Принаймні, прізвища п’яти осіб на сьогодні обговорюють як можливих претендентів на крісло міського голови. 

Єдиний політик, який чітко повідомив кременчужанам, що збирається балотуватися знову - нинішній міський голова Микола Глухов. 

Про свої наміри він заявив місяців з два тому на прес-конференції, додавши, що залишиться безпартійним. Поки що, попри всі спроби схилити його до тієї чи іншої партійної структури, М.Глухов лишається непохитним.  

Зрозуміло, що нинішній міський голова розраховуватиме, перш за все, на підтримку пересічних кременчужан, перед якими він регулярно звітується.

Очевидно, може сподіватись М.Глухов і на підтримку керівників місцевих підприємств як великого, так і середнього рівня, з якими пропрацював разом не один рік, частини депутатського корпусу міськради.

Відомі його непогані стосунки з Андрієм Коваленком, головою Крюківської райради, та  нардепами, котрі мають твердий імідж непродажних.

Однак чи втручатимуться у перебіг  боїв місцевого значення  народні депутати Григорій Омельченко та Валерій Асадчев?

Вирішальним для М.Глухова все ж буде оцінка, виставлена виборцями.     

Серед ймовірних кандидатів, які активно обговорюються міським бомондом, - Олег Бабаєв, депутат міськради, директор АТ «Кременчукм’ясо». До речі, його прізвище спливає під час кожної виборчої кампанії. Але в попередні два скликання О.Бабаєв  не виправдовував цих прогнозів.

«ВК» вирішив з’ясувати, чи має він намір поборотися за крісло мера на цих виборах у самого О.Бабаєва. 

«Я не виключаю такої можливості», — відповідь дипломата... О.Бабаєв також додав, що лишається позапартійним. А отже, до Верховної Ради поки що не потрапляє. Зате вправі розраховувати на підтримку фінансово-інвестиційної корпорації «Фінанси і кредит», яку він представляє в Кременчуці. А це потужна фінансова структура братів Жеваго, якій тільки на Полтавщині належать акції  Полтавського гірничо-збагачувального комбінату та холдингової компанії «АвтоКрАЗ». 

На місцевому рівні О.Бабаєва також можуть підтримати депутати міськради Євген Холод та Ігор Кушнір, директор фірми «МІС», та частина футбольних уболівальників.

«Життя підштовхує мене до такого вибору», — відповів на пряме запитання «ВК» про наміри претендувати на крісло мера інший молодий політик Денис Терещенко, депутат міськради від Ревівки. Він не виявив бажання називати ті сили, на підтримку яких розраховує. Поки що. 

Сильною стороною Д.Терещенка є його неабиякі дані оратора. Слабкою - риси характеру, що штовхають іти до наміченої мети напролом, «не беручи полонених».

Серед місцевого політичного бомонду в Д.Терещенка, здається, більше опонентів, ніж друзів. Варто хоча б згадати його конфлікт із нинішнім керівництвом соцпартії. Хоча, з іншого боку, в світлі останніх політичних подій депутат може пригадати свої симпатії до Віктора Януковича на останніх виборах і спробувати опертися на цю політичну силу. 

Відомий кременчуцький мільйонер Володимир Матицин ці вибори явно не омине своєю увагою. «Ми хочемо змінити ситуацію на краще», - так відповів на запитання «ВК» колишній керівник АТ «Укртатнафта».

Але кого саме вирішить підтримати В.Матицин?  На сьогодні це найбільша інтрига. Яких тільки прізвищ не називалось, яких версій не вибудовувалось... Сам В.Матицин та його команда ніяких прізвищ не озвучували. 

Однак любителі шахових комбінацій найпершим називали прізвище Віктора Калашника, лікаря-гінеколога в минулому, а нині голови г/о «Рідне місто». Відразу по створенню програма діяльності організації була настільки різноплановою, що нагадувала передвиборну програму майбутнього кандидата. Але нині прізвище В.Калашника як ймовірного кандидата звучить все рідше. 

Натомість висувається інша версія - Володимир Коваленко, голова Автозаводської райради.

Минулого скликання він спробував вести самостійну гру, виставивши кандидатом на посаду міського голови свого першого заступника Андрія Полтавця.

Чи відважиться цього разу В.Коваленко поборотись за крісло мера сам? - питання відкрите.

Поки що можна відзначити його хороші стосунки з командою В.Матицина, якій він виділив привабливе приміщення під громадську приймальню.   

Екс-мер Кременчука Олег Надоша - ще одне прізвище, яке пригадують спостерігачі в контексті майбутніх виборів. З В.Матициним вони однопартійці по НСНУ. Посада в держкомрезерві - надто нестабільне місце, аби відмовитись від політичних варіантів. З іншого боку, список кандидатів до парламенту пропрезидентської партії, напевно, буде настільки щільним, що потрапити у нього зможуть лише дуже відомі по-літики або дуже небідні люди. Шлях до крісла губернатора О.Надоші перекрив Іван Близнюк, який вийшов переможцем із війни обласного масштабу за партійне крісло. Що лишається Надоші? Можливо, дійсно згадати про Кременчук?        

Містом також ходить плітка, що саме О.Надоша телефонував особисто В.Матицину і просив купити квартиру для родини Варакутів.   

Днями пригадали ще одного керівника підприємства, дружнього до команди Матицина - Олександра Роженка, голову правління Торгового дому «Укртатнафта». Справжня битва за депутатство в міськраді на виборчому окрузі №30, з якої О.Роженку вдалося минулого літа вийти переможцем, могла бути прелюдією до більш глобальних планів. Власне, спочатку за версією поінформованих джерел, так воно й було. Потім команда свої симпатії чомусь зосередила на В.Калашнику. Зараз ситуація змінилась. Тож можливе повернення до попереднього варіанту.   

У наведеному розкладі явно не вистачає кандидата від нардепа Василя Гаврилюка.

Зрозуміло, що сам він з «Третьою силою» штурмуватиме парламентську вершину.

Але свої ж люди у місті також потрібні.

У газеті, наближеній до нардепа, поряд з фото В.Гаврилюка постійно мигтить ще один портрет - Ігоря Таловера, голови спостережної ради місцевого лікеро-горілчаного заводу. Він регулярно вітає народ з усілякими можливими святами. Ризикнемо припустити, що І.Таловер також спробує свої сили на мерське крісло. Якщо, звісно, нардеп не       об’єднає зусиль з якимось іншим кандидатом. 

Досі в жодну з партій не вступив вічний революціонер Валентин Стасюк. Чим ближче до виборів, тим частіше він виходить до мікрофона в сесійній залі міськради, аби критикувати місцеву владу. Все частіше з уст В.Стасюка звучать слова «коли я був при владі...» 

Зрозуміло, що мерське крісло на міцність випробує ще з десяток (а може, й не один) технічних кандидатів.

Технології

Чотири роки тому фінансова група нинішнього нардепа Костянтина Жеваго переграла на виборах у Кременчуцькому районі команду Володимира Матицина.

Нині В.Матицин «вивчив» усі уроки свого програшу.

Його команда нині діє за класичною схемою: за півроку до старту виборчої кампанії утворюється базова громадська організація (яка нині активно критикує політику нинішньої владної команди), а також кілька «дочірніх» - ветеранська, молодіжна і т.п. Виходить у світ газета на красивому папері, кілька тисяч якої безкоштовно перед-плачують потенційним виборцям. Відкривається громадська приймальня спільно з нардепом Володимиром Яворівським. (Тандем кандидат - нардеп + кандидат - мер вважається найбільш ефективним).   

Сьогодні представників найпотужнішої кременчуцької бізнес-групи  можна спостерігати також в усіх місцевих партійних осередках - лівих та правих, опозиційних та провладних, за винятком хіба що комуністів. Одні ініціюють громадські слухання, інші проводять мітинги під будинками, треті - пускають повітряні кульки...    

Працює також команда і над ущільненням контролю над місцевими партіями. 

Яйця по кошиках розкладені. Правда, на оперених пташенят вони ще не перетворилися. Несподіваною перепоною стала ідейність партійців. На відміну від довірливого електорату члени партій знають, що таке інвестиції, і не хочуть ризикувати, аби не перетворитись на банкрутів.

У залі міського Палацу культури ніде яблуку впасти. Сцену охороняє подвійний кордон: окрім міліцейського, ще й ініціаторів заходу. Не одразу пропускають журналістів, навіть за редакційними посвідченнями.

Так розпочиналися громадські слухання, ініційовані не так давно створеною громадською організацією «Рідне місто». На якийсь момент навіть здалося, що вимагати правди дійсно   прийшла обурена громадськість. Чулися вигуки невдоволення на адресу міського голови та його команди на кшталт «докерувалися».

Представники влади стоять у проходах так само, як і пересічні бабусі та дідусі. Атмосфера напружена. Зала чекає появи міського голови. Згодом у виступі голова  «Рідного міста» Віктор Калашник скаже про «хвилю народного обурення». 

Проте, поштовхавшись серед натовпу, журналісти «ВК» почули багато цікавого щодо походження «хвиль». Зокрема, про якісь списки, де відмічають учасників громадських слухань. А ще - «ви ж майте на увазі, всього два автобуси - один везе на Раківку, інший - на Молодіжний». Отже, потрібних на слуханнях представників громади залучають у перевірені способи. Додавши  до них дійсно обурених підвищенням комунальних послуг пересічних громадян (такі дії влади ніколи не сприймалися схвально чи нейтрально), організаторам не важко отримати потрібний коктейль негативних емоцій. 

На годинниках сімнадцята. Представників влади не сцені немає. Напруження не просто зростає, його підігрівають. Мовляв, влада нас слухати не хоче! Тим часом міський голова Микола Глухов, як з’ясувалося, прибув заздалегідь і вів за сценою переговори з представниками «Рідного міста». Навряд чи це не було відомо заводіям, які спілкувалися  із залою. Та про те, що М.Глухов уже прибув, вони не вважали за потрібне сказати. Зала гула.

«Я виступаю тут за дорученням комітету, не самозванець!» - чесне зізнання офіцера, члена громадської організації «Бойове братство» Олега Фещенка. Комунальники ж, які згодом рвалися до мікрофона з питання підвищення тарифів, слова так і не отримали. Мабуть, вони були у статусі «самозванців».

Мер М.Глухов та голова  «Рідного міста» входять до зали. Розгоряється битва за мікрофон. Міський голова вважає, що він має вести ці слухання, оскільки підписував розпорядження про їх скликання. Та ті, що називають себе представниками громадськості, поступатися не хочуть. Це не входить в їхні плани. (Репліка М.Глухова біля мікрофона: «Бачите, всі керувати хочуть!») Збори має відкривати і закривати голова г/о «Рідне місто» Віктор Калашник. Йому відведена гарна роль спасителя громади та виразника її ідей. М.Глухову -  роль невигідна: винного в усіх комунальних та соціальних негараздах. Це простежується у сценарії і в запланованих виступах. Аж до голосування за резолюції.

Знайдено компроміс: вести збори буде представник «Рідного міста» разом із керівником Крюківської райради та виконкому Андрієм Коваленком.

Склад президії заздалегідь розписаний у пропозиціях. Їх роздавали на вході до МПК з повним «боєкомплектом». По-перше, жовтеньким квитком учасника з виразним логотипом «Рідного міста» та назвою цієї організації великими літерами - щоб усім видно було. Дрібнішим шрифтом (пенсіонер без окулярів й не побачить) - інші ініціатори: від компартії до «Християнського світу» (всього 14). По-друге, нова міська газета, з надрукованим у ній порядком денним слухань. І нарешті по-третє, рекламний проспект «Рідного міста» та перелік дружніх організацій. На першому місті - благодійний фонд «Джерело Дніпра» (почесний президент - Володимир Матицин). Команда йде єдиним фронтом, з власною газетою і групою підтримки. Куди? Не важко здогадатися. На майбутні вибори. І сьогодні власний піар подають під соусом громадських слухань. Думаю, підтвердження цьому побачимо скоро - коли формуватимуться виборчі списки, знайдемо в них багато знайомих прізвищ активістів слухань...

«Ми всі - плебс!» - волав громадянин із лав, які стійко сиділи до кінця слухань тривалістю п’ять з половиною годин. Представник «плебсу» був одягнений у солідний костюм та галстук. Схоже, ще одна режисерська штучка...Втім, сценічні і позасценічні знахідки - не нові. Ще в минулому сторіччі було поняття театральної «клаки», яка шикала та свистіла на акторок. Клакерів наймали спеціально - ті особи, яких акторки, скажімо фігурально, обійшли особистою увагою.

Приклад того, як спрацьовує ефект підбурення. Л. Шаповалова, виступаючи від комітету конституційних прав громадян, згадала прізвище депутата міськради Олександра Уріна. Мовляв, у депутата борг за комунальні послуги! Дарма що освітянин Урін вже пояснював на сесії міськради у відповідь на випади тієї ж пані - борг в нього за ті роки, коли держава не виплачувала гроші освітянам у повному обсязі. І нині ці гроші - досі в боргах. Та публіка ж цього не знає. «Я знаю Уріна! В нього три магазини!» - наш журналіст почув репліку якогось «знавця». Насправді ж у викладача Уріна ніяких магазинів немає... Але обурені громадяни цього одразу не перевірять. Ефекту досягнуто.

Громадські слухання скликали для того, щоб розробити резолюцію з конкретними пропозиціями. Принаймні про конкретні пропозиції говорив і В.Калашник. Та у виступах тих пропозицій було обмаль. Натомість більше було емоцій і з’ясування на кшталт, хто на якій машині їздить і які євроремонти робить.

Зате рівно о 18 годині (слухання тільки-но почалися, тривав виступ з першого питання Валерія Блінова) на балконі пустили аркушик і ручку з логотипом «Рідного міста» - підписний лист на підтримку резолюцій. Як можна підписувати те, чого ще нема? За моїми спостереженнями, народ і не підписував. Потім ручку забрала якась бабуся на згадку про подію, тобто слухання.

Після першого, дійсно болючого питання про підвищення комунальних тарифів, люди почали масово йти із зали. Головуючий прохав декілька разів: «Не покидайте своїх місць».

У заключному виступі В.Калашник сказав спорожнілій залі: «До побачення!» Можливо, він зрозумів, що приймати резолюцію таким складом і називати це рішенням громади було б неетично «До побачення» так «до побачення». Народ почав іти ще активніше. Деякі ряди спорожніли взагалі. Тут знову зреагував головуючий від «Рідного міста»: «Шановні кременчужани! Зупиніться! Сядьте!» Але у залі залишилося не більше третини заповнених місць. Проект резолюції зачитували поспіхом.

Редактор «ВК» просила головуючого від «Рідного міста» Ю.Гриценка надати протокол лічильної комісії щодо підрахунку голосів за резолюції. До редакції «ВК» передали не цей протокол, а «протокол» зборів, в якому фігурують такі цифри підрахунку голосів. По першому питанню голосували: «Так» - 568, «Ні» - 1, «Утримався» - 195. Всього - 764. З третього питання «всього» - 643.

У залі МПК 1100 місць, включаючи балкон. Організатори хочуть переконати нас, що на рядах (а передні були практично порожніми) людей залишилося більше половини? Воістину, не вір очам своїм.

Сама копія  «протоколу» слухань містить підпис голови секретатіату Юрія Борисова і не містить підписів голови слухань Віктора Калашника та двох головуючих - Андрія Коваленка та Юрія Гриценка.

До речі, в Статуті територіальної громади м.Кременчука (ст. 22 «Громадські слухання») чітко зазначено: «Протокол підписується головуючим та секретарем слухань».

Чи можуть резолюції за таких умов вважатися рішеннями громади? Чи автори резолюцій видають бажане за дійсне? Робіть висновки.

На виборах 2006 року удача знову усміхнеться протестним партіям. Такий висновок можна зробити лише з одного факту - обіцяного покращення за рік після виборів президента так і  не відбулося. Натомість  залишилися очікування. Саме на них і  гратимуть партійні гравці.

Зважаючи на таку обставину, у Кременчуці за справу протестів беруться практично всі партії.

Комуністи вимагають повернення до комунальних питань і скасування нових тарифів.

Соціалісти протестують проти підвищення цін на вартість проїзду, а місцеві представники НС «Наша Україна» виходять з прапорами, аби підтримати протест профспілок залізничників проти утисків з боку керівництва. А також виступають проти будівництва нового металургійного комбінату неподалік Кременчука.

Політичній фантазії у передвиборчих перегонах немає меж, тож  політики беруться сьогодні за всі справи, якими могли знехтувати вчора.

«Незабаром ми візьмемося за скарги працівників комбінату хлібопродуктів, яких начебто звільняють з роботи, а нещодавно нам вдалося закрити підприємство «Парадокс», котре отруювало навколишнє середовище у селищі Мала Кохнівка», -  каже  Андрій Зощук, один з членів бюро міського осередку партії «Батьківщина».

Політики борються не лише з заводами.

Міська організація СДПУ(о) нині активно готується до ініціювання референдуму щодо вступу в  НАТО. Вважається, що цей протестний крок буде дійовим у пропаганді кандидатів з середовища Л. Кравчука...

Єдиним винятком  у нинішній ситуації  залишається партія спікера Литвина. Керівники міського осередку  обмежилися бігбордами блоку «МИ»  з вгодованими      колгоспницями, які повинні символізувати краще життя.  

Раніше політичне життя було цікавішим. Партії робили все, або майже все, аби утриматися при владі.

Рекорд у справі агітації поставив Василь Гаврилюк - нинішній народний депутат. Йому довелося залізти в дитячий басейн. Звісно, було не надто зручно - здоровенний дядько плюхається у воді разом з малюками… Але результат вартий спільного  купання.

Ще одна  гучна  кременчуцька піар-акція -  за нинішнім заступником голови Автозаводського райвиконкомом і членом Партії регіонів Григорієм Брижахою.

Він пообіцяв священикам, що для православної церкви московського патріархату   віддадуть велику залу колишнього Будинку офіцерів.

Радісні служники релігії повірили й  навіть встановили дубовий хрест поряд з майбутнім храмом. Подія була визначна  та вікопомна. На неї запросили тодішнього губернатора Євгена Томіна.

Зрозуміло, рейтинг Григорія Васильовича та  його оточення одразу поліз вгору. Не завадили навіть численні нарікання тих, хто живе в будинках  домобудівельного комбінату. (Г.Брижаха до свого призначення у виконком очолював це підприємство.)

Та реалії життя виявилися протилежними. Колишній будинок   офіцерів сьогодні переплановують не під церкву, а під розважальний заклад. Священикам довелося викопувати хреста за наявності якомога меншої кількості свідків.

Інше, що запам’яталося з минулої виборчої кампанії - численні мітинги, де оратори пояснювали, чому ми будемо краще жити, якщо проголосуємо так чи інакше. Чотири роки тому кременчужани трохи піддалися на провокації. Частина виборців проголосувала за партію ПНЕРУ. Виявилося, окрім кременчужан цю партію підтримав лише Промислово-інвестиційний банк.

«Якщо йдеться про списки СДПУ(о), то, певно, моє прізвище буде першим»,-  так відповідає на запитання про те, хто очолить партійний список В.Запухлий,   керівник місцевих соціал-демократів об’єднаних. Однак  поява його  прізвища у списку ще не гарантує, що він стане депутатом.

«Навряд чи йтиму до міської ради. Швидше до обласної, моє місце займуть інші»,- додає В.Запухлий.

На думку лідера есдеків, їх партія візьме бар’єр у три відсотки. Для Кременчука   три відсотки в місцевій раді, де  всього  60 депутатів,  це - 1,8 людини.

Про депутатські плани думають не лише есдеки. У міському осередку в/о «Батьківщина» теж сповнені оптимізму. «Наш реальний список - 40 кандидатів до міської влади та по тридцять до районних - Автозаводської та Крюківської»,- заявляє Андрій Зощук, голова Автозаводської парторганізації.

У їхніх  опонентів - представників Партії регіонів - теж не повинно виникнути проблем. У нас чотири депутати міської ради вже є, і ми не підбираємо всіх підряд»,- зауважує  в.о. секретаря міського осередку Алла Самойленко.

Зміст опитувань лідерів місцевих осередків партій - у списках  спочатку всі побачать прізвища членів політбюро, комітетів,      партійних рад тощо. В переважній більшості   це будуть прізвища нинішніх депутатів.

Для Партії регіонів - це відомі партійці-депутати Денис Терещенко, Микола Черниш, Микола Шендрик.

Для Народного Союзу «Наша Україна» - їх політичні суперники  Олександр Урін, Олександр Мельник, Євгенія Добрик, Олег Овчарь, Сергій Сень та вся фракція «Народний вибір».

Депутати також мають з’явитися у передвиборчих списках інших партій. Так, Андрій Огородников вже розмістив у маршрутних таксі фірми «Крона» рекламу партії УРП «Собор», а під керівництвом його колеги-соціаліста Миколи Левченка все місто обклеєно рожевими написами «Соцпартії -14 років».

12-го листопада у Києві на Хрещатику проведено інформаційно-просвітницьку акцію «Парламентські вибори на Майдані» за партійними списками та «Вибори на Майдані Київського міського голови».

До «виборчого бюлетеню» імпровізованих виборів на Хрещатику біля однойменної станції метро були внесені 11 політичних партій, «що мають парламентські фракції у Верховній Раді нинішнього скликання та постійно рекламують себе на у загальнонаціональних мас медіа».

З’ясування симпатій тривало  близько трьох  годин.

У 41 бюлетені виборці поставили позначку навпроти слів «не підтримую жодної партії та блоку». 11 бюлетенів молодіжною ЦВК були визнані недійсними, тому що у деяких з них виборці голосували одночасно за дві та більше     політичних партій, дописали не внесені до бюлетеня ПНЕРУ та ПЗУ, також кілька бюлетенів виявилися без позначок. Загалом за запропоновані політичні партії проголосувало 324 виборця.

Перше місце здобув Блок Юлії ТИМОШЕНКО – 36,1%; друге – Народний союз «Наша Україна» (почесний голова -  Віктор ЮЩЕНКО) – 18,2%; трете – Партія регіонів (голова Віктор ЯНУКОВИЧ) - 16,4%; четверте місце -  у Соціалістичної партії України (голова Олександр МОРОЗ) – 8,3%; п’яте - Народна партія України (голова Володимир ЛИТВИН) – 7,1%; шосте  поділили Комуністична партія України (голова Петро СИМОНЕНКО) та Соціал–демократична партія (об’єднана) (голова Віктор МЕДВЕДЧУК) -  у них по 3,1%.

Не подолали 3% бар’єр ПСПУ – 2,4 %; Блок Юрія КАРМАЗІНА – 2,2 %; громадська партія «Пора» (лідер Владислав КАСЬКІВ) – 1,9 % та Українська народна партія (лідер Юрій КОСТЕНКО) – 0,9 %.

Представники міського осередку Партії регіонів минулої суботи, 19-го листопада,  «окупували» Будинок дитячої творчості. Серйозні дорослі дядьки у дверях грізним тоном питали у всіх запрошення. Без нього в приміщення нікого не пускали.

Директора БДТ Олену Бичкову теж зупинили. Їй довелося переконувати охоронців, що вона не агент ЦРУ чи китайської розвідки.

«Нахабні люди ці регіонали. Зовсім безсовісні», - поділилась О.Бичкова своїми емо-ціями після «теплого спілкування».

Журналістів на збори теж не пустили. Схоже, це вже входить у звичку партій, що претендують на владу…

Тож версії того, що саме відбувалося в «партійній творчості» дорослих людей, нам доведеться вибудовувати, спираючись на інформацію утаємничених та на власну інтуїцію.

Версія перша - регіонали  на таємних зборах планували військовий переворот: вкрасти з військового гарнізону тактичну ракету, що літає на триста кілометрів і пустити її в бік Києва. Тобто в бік Майдану. Однак учасник зборів Олександр Бортник цю версію спростовує.

Версія друга - люди зібралися, аби попити газованої водички. Це дуже схоже на правду. Бо одним із головних розпорядників зборів був керівник міського осередку Партії регіонів Валерій Салимон. Він же — заступник директора ТОВ «Ізумруд», де цю газову водичку виготовляють.

На користь цієї версії свідчить і особиста поява директора «Ізумруду»  Миколи Єськова - людини, дуже близької до кременчуцького олігарха В.Матицина. 

Кілька тижнів тому директора «Ізумруда» бачили в компанії відвертих прихильників Віктора Ющенка, що бажали потрапити на Автозаводську конференцію НСНУ і вступити в пропрезидентську партію. Сьогодні він - уже учасник зібрання міського осередку Партії   регіонів…

Існує й третя, найбільш серйозна версія: у залі відбувалося жорстке з’ясування стосунків. Одні прихильники свого лідера «проффесора» Віктора Януковича боротимуться з іншими. Бізнес-депутати боротимуться одне з одним. Поінформовані джерела з цієї партії стверджують - з майбутніх списків спробували «викидати» людей В.Матицина.

Людей кременчуцького мільйонера у списку майбутніх депутатів місцевих рад, оприлюдних на зібранні, дуже мало. Валерій Салимон (котрого збиралися відправити у відставку) - голова партійного осередку та його керівник по «Ізумруду» Микола Єськов. Рахунок – 12:2. Нафтовикам не подобається. В депутатському списку немає Л.Куліченка та інших представників громадської організації «Рідне місто». 

Тож стріли критики сьогодні летять у бік головуючого на зборах, депутата міськради Дениса Терещенка.

«Не так давно цей чоловік вступав до соцпартії та стверджував, що у нашої партії немає майбутнього. А сьогодні визначає, кому бути в списках кандидатів від Партії регіонів», -  говорить один з делегатів зборів з команди нафтовиків, який не бажає, щоб його ім’я оприлюднювали в пресі.

«Ті, хто справді боровся на минулих виборах за Януковича, до списку не потрапили», - додає він. Інший об’єкт для критики - один з претендентів у депутати міської ради, керівник Автозаводської організації цієї партії, Ігор Семеняченко.

Йому інкримінують перебування в СДПУ(о) та різке «перестрибування» в Регіони.

На протилежному від В.Матицина боці знаходяться одразу два нинішніх депутати міськради - Микола Черниш та Денис Терещенко.

Перший  співпрацює з харківськими олігархами з «Автоінвестбуду», у яких грошей   кури не клюють.

Д.Терещенко — один з головних претендентів на перебування у першій п’ятірці, або у мерському кріслі, який до депутатства у міській раді побудував свій бізнес на цементі. Сьогодні він уже став головним партійним контролером  у міському осередку Партії регіонів. З групою В.Матицина й «Рідного міста» його «ріднить» лише одне - гучний скандал  через земельну ділянку, яку обидві сторони довго не могли поділити. 

Натомість у кандидатів від нафтовиків, котрі перед виборами вирішили вступити  до партії Януковича, з’явилися  суцільні проблеми. Їх  приймають через спеціальні партійні комісії з усіма витікаючими наслідками... 

На зборах оприлюднили 12 перших прізвищ майбутнього списку - 20% від загальної кількості місць у міській раді. Лідерство в переліку за депутатами нинішніми – Миколою Чернишем, Миколою Шендриком, Григорієм Брижахою...

Лише 11 номер у списку дістався Миколі Єськову.

Перелік будуть уточнювати. Десь на «підході» до списку - Володимир Коваленко, голова Автозаводської райради. Йому теж необхідне депутатське крісло.

Подбали на зборах і за депутатство сина нинішнього представника міського осередку партії Г.Брижахи. Його відрядять до Автозаводської райради.

Кожному бізнесмену необхідне місце «під сонцем».

Раніше було простіше. Виборців купували, хто як міг: пиріжками, новими дитячими  майданчиками, мішками цукру й встановленням телефонів. Сьогодні - інша ситуація. Одні в список потрапляють, інші - ні.

Чи будуть переможці домовлятися з переможеними? Наступну серію війн в осередку Партії регіонів громадяни побачать у грудні. Тоді буде головна, й найбільша битва за місця в уточненому списку.  

У міському осередку Партії регіонів - скандал. Один з активістів – Леонід Куліченко написав заяву про вихід з партії. І на прощання вирішив грюкнути дверима —  провів прес-конференцію, на якій звинуватив у своїх бідах депутатів міської ради, що нині входять до міської організації Партії регіонів, та голову Автозаводської райради Володимира Коваленка, котрий, за твердженням Л.Куліченка, нещодавно теж записався до партії Януковича.

«На світ, прочувши про вітер змін, повилізали щури», - так характеризує кременчуцьку ситуацію у біло-блакитному таборі Л.Куліченко у скарзі до лідера  В.Януковича (див.№49 «ВК»). Копію своєї скарги Л.Куліченко роздав журналістам.  

Ініціатор прес-конференції каже, що його рішення здати партквиток викликане останніми партійними зборами, де була спроба протягти в список кандидатів у депутати до місцевої ради «одіозних фігур». Прес-конференція - це шах «одіозним фігурам».

На депутатів нинішніх і, можливо, майбутніх - Миколу Черниша, Григорія Брижаху, Дениса Терещенка та керівника Автозаводської райради Володимира Коваленка вилито діжку негативну.

«Я не бачив цих людей, коли була необхідність у перемозі на виборах. Та сьогодні вони всі в Партії регіонів,» - каже Л.Куліченко.

«Було проведено п’ять конференцій, внаслідок яких до влади прийшли політикани. Вони згуртувалися для досягнення шкурних інтересів, а керівник партії Валерій Салимон виконує роль статиста» - стверджує Л.Куліченко. «Він у партії ніхто», - каже колишній член Партії регіонів.

Регіоналів, колишніх та нинішніх, їх однопартієць звинувачує у намірах розділити місто на дві частини.

«Скажу за Дениса Терещенка. Про корупцію у нього постійні скандали… за виділення земельної ділянки…

Ми кажемо, що Україну ділять на Схід і Захід. А  подивіться, що сьогодні творять у Кременчуці... Ось як може вести передвиборчу агітацію Володимир Коваленко? Він скаже, я з Автозаводу, нас 150 тисяч, а крюків’яни нами командують. Нам пригадають ще покійного Івана Пономаренка, який свого часу очолював Автозаводський райвиконком. Кременчук ділитимуть по Дніпру...

Я категорично проти Володимира Коваленка і Григорія Брижахи, останній же був пов’язаний з домобудівельним комбінатом, котрий успішно розвалив.

Що, за 15 років нам стало краще жити? Досить пригадати історію з хрестом, котрий вкопували неподалік колишнього будинку офіцерів. Тоді Коваленко та Брижаха запрошували колишнього губернатора Томіна на урочисте відкриття. Де тепер той хрест?», - організатор прес-конференції у своєму виступі слів не добирав.

Що сталося в команді регіоналів? Йдеться вже не стільки про самого ініціатора прес-конференції та його «викриття», як  про політичні перспективи відомих політичних діячів міста.

Наприклад, Людмила Ткаченко, котра на минулих президентських виборах активно працювала в штабі Януковича від Партії регіонів і на яку посилається ініціатор скандалу, нині каже, що більше на своїй посаді не працюватиме. Причин не пояснює.

Є тверда аксіома, котру ніхто й ніколи не спростовував:  у Кременчуці вся політика, разом з партіями й депутатами, залежить від бізнесу. Що більший бізнес, то більша залежність. Це є головним. 

Викривальним виступом Л.Куліченко вдарив не стільки по депутатах міської ради (ніяких нових фактів він не оприлюднив), як по голові Автозаводської райради Володимиру Коваленку. Чому? Викривальником керували власні амбіції чи розрахунок? 

Л. Куліченко – людина з команди В.Матицина. Він допомагав цій команді не раз, і не два. Робив найбільш важку і чорну роботу з усунення опонентів. Досить згадати лише участь колишнього представника «регіонів» у якості народного прокурора під час міського «трибуналу», організатором якого виступала громадська організація «Рідне місто». 

Володимир Коваленко - людина, котра підтримувала, зрозуміло, не завжди, команду В.Матицина та його представника в Автозаводському райвиконкомі Віктора Калашника, голову «Рідного міста». До сьогодні вважалося, що В.Коваленко йтиме від самої команди у якості кандидата на виборах міського голови.

Відколи це один представник нафтової команди виступає проти іншого?

В команді почесного президента фонду «Джерело Дніпра», що вирішила активно увійти у владу, самостійних кроків робити не прийнято. Все мусить бути узгоджено «вгорі».

Тож версій три. Перша починається із запитання: чи узгодив Л.Куліченко з командою зливання частини компромату на керівника Автозаводського району? Якщо це так, то «батько» Автозаводського району, здається, десь провинився та випав з командної нафтової гри. Можливо, йому пригадали старі справи, коли той же В.Коваленко відмовив в оренді приміщення Комітету із захисту прав В.М.Матицина. Два роки тому це був справжній «ніж у спину» - самого Володимира Митрофановича тоді серед ночі витягли з лікарняного ліжка і закрили у СІЗО, відповідно він не міг реагувати на кременчуцькі події. 

Якщо старі «гріхи» пригадали, — В.Коваленко не потрапляє у перелік кандидатів у мери Кременчука, або потрапляє з таким розрахунком, щоб піти з районного крісла і до міського не дійти...

Версія друга: на ситуацію могли вплинути різні партійні вектори та амбіції. В.Матицин нещодавно отримав «контрольний пакет» у міській організації партії „Батьківщина”. Тож напередодні виборів він міг пригадати міському осередку Партії регіонів те, що його людей кілька тижнів тому не взяли до лав партії. Володимиру Коваленку, новоспеченому симпатику регіоналів, дісталось за компанію. 

Протилежна версія - вже сам Леонід Куліченко посварився з «нафтовиками», а  прес-конференція є відчайдушним  прихованим закликом до В.Матицина терміново забрати його знову до себе. Це твердження теж має право на життя, бо проведена прес-конференція, схоже, навіть для представників нафтової команди була несподіваною. Питання:  що це було — революція, спроба «потопити» конкурента на майбутніх  виборах чи шантаж? — залишається без відповіді.

Тамара Мельник стверджує, що впізнала автомобіль, з якого їй погрожували.

Вона каже, що  автомобіль, номер якого вказала у заяві до міліції, часто приїжджає до приватного будинку Володимира Матицина, колишнього директора НПЗ, кременчуцького мільйонера й мецената. Ймовірно, «Ланд Крузер» належить охороні В.Матицина.

Директор газети «Програма плюс» та Медіа-центру «Візит» переконана, що і її автомобіль «Тойота Кемрі», теж має бути знайомий охороні В.Матицина та самому меценату.

Адже родина Мельників живе з родиною Матициних по сусідству, буквально через будинок.

Що насправді сталося у п’ятницю в районі Молодіжного?

Чи дійсно життя Тамари Мельник та її сина було в небезпеці?

Що кажуть правоохоронці?

І чи немає у цій справі політичного аспекту?

Аби відповісти на ці запитання, «ВК» провів власне журналістське розслідування.

З Тамарою Мельник «ВК» спілкувався у понеділок, 19 грудня.

За вихідні вона відійшла від шоку, але помітно було, що події п’ятниці її хвилюють. «До мене вже приходили з СБУ. Сказали, що зайнялись би цією справою, якби по мені почали стріляти…» —   поділилась першим враженням від спілкування з правоохоронними органами керівник медіа-центру «Візит».

Отже, інцидент в районі Молодіжного з точки зору Тамари Мельник: 

— 16 грудня о 8.20 я їхала з дитиною в поліклініку на КНПЗ своєю машиною «Тойота Кемрі». Відразу за мостом, що біля пивзаводу, пригальмувала, і мене обігнало дві машини: «Мерседес» і слідом оцей «Ланд Крузер» — велика така машина.

«Мерседес» пішов трохи вперед, а «Ланд Крузер» перегородив дорогу. Він їхав посередині між першою і другою смугою, тобто повністю перекрив рух. Його неможливо було об’їхати  ні праворуч (бо там зустрічний рух), ні ліворуч.

І ось уявіть собі, десь із маршала Жукова так ми усі й рухаємось — я і увесь потік машин, що за мною, — не швидше ніж 40 км на годину. Рухаємось за «Ланд Крузером», який обігнати неможливо… Тривало це десь аж до району   техучилища. Потім у процесі якихось маневрів (там хтось об’їжджав, якась машина була припаркована…) я стала на другу смугу, тобто опинилась відразу за «Мерседесом» Матицина.

— У «Мерседесі» їхав Володимир Матицин?  

— Я не бачила його, але гадаю, що саме так. Раз охорона їхала...

— Ви опинились між «Мерседесом» і «Тойотою Ланд Крузером», так?

— Так. Я їхала за цим «Мерсом». І раптом в районі «Аврори» цей «Ланд Крузер» вискакує на зустрічну смугу і просто притискується до мене. Між моїм дзеркалом і ним – десь сантиметрів десять-п’ятнадцять! Уявіть собі, ось у такому вигляді  ми їдемо майже через весь старий район Молодіжного. Тут назустріч потік  машин з Молодіжного… Словом, незрозуміла ситуація…

— Тобто він розвернувся і виїхав вам назустріч?

— Ні, просто виїхав на зустрічну смугу і їхав поряд зі мною. Звернути на першу смугу у мене не було ніякої можливості, бо там був «Жигуль»…

Раптом мій син каже: «Мамо, глянь у вікно». Я повертаюсь, а у нього опущено скло і з машини стирчить автомат.

— А сину скільки років?

— Дванадцять.

Я просто пригальмувала… Переді мною вискакує цей «Мерс», вони виходять на зустрічну і від’їжджають…

Ми приїхали в поліклініку. Там стоїть цей «Ланд Крузер», стоїть «Мерс». Вони бачили, що я вийшла, пішла в поліклініку, виходила з поліклініки. Ніхто до мене не підійшов, нічого не сказав, ніяких ні вибачень, нічого.

Ми живемо від Матицина через будинок. Тобто чия це машина, хто в ній їде – вони чудово знали. Вони її бачили біля мого будинку. Вікна у моїй машині не затоновані. Видно, що ми з дитиною в машині були самі.

— А раніше у вас не було якихось конфліктних ситуацій з охороною Матицина чи з ним самим?

— Ні. Вони живуть в кінці вулиці Шевченка, за шлагбаумом, а ми до нього. Тобто ми ніколи не перетинаємо ту територію. Ніколи жодних конфліктів ні з охороною, ні з ним особисто. 

Єдиний нюанс, — але я це не пов’язую із цим випадком, — мені нещодавно телефонували з «Батьківщини» і просили зробити сюжет у новини про партію. Але я сказала, що в новини такий сюжет робити не можна, тому що це політична реклама. А так ми завжди з ними працюємо щодо реклами, і непорозумінь не було.

Відповідь на заяву Тамари Мельник від команди Володимира Матицина «ВК» отримав у вівторок, 20 грудня. Напередодні ми звертались до офісу В.Матицина з проханням організувати інтерв’ю з ним самим. Співробітники офісу попросили перелік питань. Наслідком  переговорів стала офіційна заява, озвучена керівником служби офісу Надією Рахмановою:     

— Ми вважаємо, що це провокація. У нас немає документів з даного питання. Ймовірно, що такі провокації будуть, на жаль, продовжуватись і надалі напередодні виборчої кампанії. -

- Надіє Іонівно, ви вважаєте, що це провокація по відношенню до Володимира Митрофановича чи щодо когось іншого?

-  У випадку згадки прізвища Матицина ми вважаємо, що це провокація.

-  ...а з чим вона може бути пов’язана?

— Це питання не до мене, а до тих, хто цю провокацію реалізує.

— Гаразд, ще питання: джип «Тойота Ланд Крузер» з державним номером 110794 МІ належить В.Матицину чи його охороні?

- Мені це не відомо. Щодо ситуації в цілому, то ми не маємо ніяких офіційних документів з цього питання. А коментувати ми можемо лише документи.

— У п’ятницю, 16 грудня, о 8.20 в районі Молодіжного чи виникли якісь ситуації непорозуміння, пов’язані з дорожним рухом за участю водія В.Матицина чи водія його охорони?

— Якщо ви уважно слухали мою відповідь, повторюю: у нас немає офіційних документів.

— А які офіційні документи ви передбачали отримати?

— Невже ви вважаєте, що ми будемо коментувати чутки?

– Було ж офіційне звернення до міліції і СБУ.

—Ми вважаємо заяву, яка прозвучала, провокацією.

«Ющенко!» вигукують одні, «Янукович!» – намагаються перекричати їх інші. Так Кременчук зустрів 11 січня лідера Партії регіонів, який вирішив розпочати свій візит до нашого міста з оглядин центрального ринку.

«Красень мужчина» коментують услід гостю, хтось іншої думки: «Бандит!»

Для успішного прибуття Віктора Януковича до базару організатори очистили автостоянку перед головним входом від стороннього транспорту.

Великого ажіотажу візит не викликав. Але тисняву півсотні бажаючих подивитися на Януковича, що намагалися якомога ближче пробратися до нього вузькими проходами ринку, таки створили.

Віктор Янукович у супроводі охорони поспілкувався з покупцями та продавцями. Останніх запитував про вартість м’яса й ковбаси, казав, що за часів його прем’єрства все було дешевше.

Пересічні громадяни слухали висловлювання В.Януковича про останні державні події та його розповіді про нинішню «лживу владу». Розмова вдалася - розчулені покупці, бабусі похилого віку (не всі, звісно) давали лідеру біло-блакитних настанови: піднімати село та опікуватися молоддю.

На міський ринок, підгадавши під візит лідера       регіоналів, завітав і колишній заступник губернатора часів Кучми Володимир Онищенко. 

Півгодинне перебування керівника Партії регіонів на головній торговій точці Кременчука виявилося корисним для адміністрації міського ринку. За час підготовки до зустрічі охоронці ринку вигнали з приміщення, де торгують м’ясом та ковбасою, з десяток безпритульних собак, а двірники навели лад біля центрального входу. Громадський спокій під час візиту ніхто не порушував, курячі яйця ніхто з прилавків не ховав, й у лідера опозиції їх не кидали.

...Партійці заздалегідь запаслися плакатом для свого лідера «Кременчуг - Януковичу друг». А наостанок вручили квіти «від всіх жінок Кременчука». Дуже сміливі узагальнення. Особливо з урахуванням того, що перед Палацом культури ВАТ «Кредмаш», де проходила зустріч, можна було почути, як прихильники В.Януковича і його опоненти сперечаються, хто з них «недобиток», а хто «перебиток»...  «Вітати» політичного опонента криками «ганьба» прийшли два десятки представників міської організації «Української національної асамблеї».

Їхні вигуки перебивають промови від мікрофона прихильників В.Януковича. Тих більше - до тисячі.

На всенародну підтримку лідер Партії регіонів і не розраховує. Хоча претендує на більше, ніж обіцяють йому місцеві партійці: не на 40% голосів, а на всі 60% (обидві цифри пролунали з трибуни Палацу культури). Під час зустрічі у президії - «права рука» Віктора Януковича Тарас Чорновіл (на вулиці біля палацу він висловів не вибирав, сказавши, що той, хто підтримує діючу владу, підтримує фашизм). З місцевого політикуму - голова партійного осередку в Кременчуці Валерій Салимон, відомий полтавський нардеп Кукоба, якого представляють як одночасно й міського голову Полтави, не соромлячись існуючого де-факто порушення закону.

Як видно, Віктор Янукович вже опанував роль опозиціонера з усіма «привілеями»  критики діючої влади, яку так любить певна частина електорату. І можливо, не вся публіка в залі  зрозуміла, що таке обсяг валового внутрішнього продукту і його падіння, про яке говорив  В.Янукович, але критика (бюджету, криз -особливо газової,  внутрішньої політики, персоналій - Ю.Тимошенко, О.Мороза - та багато чого іншого) багатьом припала до смаку. Бо коли оратор зробив паузу, задавши риторичне питання про те, чи можна залишити ту владу, яка продовжує руйнувати, почулися очікувані вигуки «Нєт!», «Убрать!»

«Мій недолік під час виборчої кампанії був у тому, що я не навчився так гарно говорити, як вони», - визнав Віктор Янукович. «Вони» у контексті звучало про представників нинішньої влади. Схоже, тепер Віктор Янукович помилки виправляє. Говорив без папірця, без характерних для попередньої виборчої кампанії довгих пауз.

Та вже під час прес-конференції, де треба було імпровізувати, лідер Партії регіонів помітно дратувався, відповідаючи на незручні для нього питання.

Запитання від «ВК»

- Вікторе Федоровичу, на телеканалах інтенсивно йде реклама Партії регіонів, де, зокрема, говориться про мізерні пенсії в Україні. Але ж пенсії встановлювалися ще вашим урядом, вони не змінилися, як не змінився й їх механізм нарахування. Як тоді розуміти заяву про мізерні пенсії?

- Мова йде про створення механізму забезпечення пенсійної реформи. І коли не працює економіка, коли є падіння виробництва, ВВП, коли не зростає заробітна плата і не наповнюється пенсійний фонд, тоді відсутня можливість реформування пенсійної системи. Саме про це я казав. Як ви читали і слухали - це ваша справа.

- Наше видання отримало інформацію, що на зустріч у Кременчуці ваш штаб  збирав людей телефонограмами, які надсилали керівникам, у тексті була фраза «забезпечити

- Ви звернули увагу, за яким принципом сформовано перший десяток списку до ВР. Там потужні люди, такі як наш лідер Юлія Тимошенко, є лікарі, є мер, молода людина, відомі люди, як Левко Лук’яненко, Григорій Омельченко. За таким принципом і ми почали формувати свій список. Нові люди, особистості, керівники великих підприємств, лікарі, вчителі, підприємці.

Умова - щоб це були партійці. Федорченко нещодавно вступив до партії, ми його включили в першу п’ятірку. Це є висуванці первинних партійних організацій, які рекомендовані партійними районними і міським бюро, вже на партійних конференціях  буде висування і затвердження. 

- Партія регіонів при формуванні списків дотримувалася схожих принципів. Прийнято рішення, що всі, хто буде на прохідних місцях до рад, повинні бути членами партії. Ми дивилися, щоб до списків потрапили свідомі в ідеологічному  плані, щоб вони пройшли через злети й падіння разом із партією. Вони повинні бути хорошими спеціалістами, гідними людьми, які могли б достойно представляти партію на всіх рівнях. Це керівники підприємств, лікарі, працівники гуманітарної сфери, будівельники, підприємці. Особливу увагу ми приділили молоді, у наших списках багато нових облич.

Третій принцип - максимальна віддача роботі на всіх рівнях. У нас досить багато депутатів, які працювали в районній, міській і навіть обласній радах.  І останнє: це люди, які зарекомендували себе як ділові й такі, що не лобіюватимуть власні інтереси, а вирішуватимуть проблеми виборців.

- Критерії формування списків депутатів всіх рівнів затверджені на 2-му з’їзді партії НСНУ. Вони передбачають передусім професіоналізм, досвід, який знадобиться в роботі у районній та міській радах, порядність і дуже актуальний принцип, особливо у нашому місті - непродажність. У списку не буде жодної людини, яку можна купити. Бо один із принципів формування списків - позиція людини під час розбудови нашої партії. У місті вона відбувалася дуже непросто. Ті, хто не витримав -  пішли, або їм допомогли піти. А хто залишився, безумовно, знає, заради чого, підтримує програму Ющенка «10 кроків назустріч людям» і готовий конкретними своїми внесками, кроками допомагати цю програму втілювати в життя. Крім цього - неприйнятність подвійних стандартів.

«ВК» -  Чи враховувалося представництво у раді людей різних професій? Наприклад, медиків у нинішній раді багато, освітянин один, а робітників взагалі немає. Чи є у ваших нинішніх списках прості робітники?

- У нашому списку - освітяни, лікарі, керівники цехів. Якщо простий робітник прийде у районну чи міську раду, який у нього буде ресурс стосовно вирішення тих чи інших питань? Тільки піднімати руку? А нам потрібно прийти з програмою вертикалі, яка б ефективно могла працювати у місті.

«ВК» - Уточніть, ви вважаєте, що робітникові нічого робити у міськраді?

- Ні, ми так не вважаємо. У нас є потужні робітники, наші партійні, вони включені до списків до районних рад. Це трохи провокаційне питання стосовно робітників. Звичайно, і пенсіонер, і робітник, якщо він матиме досвід, буде включений до списку.

- Перш ніж винести списки на конференцію, ми запросили всіх представників первинних партійних організацій у Кременчуці, а також делегатів на конференцію, вони висловили своє бачення по кожній кандидатурі. Було дуже цікаво, коли політрада висунула одні прізвища, а делегати на конференції висловили  своє бачення. Ми зараз помірковано до цього підходимо. У наших списках ви побачите всіх: є безробітні й робітники всіх рівнів, є освітяни, лікарі, спеціалісти - усі категорії.

- Формування наших списків передбачає багатовекторність, тобто обов’язкову присутність у кожній десятці, або й у п’ятірці, представників різних напрямків. Тому є освітяни, лікарі, підприємці, юристи, представники робітничого класу - різних верств населення. Але за принципом Союзу, коли у списках була певна кількість жінок, робітників, селянства, ми не формуємо свій список. Для нас важливим є особистий внесок на благо партії, здатність працювати на благо міста, і не має особливого значення, хто ця людина за професією. Але ми дотримуємось принципу, щоб різні соціальні верстви мали власних представників у раді.

«ВК»- Міністр внутрішніх спрв Юрій Луценко вважає, що його відомство може перевірити списки на наявність у них людей, які мають кримінальне минуле. Що ви можете сказати з цього приводу про свої списки?

- Наші списки прозорі, ми ведемо обговорення кандидатур, поки вони ще не затверджені. Але перевірка законом не передбачена. І які процедурні моменти Луценко буде вирішувати при перевірці цих списків? Якщо є така потреба, нехай перевіряють, але ніяких зауважень стосовно наших кандидатур нам не надходило від міліції.

- Луценко дуже багато зробив для того, щоб у рядах наших партійців знайти кримінал і порушити якомога більше кримінальних справ. Ми до цього підходимо так: якщо люди правдою і вірою служили партії й народові України, а проти них під тиском були порушені кримінальні справи, то це негаразд у державі. Але одне скажу: бандитів у нашому списку не буде. Офіціальних перевірок не робили, але за тією інформацією, яку мали на своєму рівні, ми перевірили. Думаємо за чистоту своїх партійних рядів перш за все.

- Ми проти депутатської  недоторканності у місцевих радах. І попереджаємо всіх, хто потрапляє у наші списки: її для нас не буде. Це означає, що будь-хто має знати, що депутатство його не захистить. І таким чином ті, хто має кримінальне минуле чи сучасне, нам свої послуги не пропонують. Ми виступатимемо за скасування недоторканності на всіх рівнях, а це означає, що бандитам місце у тюрмах, а не у списках.

«ВК»- Уточність, яким чином скасується недоторканість?

- Серед нас багато депутатів не одного скликання, ми пережили період, коли вона була й коли її не було, - на нас це ніяк не позначилося. Ми формуємо списки за таким принципом, щоб люди нам повірили... А щоб захиститись депутатським мандатом - до наших списків не потрапить ніхто.

- Ми вважаємо, що кількість наших депутатів, які працюватимуть у облраді, буде не менша, ніж у БЮТ, адже рейтинг у нас на сьогодні не гірший.

О.Урін, НСНУ:    

- На обласній конференції ми вирішили, що в першій десятці будуть два представники нашої партії: Олег Овчар та Юрій Дряпіка.

- Ми за нормальні стосунки, які б дали певні результати щодо проблемних питань: і щодо мосту, і прибирання сміття, і розподілу земельних ділянок, забудови й таке інше. Думаю, ми знайдемо порозуміння.

- На засадах здорового глузду ми готові підтримувати рішення, незалежно від того, яка партія, який представник їх пропонує. Єдине, щоб це йшло на користь кремечужанам.

- Так, ми зараз ведемо обговорення. Розглядається кандидатура В.М.Матицина. Але чи буде ця кандидатура висунута нами як партійною організацією, чи він буде самовисуванцем — ще невідомо. Але ми будемо підтримувати цю кандидатуру, я заявляю стовідсотково. На обласній конференції пролунало, що Олег Надоша теж висуватиме свою кандилатуру. Але він збирається працювати у центральному виборчому штабі БЮТ. І наскільки це можливо, щоб працювати й там, i проводити свою передвиборчу агітацію - поки що невідомо.

- На даному етапі керівництвом Партії регіонів питання висунення кандидатури на посаду міського голови від партії не обговорювалося. I намірів немає.

Для нас сьогодні важливо, щоб той мер, який прийде, зумів консолідувати всі сили на користь кременчужан. Прізвищ не буде...

Місто наше - унікум, воно бачило, як громадяни всупереч усьому обирали собі голову, а потім, помилившись, кусали собі лікті. Це був i Білан, i Надоша... Головне зараз - не зробити помилки, не погіршити ситуацію в місті. Кого підтримувати - вирішимо тоді, коли кандидатури будуть висунуті.

- Якщо Надоша буде висуватись мером від БЮТ, а ви вирішите підтримувати Матицина, чи означає це, що кременчуцький осередок буде підтримувати одного кандидата, а центральний орган - іншого?

П.Столяр, БЮТ:

- Центральний орган у Кременчуці жити не буде. А буде жити й діяти районна i міська організації партії «Батьківщина». Отже це залежатиме від міської організації.

- Принципи роботи будуть сформовані після того, як ми остаточно визначимося, яку норму представництва матимемо у міський раді. Тоді буде визначено коротеньку програму, яка не відходитиме далеко від напрямків, сформульованих БЮТ у маніфесті й програмі партії.

- Згідно із законом. Ми не будемо обдурювати наших виборців, а розглядатимемо всі питання на благо громадян міста.

- На рiвнi міста будемо все робити для того, щоб максимально вирішити соцiальнi, житлово-комунальні питання, надати допомогу соцiально незахищенним, вестимемо  спортивну, культурну роботу - конкретніше я вiдповiм під час розгляду вашого третього питання. Для міста нам потрібно об’єднуватися незалежно від партійної приналежності. Мiсто-донор повинно мати достойний бюджет, а не такий, який маємо зараз.

- Наші виборці дійсно не звикли до того, що в них не буде конкретного депутата на окрузі. Після виборів ми розподiлимо кожного депутата мiської i районних рад за тими 60 округами, якi iснують нині, i кожен виборець буде знати, що його iнтереси представляє депутат НСНУ по його округу. Чим бiльше депутатiв вiд нашої партії пройде в мiську раду, тим бiльше округiв ми зможемо «накрити» депутатами мiської ради, будемо пiдключати й депутатiв районних рад.

- По закiнченні виборiв депутати мiських, районних рад від Партії регіонів будуть закрiпленi за виборчими округами й робитимуть у районах так, як i НСНУ, через прийоми громадян. Ми зараз від мажоритарних округів переходимо до партійних, приходять молоді нові депутати. Завдання - навчити їх працювати на округах, провести правильно прийом, вирішувати питання.

- Наше бачення стосовно округів - створити такi умови роботи депутатiв, щоб працювали комiсiї, комiтети з вирiшення всiх питань мiста. Буде створено комiтет, який розглядатиме питання соцiальної проблеми в цiлому у мiстi, куди буде надходити вся iнформацiя.

- Ви часто таких депутатiв бачили? Якщо буде потреба, зробимо депутатськi приймальнi. Але на даний момент я не готовий визначитися з цією потребою.

Чомусь так сталося, що настає новий рiк або якесь свято, i починають депутати бiгати по мiсту, роздавати гостинцi, проводити благодійнi акцiї. Свята настають кожного року, але чомусь депутати бiгають тiльки перед виборами. Ми проти такої постановки питань.

- Потрібно, щоб міська рада дозволяла використовувати бюджетнi кошти не на розкрадання й на проїданя, а за цільовим призначенням. Я не впевнений, що на партiйнi кошти чи на кошти блоку вирiшуватимуться соцiальнi проблеми.

- Не буде сьогоднi партiйних коштiв нi у ПР, ні в НСНУ для того, щоб вони ходили й викидали їх п’ять рокiв, мовляв, ми кращi. Буде загальне вирiшення питань, відповідно до бюджету мiста, його розподілу. Єдине, що ми хочемо: знати інтереси виборцiв, знати, на що реагувати. Я повинен не погодитися з П.Столяром вiдносно того, як працюють депутати. Побажаю в майбутньому, коли вiн стане депутатом мiської або районної ради, щоб вiн слова обдумав, i тодi буде краще працювати. З повагою...

Сьогодні на жаль, ми маємо декілька моментів, які й депутатів, і кременчужан не влаштовують. Перше - бюджет: фінансування, щоб вирішити всі нагальні проблеми, немає й не буде, якщо ми не піднімемо економіку держави. На сьогодні за 14 років незалежності України ми практично поховали народне господарство. Почавши розбудовувати державу, ми пішли по якомусь шляху незалежності, а було потрібно будувати нові галузі,  а це питання відсунули на деякий час.

- Є глобальнi проблеми, якi ми вирiшуватимемо за партiйною вертикалi. I в цьому перевага партiйних списків. Перевага пропорційної системи і в тому, що депутати більш-менш стають рівні. Бо дехто вкладає у вибори ледве не мільйон гривень, щоб потрапити у міську раду, а потім спробувати у мери, а дехто обирається чотири скликання поспіль і послідовно відстоює інтереси людей в межах можливостей бюджету. Треба вирішувати принципове питання на державному рівні: змінювати бюджетний кодекс, формульні розрахунки. Партія - не благодійна організація, але я не бачу нічого поганого в тому, якщо партійні осередки, використовуючи вертикаль, заохочуватимуть кошти для міста.  Програмою міської організації НСНУ передбачається створення фонду соціальної адресної допомоги. Але ми будемо заохочувати коштами і роздавати їх, буде по-іншому. Наприклад, ми звертаємося до когось із підприємців і говоримо: ось адреса, потрібно надати допомогу.

- Не знаю, хто там що розповідає про депутатський мандат у міській раді, але я запевняю, що це не так. Ніхто ніяких  коштів у партійну касу не вносить, це все вирішується на рівні Києва: вирішення фінансування штабів, соціальних проблем виборців - це прерогатива центрального виборчого штабу.

- Мені невідомо, що депутати мандати купують, я повинен сказати, що відповідно до закону кожна партія фінансується за рахунок коштів, які надходять до її штабу, це так і було. Партія регіонів фінансується за рахунок виборчого штабу Віктора Януковича. Централізовано.

- Згадана тільки одна партія, яка начебто продає місця. Запевняю, місця в списку НСНУ не продаються. Не знаю, може, інші штаби такі багаті, що з центру фінансують всі кампанії на місцях. У нас - ми цього не приховуємо - заходи, які проводить партія на виборах, згідно з нашим статутом, не виключають залучення спонсорських коштів. Хочу нагадати, що Майдан повністю утримувався за рахунок спонсорських внесків, їх вносили люди добровільно. Не бачу нічого поганого в тому, що є підприємці, які бажають підтримати партію; є й такі, які не претендують на виборчі списки. Та той, хто не може внести кошти, але своєю активною діяльністю підтвердив право бути в прохідному списку, не позбавляється цього права.

Питання партійців до партійців.

- Ваш лідер все зробила, щоб відкинути Україну на декілька років назад. Вона загубила бюджет року, поховала економічні зони, інвестиційні програми, зробила зернову, цукрову, бензинову, м’ясну кризи. Тільки її дії відкинули країну назад, в тому числі й моє підприємство. Я радий, що її сьогодні немає у керівництві.

- Питання стосовно того, що депутат вирішуватиме проблему виборців в округах. А чим же тоді буде займатись виконком? Адже він орган виконавчої влади?

- Виконком є виконавчим органом місцевого самоврядування, а виконавча влада - держадміністрація. Депутат не має переймати на себе функції виконавчих органів місцевого самоврядування. Ще в 90-му році мій випускник привіз мені схему влади міста Сакраменто (США), де 7 депутатів на все місто, і кожен має відповідний виконавчий орган на цьому окрузі, і вони вирішують все. Але депутати «прив’язані» до округів, бо краще, ніж вони, не буде ніхто знати потреби виборців. Якщо потрібно, ми прийматимемо такі рішення, щоб виконавчі служби працювали відповідним чином.

- І у вас, і у нас будуть підприємці, й великі й малі, ми плануємо розробити програму, яка б не суперечила законам України, і залучати певні кошти підприємств на вирішення соціальних проблем міста.

- Дуже важко іноді узгодити різні бізнесові інтереси різних підприємств. Можливо це лише за умови, коли на першому місці стоятимуть інтереси міста, здоровий глузд. Наприклад, одне підприємство зарекомендувало себе відповідним чином, зробило користь місту, отримало земельні ділянки й щось побудувало, а інше - продало ділянку, заробило гроші. Тоді останнім - «от винта», а першим - будь ласка, працюйте на місто. 

- Якщо це буде екологічно чистий проект, ми будемо підтримувати. Підтримаємо, заради того, що сам комбінат будуватиметься 5-6 років, це певні робочі місця, поповнення бюджету й таке інше.

- На сьогодні є такі технології у світовій практиці, що навіть метвиробництва не шкідливі по викидах у атмосферу. Але я не вірю в те, що Жеваго, який у 99-му році отримав КрАЗ, зробить таке виробництво, яке принесе користь місту. Бо те, що залишилося від КрАЗу - «ріжки та ніжки». Головне, про що ми повинні думати - захистити кременчужан, дати можливість їм краще жити, мати краще повітря, кращу воду, ми наполягатимемо на проведенні референдуму в Кременчуці: як скажуть мешканці, так і будемо вирішувати, адже ми представляємо їхні інтереси.

Закон про місцеві вибори надав право ТВК обирати банк, де всі партії, блоки та кандидати на посаду міського голови утримують виборчі фонди. Згідно з цим же законом, банк не має для себе фінансового зиску: відкриття, закриття та обслуговування рахунків здійснюється безкоштовно.

Вибори банку нашою ТВК нагадували хитання маятника. Обирали його на двох засіданнях поспіль. На першому зачитали лист-пропозицію від АКБ “Промислово-фінансовий банк». У цьому ж банку запропонували відкрити й рахунок самої комісії (як відомо, вибори фінансуються з держбюджету). На засіданні виникли питання. Чому запропонований лише один банк? Навіщо обирати віддалений банк? Врешті-решт постановили відкрити рахунок у  “Приватбанку”.

Та на другому засіданні було сказано, що з “Приватбанку” до комісії ніхто не звертався. Відбувається переголосування на користь ПФБ. Тобто комісія чомусь вирішила, що бухгалтеру зручніше мотатися на інший кінець міста (ПФБ розташований в районі Молодіжного).

На третьому засіданні конфліктна ситуація з вибором банку мала продовження: троє членів ТВК: Олексій Кацай, Едгар Симонян та Дмитро Боровський - подали заяву з пропозицією переглянути рішення комісії про вибір банку. Вони пропонували розглянути інші варіанти. На той час свою пропозицію обслуговувати партійні рахунки подав банк “Форум”.

О.Кацай зачитав офіційні дані з сайту АКБ “Промислово-фінансовий банк” щодо засновників. Ними є нафтові структури ЗАТ “Нафтохімік”, ЗАТ “Кребо”, СП “Фобос”, значна частина працівників яких іде в міську раду за виборчим списком БЮТ, у тому числі й керуючий ПФБ Ігор Березенський - № 9 у списку. (Перелік людей зі структур, причетних до банку, можна продовжувати: голова правління ЗАТ “Кребо” Андрій Джигіль - № 7 у списку БЮТ; екс-керівник ЗАТ “Укртатнафта” Володимир Матицин, висунутий БЮТ на посаду міського голови, був головою спостережної ради ПФБ.)

Аргументи О.Кацая на користь перегляду рішення щодо вибору банку: один з суб’єктів виборчого процесу перебуває дуже близько до банківських структур.

«Нашу комісію просто розпустять, скажуть, що ми надали перевагу одній політичній силі», - так висловився під час засідання Едгар Симонян.

Проте були інші думки членів ТВК: керівники багатьох банківських установ балотуються в депутати, а розпустити комісію можуть, мовляв, і за бездіяльність. Бо якщо вона не визначиться з банком, партії не зможуть відкрити рахунки. А значить, не зможуть оплачувати агітаційні матеріали.

Дев’ятьма голосами  проти трьох голосів заявників комісія відхилила пропозицію про перегляд рішення щодо вибору банку.

«Закон не зобов’язує нас проводити тендер чи робити запит пропозицій банків, у ньому лише сказано, що банк визначає ТВК», - коментує ситуацію голова комісії Сергій Мірошниченко.

Як стало відомо “ВК”, міська організація партії „Народний Союз Наша Україна” має намір оскаржувати рішення комісії щодо вибору банку для відкриття рахунків виборчих фондів, вважаючи, що комісія надала перевагу політичній силі. Відповідний лист вже готують до ЦВК.

Чому ж «Промислово-фінансовий банк», пріоритетним напрямком роботи якого є розрахунково-касове обслуговування й кредитування підприємств паливно-енергетичного комплексу (така інформація розміщена на офіційному сайті цієї установи), раптом зацікавився партійними рахунками? Який сенс банку виявляти ініціативу, якщо він за законом не отримує гроші за обслуговування партійних рахунків? І чи не бентежить керуючого банком Ігоря Березенського питання, підняте членами комісії: що сам він є кандидатом у депутати від БЮТ? Ці запитання “ВК” адресував йому в телефонній розмові.

«Ми банк, який має повну ліцензію і може обслуговувати будь-якого клієнта, і я не асоціюю себе ні з ким. Ми обслуговуємо й населення, приймаємо комунальні платежі - здійснюємо практично всі операції. Банку завжди є робота, коли є клієнти. Якщо клієнт прийшов і йому сподобалося обслуговування, він може залишитися, відкрити особистий рахунок, можливо, й партійний рахунок залишиться», – каже Ігор Березенський.

Що ж, члени комісії стали новими клієнтами банку – дехто вже заповнив документи на отримання пластикової картки.

Делікатне питання партійності й участі у виборах І. Березенського не бентежить: «Треба відокремлювати одне від іншого, - каже він. - Є закон, який дозволяє мені як людині балотуватися, є закон, який дозволяє комісії прийняти рішення обслуговуватися в будь-якому банку. Рішення приймав не я особисто, а комісія. Ми направили свою пропозицію, от і все».

На проведеня виборів комісія отримує цільові кошти з держбюджету. Зокрема, на ці потреби Кременчуку виділено 103 тис. грн., половина з яких піде на ТВК, інша частина – на районні комісії. Оперувати цими грошима має відділення держказначейства, а не банк. Це роз’яснила “ВК” начальник відділення держказначейства в Кременчуці Зоя Легка:

«На всі бюджетні кошти відкриваються рахунки лише в державному казначействі. Ми якраз збираємося запросити представників виборчих комісій і розповісти про порядок відкриття рахунків. Перш ніж звертатися до банку, комісія повинна була звернутися до нас. Ми маємо скеровувати її роботу у фінансовій діяльності, бо йдеться про бюджетні кошти. До цього часу ТВК чомусь в казначействі свого рахунку не відкрила».

Програму економічного піднесення за допомогою 100 «проривних» інновацій визначили учасники опозиційного блоку «Не Так». Над програмою працювали провідні економісти, з них – 18 кандидатів та докторів наук, вивчаючи досвід становлення провідних країн світу: США, Японії, Франції та інших.

На основі світового досвіду та можливостей розвитку певних галузей в Україні вони визначилися із стратегією розвитку, яка дозволить країні вже у 2011 році ввійти у двадцятку світових лідерів в економіці.

Основний акцент слід зробити на інновації в машинобудуванні, надавши для розвитку галузі дешеві кредити, вважає один із співавторів програми, лідер РПУ Юрій Бойко: «Країна експортує метал як напівфабрикат. Але ми володіємо потенціалом для виробництва наукоємних продуктів». Республіканці роблять ставку на високотехнологічну економіку й розумну агрополітику: адресну дотацію селу, цивілізований продаж землі із встановленням інвестиційних зобов’язань – не змінювати цільове призначення сільськогосподарських угідь. Одна з цілей програми: «80-90% продуктів харчування має бути вироблено в Україні».

Лідер республіканців (у 2002-2005 роках він очолював НАК «Нафтогаз України») прокоментував стан, що склався на нафтогазовому ринку держави. «Ситуація з постачанням газу в країну була штучно заведена в глухий кут через непрофесійність на першому етапі української сторони і з іншого боку – політичних питань з Росією», – вважає він. Ю.Бойко піддав різкій критиці дії Юлії Тимошенко та її уряду: «На п’ять років була фіксована ставка транзиту і вартості газу на рівні 50 доларів. Я сам підписував угоду і про це знаю. Цю угоду порушила наша сторона в особі Юлії Тимошенко (про що вона зараз не каже, але ж насправді все це було так).» Угода, на його думку, була порушена внаслідок пропозиції Ю.Тимошенко перейти на грошові розрахунки за газ, чого власне й домагалася російська сторона, яка почала піднімати ціну. Помилкою уряду він називає й спробу розглядати ситуацію з туркменським газом окремо від російського: «У квітні 2003 року туркменбаші підписав угоду з Росією, продавши їй на 20 років наперед увесь газ. Тобто прямого контракту в нас у 2007 році вже не могло бути», - пояснює Юрій Бойко, на переконання якого компанія «РосУкрЕнерго», (заснована крупними банками  «Укргазбанк» та “Райффайзенбанк”) є надійним транзитером. Інсинуації ж довколо імені компанії Ю.Бойко пов’язує з політично-бізнесовою зацікавленістю Ю.Тимошенко.

Лідер республіканців не схвалює й ініціативу її уряду  відкрити кордони для імпортних нафтопродуктів, що призвело до зупинення вітчизняних нафтопереробних заводів. «Одномоментний зиск ми отримали, але знизилася сплата податків з наших підприємств, і що найстрашніше – «заклали міну» на весну. «Бо мати зростання ціни на нафтопродукти взимку, в мертвий сезон, як зараз – це унікальне явище, я такого у своїй практиці не пам’ятаю. Кожен тиждень зростає гуртова ціна, і незабаром це дійде до роздрібної,» – прогнозує Ю.Бойко.

Рішення РПУ ввійти до опозиційного блоку «Не Так» лідер республіканців пояснив ставленням до нинішньої влади: «Для мене вирішальними були слова першого президента України Леоніда Кравчука, який сказав: «Повірте мені, я знаю, що таке влада і як вона працює і бачу, що з цієї влади толку не буде, навчитися вони не зможуть». Це все одно, що нетреновану людину підвести до штанги – підняти її вона не зможе. Замість того, щоб пропонувати політичні та економічні моделі, вони кинулися ділити владу, пересварилися між собою, і це йде на шкоду країні. Чим довше залишатиметься ця ситуація, тим важче буде ліквідовувати наслідки. Ми вважаємо, що чітка позиція опозиційності, яку взяло на себе СДПУ(о), є найбільш правильною, і ми її поділяємо» .