Ѕ≥льш≥сть ж≥нок полюбл¤Ї газов≥ балончики типу Ђ“еренї. ¬они Ї не надто кривавим, але ефективним засобом безпеки. ’оча й не гарантують захисту на сто в≥дсотк≥в.

ѕо-перше, не завжди можна встигнути д≥стати газовий балончик саме у потр≥бний час.

ѕо-друге, випадково його можна повернути розпилювачем не у б≥к нападника.

≤ головне - не сл≥д забувати, що використовувати газову зброю можна лише на в≥дкритому простор≥, ≥накше постраждаЇш сам.

÷≥на газовоњ зброњ у кременчуцьких магазинах коливаЇтьс¤ в≥д 10 грн. за м≥н≥-балончик до 500 грн. за хороший газовий п≥столет. јле на нього, зв≥сно, потр≥бен дозв≥л.

як на мене, дл¤ самозахисту краще за все використовувати пневматичну зброю. ƒозв≥л на нењ не потр≥бен, а постр≥л в упор з такоњ Ђштучкиї ламаЇ к≥стки ≥ з легк≥стю рве шк≥ру людини. ¬ил≥т кульки з 4-5 метр≥в зупинить нападника, не завдавши йому великоњ шкоди, в≥н в≥дбудетьс¤ синц¤ми.  ористуватис¤ пневматичними п≥столетами з великоњ в≥дстан≥ практично не маЇ сенсу, особливо в ос≥нньо-зимовий пер≥-од, адже прострелити дубл¤нку чи товсту шк≥р¤ну куртку, та ще ≥ при цьому щоб кривдник щось в≥дчув, - неможливо. ќднак лише один вигл¤д п≥столета зупин¤Ї будь-кого. “им б≥льше одразу, ¤кщо ти не  профес≥онал, в≥др≥знити пневматичну в≥д вогнепальноњ зброњ ой ¤к непросто.

∆≥нкам п≥д≥йде корнет (в≥д 321,99 грн.): в≥н невеликий, ≥ з легк≥стю пом≥ститьс¤ нав≥ть у дамськ≥й сумочц≥. „олов≥кам - вальтер (929,99 грн.) - збро¤ з великою силою ураженн¤.

Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю серед кременчужан користуютьс¤ модел≥ јн≥кс-101 та јн≥кс-111 (варт≥сть близько 550 грн.). јн≥кси мають непоган≥ бойов≥ характеристики та вигл¤дають ¤к серйозна збро¤. “ак≥ п≥столети найчаст≥ше використовують охоронн≥ ф≥рми.

≤нший ефективний зас≥б захисту - велик≥ службов≥ собаки. ¬ де¤ких Ївропейських крањнах так≥ породи собак, ¤к ротвейлер, доберман, р≥зеншнауцер, чорний терТЇр, боксер, н≥мецька в≥вчарка прир≥внюють до холодноњ зброњ.

ƒобре вихований пес не дасть скривдити господар¤. ќтже, ¤к поп≥клуватис¤ про себе - вир≥шувати вам. ј найкраще - просто не потрапл¤ти у халепи, чого ми вам ≥ бажаЇмо.

„олов≥ки - ¤к д≥ти - любл¤ть вс≥л¤к≥ ≥грашки. ” дитинств≥ це були п≥столети й машинки. “а коли вони доросл≥шають, разом з ними ростуть ≥ њхн≥ примхи. ћашини мають бути швидкими, ¤скравими, потужними; шабл≥ ≥ нож≥ - гострими, ≥ все це маЇ бути справжн≥м. Ђ¬ ї зТ¤совував, де ≥ за ¤к≥ грош≥ можна купити справжню ≥грашку дл¤ справжнього чолов≥ка.

¬и йдете на день народженн¤, юв≥лей, день ¤нгола...  до справжнього чолов≥ка. ≤, ¤к завжди, виникаЇ питанн¤: що подарувати?

ј ще у¤в≥ть, що у справжнього чолов≥ка Ї все.  вартира - приклад затишку та комфорту, ж≥нка - модель, д≥ти - в≥дм≥нн≥, грош≥ - на рахунку не лише у наших, але ≥ в ≥ноземних банках.

“ож простору дл¤ обранн¤ презенту не залишаЇтьс¤. —аме тут вам на допомогу прийде дит¤ча мр≥¤ кожного хлопчика - справжн≥й меч.

“ут сл≥д знати де¤к≥ тонкощ≥.

—еред великоњ к≥лькост≥ декоративноњ холодноњ зброњ Ї дуж≥ р≥зн≥ за своњм призначенн¤м та походженн¤м меч≥.

”  ременчуц≥ Ї магазин, де можна   придбати декоративну катану Ч один ≥з найв≥дом≥ших вид≥в ¤понськоњ клинковоњ зброњ Ч за ц≥ною в≥д 330 грн. до 1100 грн.

«азвичай комплект складаЇтьс¤ з трьох катан, р≥зних за розм≥ром, та п≥дставок. “ому загальна сума придбанн¤ буде приблизно 2500 грн.

“ак, подарунок не з дешевих, однак, ¤кщо ви хоч одного разу у житт≥ тримали в руц≥ катану, њњ ви вже не пром≥н¤Їте н≥ на ¤ку ≥ншу зброю.

ƒовол≥ часто катану (або дайто) називають Ђсамурайським мечемї. јле це - умовна назва, б≥льш зручна дл¤ Ївропейц≥в. ¬ япон≥ю катана потрапила з  орењ. ” VII-XIII стол≥тт¤х ¤понськ≥ хрон≥ки називають такий меч Ђкорейськимї.

ƒавньо¤понський меч - цуруги - мав довгу руко¤тку та пр¤ме, гостре з обох бок≥в, лезо. Ќосили його за спиною навкоси, на в≥дм≥ну в≥д катани, ¤ку нос¤ть у п≥хвах за по¤сом.  атана оголюЇтьс¤ рухом зверху донизу. ѕочинаючи з III стол≥тт¤ н.е. цуруги почали заточувати лише з одного боку, ≥ лише у VIII стол≥тт≥ (710 роц≥) н.е. Ї перший опис загнутого леза на меч≥.

Ћезо у вигл¤д≥ шабл≥ було введено великим фехтувальником, людиною-легендою јманун≥. ¬≥н вважав, що меч ≥з пр¤мим лезом недостатньо гнучкий та м≥цний. —аме тод≥ меч≥ з кривим лезом, ¤к≥ стають табельною зброЇю самура¤, повн≥стю Ђвиштовхуютьї ≥з япон≥њ пр¤мий меч. ƒовжина катани маЇ бути не б≥льше 60-80 см, але Ї екземпл¤ри ≥ 95-120 см (з урахуванн¤м руко¤тки). ƒовжина руко¤тки - приблизно 3,5 кулака, а вага - 1200 грам. Ўирина леза - приблизно 3 см, а у частин≥, ¤ка заточуЇтьс¤, - не перевищуЇ 2 мм.

“акож на катан≥ робл¤ть канавку дл¤ зменшенн¤ њњ ваги. ÷ентр т¤ж≥нн¤ зм≥щений до шпичака, що даЇ змогу наносити б≥льш ефективн≥ удари. ѕ≥хви робл¤ть з дерева магнол≥њ ≥ покривають шк≥рою акули або ж гарним лаком та нанос¤ть бронзов≥ малюнки. –уко¤тку обробл¤ли шовковою тасьмою.

 атану сл≥д обирати зручну за зростом, дл¤ кращоњ маневреност≥. Ќайкращими майстрами з виготовленн¤ катан Ї ¤понц≥, корейц≥ та ≥тал≥йц≥.

÷≥на на таку Ђ≥грашкуї може бути дуже р≥зною: в≥д одного долара до к≥лькох сот тис¤ч.

—еред сер≥њ европейських меч≥в найб≥льшою попул¤рн≥стю у кременчужан користуютьс¤ меч≥ тампл≥Їр≥в. ¬они вишукан≥, ≥нкрустован≥ бронзою, ср≥блом та коштовним  кам≥нн¤м. ¬ага такоњ зброњ не менша за 5000 грам, а то ≥ б≥льша. ¬ Ївропейських мечах - двостороннЇ заточене пр¤ме лезо, масивна руко¤тка та дуже важк≥ п≥хви.

«агалом њх полюбл¤ють могутн≥ чолов≥ки та толк≥Їн≥сти. “ак≥ меч≥ мали своњ ≥мена (зг≥дно з зображенн¤ми на них) та передавалис¤ ≥з покол≥нн¤ в покол≥нн¤.

÷≥на у нашому м≥ст≥ на таку р≥ч ≥тал≥йського виробництва коливаЇтьс¤ в≥д 420 грн. до 1050 грн. ƒл¤ збереженн¤ зброњ у гарному стан≥ ви маЇте придбати спец≥альний килим, на ¤кий в≥шаютьс¤ меч≥ або зшити його самотужки, купивши оксамитову тканину.

¬еликий меч може бути справжн≥м другом дл¤ здоровенного чолов≥ка.

Ќож≥в ≥снуЇ величезна к≥льк≥сть. –≥зн≥ за формою та функц≥ональн≥стю, ц≥ною та перевагами. ћаленьк≥ ≥ велик≥, нож≥-Ђзахисникиї ≥ нож≥-Ђприкрасиї.

” магазинах нашого м≥ста представлен≥ ¤к сталев≥ - робоч≥, так ≥ ср≥бн≥ - декоративн≥ вироби.

Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю користуютьс¤ нож≥ ф≥рми Ђ¬≥рджин≥¤ї та ЂЎарпї. ÷≥на њх - в≥д 18 до 160 грн. як≥сн≥, в≥дцентрован≥ нож≥ в≥д рос≥йськоњ ф≥рми Ђ—арої коштують в≥д 100 грн. до 322. «разком витонченост≥ та ручноњ майстерност≥ Ї ножики виробництва ЂЌоксї, в≥д 143 до 660 грн. за штуку.

—еред виробник≥в холодноњ зброњ одними з найкращих вважаютьс¤ рос≥йськ≥ фах≥вц≥. Ќеможливо оминути ≥ не звернути уваги на нож≥ Ђ изл¤рї. ÷≥на на так≥ вироби коливаЇтьс¤ в≥д 65 до 462 грн. в залежност≥ в≥д модел≥.

Ќе в≥дстаЇ ≥ ф≥рма Ђ«латкаї. —ер≥йн≥ нож≥ - в≥д 216 до 315 грн., подарунков≥ з позолотою - в≥д 1500 грн. ¬они виготовлен≥ з дамаськоњ стал≥ та можуть служити своЇму хаз¤њну не одне дес¤тил≥тт¤.

“акож, ¤кщо дуже захот≥ти, то можна знайти та придбати колекц≥йн≥ верс≥њ холодноњ зброњ. “ак, н≥ж ЂG. Bowieї, виготовлений 200 рок≥в тому, у  ременчуц≥ коштуЇ        1699,99 грн.

якщо чолов≥к полюбл¤Ї активний в≥дпочинок, то дл¤ нього немаЇ кращого подарунку, н≥ж багатофункц≥ональний н≥ж. ѕредставника такоњ брат≥њ в≥д ф≥рми ЂViktoryNOKї можна придбати за ц≥ною в≥д 39,99 до 399,99 грн. « ним можна не бо¤тис¤ н≥¤ких ситуац≥й. ÷ей маленький пом≥чник маЇ таку к≥льк≥сть пристроњв, що зам≥нить сумку ≥нструмент≥в.

јле не вс≥ обмежуютьс¤ лише холодною зброЇю. ƒл¤ таких хлопц≥в Ї штучки погар¤ч≥ше. ѕ≥столети Ђп≥д старовинуї, або за нов≥тн≥ми технолог≥¤ми, газов≥, пневматичн≥ та ... запальнички.

ƒекоративний п≥столет Ђп≥д старовинуї можна придбати за 330 грн. √арний футл¤р - ще гривень 100.

≈х, добре мати велику к≥льк≥сть хороших друз≥в, ¤к≥ можуть подарувати тоб≥ гарну зброю. “ак, не дуже переймаючись, можна з≥брати непогану колекц≥ю чудових вироб≥в майстр≥в збройноњ справи. ј нам, ж≥нкам, залишитьс¤ лише спостер≥гати, ¤к мужн≥ чолов≥ки та любл¤ч≥ батьки сам≥ стають д≥тьми, граючись з≥ своњми ≥грашками та насолоджуватись сер≥алами, у той час ¤к вони змахують пил з≥ своњх зал≥з¤к.

Ќовий проект Ђ¬ ї - це своЇр≥дна ≥нспекц≥¤ житт¤ людей, ¤к≥ при влад≥ нин≥ або збираютьс¤ у владн≥ кр≥сла найближчим часом. 

≤дею зав≥тати в гост≥ до людей в≥д влади Ђ¬ ї нав≥¤ла повед≥нка вищих ур¤довц≥в, ¤к≥ в≥дкривали перед журнал≥стами своњ каб≥нети ≥ будинки.

„и готовий кременчуцький  пол≥тичний бомонд до такоњ в≥дкритост≥?

¬супереч нашим песим≥стичним настро¤м, зТ¤сувалос¤, що таки готовий. ѕринаймн≥, окрем≥ його представники.

ѕершим погодивс¤ запросити в гост≥ журнал≥ст≥в ћаксим Ћевчук.

«агальнов≥домо, що в≥н  - людина неб≥дна, хоч ≥ молода.

…ого друз≥ - народний депутат ”крањни ¬асиль √аврилюк та кер≥вник м≥сцевого л≥керно-гор≥лчаного заводу ¬олодимир “аловер. “ож б≥знес маЇ походити зв≥дти. јле, з першого погл¤ду, осел¤ неодруженого депутата твердженню про багатство не в≥дпов≥даЇ. “а, може, то лише з першого погл¤ду?

—тара двоповерх≥вка, обшарпаний п≥дТњзд, н≥коли не скажеш, що в цьому будинку мешкаЇ депутат обласноњ ради.

¬≥д ≥нших депутатська квартира р≥знитьс¤ лише металевими дверима; у сус≥д≥в-пенс≥онер≥в вх≥дн≥ двер≥ - традиц≥йн≥, деревТ¤н≥. Ѕудинок, де живе ћаксим Ћевчук, належить до таких соб≥ Ђстал≥нокї, котр≥ в наг≥рн≥й частин≥ м≥ста будували п≥сл¤ в≥йни.

√осподар гостинний - в≥н в≥таЇ нас у себе вдома ≥ говорить, що у нього немаЇ таЇмниць в≥д своњх виборц≥в.

÷ього дн¤ у ћаксима полегшений граф≥к роботи - в≥н хвор≥Ї, тож маЇ час дл¤ бес≥ди з журнал≥стами.

«агалом в≥домо, що господар ц≥Їњ двок≥мнатноњ квартири  - чолов≥к неб≥дний, хоч ≥ молодий. …ого друз≥ - народний депутат ”крањни ¬асиль √аврилюк та кер≥вник м≥сцевого л≥керно-гор≥лчаного заводу ¬олодимир “аловер. “ож б≥знес маЇ походити зв≥дти. јле, з першого погл¤ду, осел¤ неодруженого депутата твердженню про багатство не в≥дпов≥даЇ.

” квартир≥ ћаксима Ћевчука -  стар≥ шафи, стар≥ кр≥сла ≥ такий же старий холодильник. ¬се з 60-х рок≥в, коли люди купували так≥ мебл≥ в кредит.

™дине, в≥дносно нове - не надто дорогий диван, кольоровий телев≥зор ЂJVCї середнього розм≥ру, в≥деомагн≥тофон ЂSonyї та н≥мецька газова колонка.

√оловна неспод≥ванка - у невеличк≥й кухн≥. ¬и¤вл¤Їтьс¤, у будинках такого типу, в кожн≥й кухн≥ на першому поверс≥ Ї вх≥д до власного п≥двалу. “ам можна збер≥гати картоплю, консервац≥ю, що завгодно.

“а картоплю з консервац≥Їю ћаксим Ћевчук удома не тримаЇ. ¬≥н - холост¤к, хоч на журнальному стол≥ у нього лежить в≥дкрите посв≥дченн¤ парт≥њ Ђ“рет¤ силаї. ÷ей документ, суд¤чи з фото, належить гарн≥й д≥вчин≥. ќднак власниц≥ посв≥дченн¤ в квартир≥ не видно, чолов≥к вдома сам ≥ розпов≥даЇ, що в≥н веде ст≥йке холост¤цьке житт¤. “обто гармидер в квартир≥ Ї, але його небагато. ѕринаймн≥ брудного посуду у кухн≥ не спостер≥гаЇтьс¤.

«ранку господар у халат≥ њсть ¤блука, котр≥ вчора прив≥з з дач≥ свого д≥дус¤. якби не ¤блука, то њв би макарони. ÷е традиц≥йна њжа дл¤ чолов≥к≥в такого типу.

Ђя можу приготувати все, але, чесно кажу, борщ не готував уже дек≥лька рок≥в. ЌемаЇ часуї, - каже ћаксим.

Ђ¬се роблю сам. —ам перу своњ сорочки ≥ прибираюї,- каже в≥н. ѕрибиральниц≥ у ћаксима й справд≥ немаЇ. ≤накше б не було такого типового холост¤цького безладу.

” 2003 роц≥ кандидат в депутати обласноњ ради ћаксим Ћевчук задекларував 400 тис¤ч гривень р≥чного доходу.

¬≥н виграв останн≥ вибори до обласноњ ради завд¤ки розм≥щеним по м≥сту недешевим б≥гбордами. Ќапис Ђћаксим Ћевчук - за  ременчукї тод≥ переконав, що все це насправд≥. «в≥сно, був ≥ скандал. “од≥ ж кандидат в депутати за¤вив, що не знаЇ, хто йому допом≥г ≥ йому нев≥доме пр≥звище порушника закону. ƒо реч≥, кожен той б≥гборд коштував 500 долар≥в —Ўј.

“ак було. Ќин≥ депутат обласноњ ради ћ.Ћевчук говорить, що в≥н повн≥стю в≥д≥йшов в≥д б≥знесу, натом≥сть займаЇтьс¤ лише громадськими справами. ¬≥н  - голова ком≥тету м≥ських молод≥жних орган≥зац≥й.

ќтже, зарплата  за громадську роботу сьогодн≥ - в межах тис¤ч≥ гривень. —еред майна Ї лише двок≥мнатна  квартира, в н≥й ћаксим живе окремо в≥д батьк≥в з 18 рок≥в. ўе - недороге авто ЂOpel Vectraї, ¤кому вже 5 рок≥в ≥ моб≥льний телефон.

¬≥н стверджуЇ, що багато грошей на своњ потреби не витрачаЇ.

 оштовностей не носить. ќстаннього разу купував соб≥ костюм та взутт¤ минулого року... 

«в≥сно, ћ.Ћевчук був щирим у сп≥лкуванн≥ з журнал≥стом Ђ¬ ї. ќднак,  ременчук - м≥сто маленьке. ’тось пригадав, що частенько бачив, ¤к зам≥сть давитис¤  макаронами ћаксим об≥даЇ у кафе ЂЅогданї, що неподал≥к набережноњ. ’тось пом≥тив його за кермом шикарного ЂSubaruї (середн¤ ц≥на в≥д 20 до 30 тис.$). ’тось стверджуЇ, що костюми депутата не так≥ вже й дешев≥. ј хтось взагал≥ говорить про двоповерховий зам≥ський будинок у район≥  ривуш≥в.

“ож ми вир≥шили застосувати перев≥рений психолог≥чний прийом - орган≥зувати ћаксиму побаченн¤ з симпатичною репортеркою. Ќавр¤д чи перед д≥вчиною депутат, що маЇ ст≥йку репутац≥ю найб≥льш стильного та привабливого, буде говорити про те, ¤к в≥н б≥дуЇ.

ќтже, ™ген≥¤ √амза запрошуЇ ћ.Ћевчука в гост≥ до редакц≥њ...

«авидний наречений, ¤кого гарний смак вир≥зн¤Ї з-пом≥ж б≥льшост≥ його колег по депутатському корпусу не лише  ременчука, а й ѕолтави, п≥дТњхав до редакц≥њ на своЇму авто ЂOpelї 2000 р. випуску (варт≥сть новоњ машини - 18-20 тис¤ч долар≥в, пТ¤тир≥чноњ - 6 тис¤ч долар≥в).

як завжди, гарно вигл¤даЇ: чорний д≥ловий костюм у б≥лу тоненьку смужку, гарне дороге взутт¤... як пот≥м ћаксим розпов≥в, купив в≥н костюм у Ћондон≥ п≥д час стажуванн¤; а взагал≥ йому подобаЇтьс¤ од¤г марки ЂCIRO CIMMER≤Oї (варт≥сть в≥д 100$) та взутт¤, зроблене в ≤тал≥њ.

ўе р≥к тому в≥н був перед нами у вс≥й своњй крас≥, мав грош≥ ≥, здавалос¤, що через 3 роки ћаксим буде одним з найбагатших людей м≥ста. ќднак все склалось  ≥накше.

- Ќ≥, не важко. ѕо-перше, у мене д≥йсно був такий прибуток, коли ¤ займавс¤ б≥знесом, але загальний валовий, а валов≥ витрати ¤ не вказував. “е, що ¤ заробив, у мене теж н≥хто не забирав. “ак що людина ¤ неб≥дна.

- яка р≥зниц¤, у ¤ких скл¤нках що лежить (усм≥хаЇтьс¤)?

- Ѕула, але то не мо¤ машина, друга. ¬≥н дав мен≥ поњздити. ј чому н≥? √арна машина, коштуЇ вдв≥ч≥ дорожче, н≥ж мо¤, бажав спробувати, ¤к воно - мати такого зал≥зного кон¤. “а б≥льшого задоволенн¤, н≥ж в≥д р≥дного авто ¤ не отримав. ѕовернув другу його машину, а соб≥ залишив свою.

-  олись реч≥ дл¤ мене мали ¤кесь значенн¤. я довол≥ часто робив покупки. ѕот≥м  ¤ зробив св≥й виб≥р ≥ зараз дл¤ мене все ≥накше. ќстанню велику покупку ¤ зд≥йснив у жовтн≥ 2004 року. ѕридбав пальто, куртку, два костюми... не в  ременчуц≥, в  иЇв≥. ѕ≥сл¤ цього н≥чого такого не купував. ј у домашньому житт≥ ¤ зовс≥м невибагливий. ™ де спати - ≥ добре, Ї що зТњсти - дуже добре.

- Ѕуду, т≥льки не зараз. ўе не час. я хочу мати гарну родину, д≥тей, все це буде.

- (см≥Їтьс¤) Ќ≥, у мене вже Ї д≥вчина, тому у них немаЇ шанс≥в.

- ѕросто це моЇ особисте житт¤, особисте! —аме тому н≥кому про це знати й не сл≥д. (як вдалос¤ зТ¤сувати згодом, д≥вчина у ћаксима Ї, ≥ разом вони вже б≥льше року).

- ¬се в житт≥ можливо.

–.S.

Ќа пор¤дку денному питанн¤ Ђѕро розрахунков≥ показники проекту бюджету м≥ста на 2006 р≥к по галуз¤х осв≥ти та охорони здоровТ¤ї. ѕрийн¤те р≥шенн¤, в ¤кому вказано, що сума ф≥нансуванн¤ ЂзагрожуЇ нормальному функц≥онуванню соц≥ально важливих галузейї ≥ не в≥дпов≥даЇ м≥н≥мальним потребам.

« року в р≥к нас змушують жити за формулами, тобто за доведеними м≥сту показниками. ‘ормули т≥ чомусь куц≥, ¤к штани в недолугого кравц¤.

Ќин≥шн≥й принцип формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в: спочатку в≥ддайте нам ваш гарний тортик, пот≥м ми в≥др≥жемо в≥д нього маленький шматочок ≥ Ђмилостивої повернемо вам. –ад≥йте, робот¤ги!

“обто м≥сто заробл¤Ї п≥втора м≥ль¤рди гривень, а отримуЇ на прожиток 121,5 млн. - саме така цифра ф≥гуруЇ в розрахункових показниках бюджету-2006.

Ќайб≥льше обд≥лен≥ медицина та осв≥та. ј це - державн≥ зобовТ¤занн¤. ћ≥сту держава т≥льки делегуЇ (тобто перепоручаЇ) своњ обовТ¤зки, а в≥дпов≥дно б мала давати на це грош≥ в достатньому обс¤з≥ (так званий перший кошик м≥ського бюджету). –еально ж виходить, ¤к у поган≥й с≥мТњ, коли татко даЇ т≥льки частину зарплати, а пот≥м ще й дивуЇтьс¤, чому на стол≥ поганий об≥д.

ћ≥ж тим, при нин≥шн≥х контрольних показниках бюджету об≥д буде далеко не в ус≥х: вид≥леного за формулами ф≥нансуванн¤ медикам не вистачить нав≥ть на зарплату. ј харчуванн¤ у л≥карн¤х буде суто символ≥чним, ¤к ≥ медикаменти. ќсв≥т¤ни теж не жируватимуть: зарплату њм дадуть, а про ремонти прим≥щень та нов≥ мебл≥ дл¤ учн≥в можна буде лише помр≥¤ти. (ƒетальн≥ше про розрахунков≥ показники ф≥нансуванн¤ осв≥ти та охорони здоровТ¤ св≥дчать д≥аграми.)

« року в р≥к м≥сто додавало грош≥ на державн≥ повноваженн¤ з так званого другого кошика бюджету (пр¤м≥ обовТ¤зки м≥сцевоњ влади). « нього забезпечуЇтьс¤ комунальне господарство. ÷им по¤снюютьс¤ недостатн≥ ремонти дор≥г, дах≥в будинк≥в, кап≥тальних ремонт≥в житла. Ќин≥ ж ситуац≥¤ загострюЇтьс¤ тим, що м≥сто не виконуЇ бюджет (м≥нф≥н на папер≥ завищив доходи, ¤к≥ ми можемо отримати). “ож ≥ Ђперет¤гуватиї ковдру з комуналки на медицину та осв≥ту не вдастьс¤.

™диний вих≥д - домагатис¤ в≥д держави б≥льш пристойного ф≥нансуванн¤.

¬≥ктор јк≥мов без вагань запросив Ђ¬ ї подивитис¤ на його приватний будинок з восьми к≥мнат, розташований у престижному район≥ б≥л¤ р≥чки. ѕр¤муючи по вулиц≥  овальова (в район≥ зупинки Ђѕивзаводї), ми вигл¤дали великий котедж, бо де ще може розм≥ститис¤ об≥ц¤на к≥льк≥сть к≥мнат? Ѕачимо по курсу щось двоповерхове ≥ схоже на наш≥ у¤вленн¤ про житт¤ головного державного сан≥тарного л≥кар¤ м≥ста. ÷егл¤ний мур метр≥в зо два, з-п≥д ¤кого видно потужн≥ собач≥ лапи. Ќазустр≥ч нам чуЇтьс¤ гучний попереджувальний Ђгавї, а ми нер≥шуче тупц¤Їмо б≥л¤ огорож≥. –озглед≥ли номер... јга, нам не сюди, а дал≥. ≤ ось перед очима - невеличкий, але ошатний та добре догл¤нутий одноповерховий будиночок, ¤кий не ховаЇтьс¤ за муром, а навпаки. ќгорожа ажурна, тому нав≥ть у сут≥нках задивл¤Їмос¤ на кв≥ти - гарн≥ сортов≥ тро¤нди, трохи пригн≥чен≥ першим заморозком, та хризантеми. ¬загал≥ в ц≥й приватн≥й садиб≥ на девТ¤ти сотках бачиш те, чого не спод≥ваЇшс¤. ƒ≥м, сарай, город, гараж - все типове дл¤ рад¤нських час≥в. ƒзв≥нка не знаходимо, але двер≥ в≥дчин¤ютьс¤ - господар на нас чекаЇ.

Ђј ми ледь не п≥шли в отой котеджї, - кажемо ми. ЂЌе ви одн≥ так≥ї, - говорить ¬≥ктор ≤ванович јк≥мов ≥ розпов≥даЇ, що так само, ¤к ≥ ми, помилилис¤ буд≥вельники, ¤ких в≥н найн¤в штукатурити будинок. ¬они теж переплутали садиби ≥ попр¤мували до сус≥днього двоповерхового котеджу. Ќе чекали, що головний л≥кар санстанц≥њ  ременчука живе досить скромно.  

¬≥ктор ≤ванович гостинно запрошуЇ до зали. ¬она довол≥ простора. ” в≥ч≥ впадають к≥мнатн≥ кв≥ти - справжн≥й тоб≥ зимовий сад кв≥тникар¤-любител¤. Ќими захоплюЇтьс¤  дружина ¬≥ктора ≤вановича, ¬алентина ¬асил≥вна, теж медик (до виходу на пенс≥ю працювала у наркодиспансер≥). √осподар полюбл¤Ї книги - њх повна шафа. «окрема, багато детектив≥в Ўитова. —ама шафа десь с≥мдес¤тих рок≥в, ¤к ≥ б≥льш≥сть мебл≥в, окр≥м нового дивана (на ньому оббивка з недорогого велюру). Ќа в≥кнах с≥точка гардин старого зразка.

¬≥ктор јк≥мов розпов≥даЇ, що будинок на вулиц≥  овальова - його спадщина в≥д батьк≥в. ’ату придбав у 1955 роц≥  батько, колишн≥й в≥йськовий льотчик.  олись будинок опалювавс¤ за допомогою трьох груб, нин≥ сюди п≥дведено газ, воду, ≥ Ї вс≥ зручност≥. јле особливо реконструкц≥Їю осел≥ подружж¤ јк≥мових не переймалос¤, лише поштукатурили фасад (бо хата складена з половинок червоноњ цегли ≥ вигл¤дала негарно), поклењли шпалери (суд¤чи з вигл¤ду, не дорожч≥ 15 гривень за рулон) та зробили косметичний ремонт.

¬алентина ¬асил≥вна гостинно клопочетьс¤ б≥л¤ столу, а ¬≥ктор ≤ванович каже: ЂЌу що, п≥шли дивитис¤ моњ в≥с≥м к≥мнат?ї як ви¤вилос¤, в≥н порахував за к≥мнати вс≥ закапелки: санвузол, два невеличк≥ прох≥дн≥ коридорчики та кухню. ƒо реч≥, вона не опалюЇтьс¤, ≥ тепло в н≥й лише доти, доки горить газова плита. “ому господин¤ лише готуЇ тут њжу, а накриваЇ на ст≥л зазвичай у к≥мнат≥, ¤ка слугуЇ подружжю њдальнею. ÷¤ к≥мната, по невеличк≥й кожному з подружж¤ та зала, ¤ку ми вже огл¤нули Ц оце, по сут≥, чотири к≥мнати зам≥сть ≥рон≥чно об≥ц¤них восьми. ƒоросл≥ син та донька мають своњ с≥мТњ та житло.

ќгл¤даючи будинок, бачимо два кольоров≥ телев≥зори, потужний компТютер з плазмовим екраном  та пару старих рад≥оприймач≥в. ¬≥дносно новий телев≥зор Ђ—амсунгї стоњть у зал≥, а стар≥ший ЂЎарпї - у к≥мнат≥ ¬≥ктора ≤вановича. Ђƒружина дивитьс¤ сер≥али, а мен≥ вони набридаютьї, -  ¬.јк≥мов по¤снюЇ, що  два телев≥зори безконфл≥ктно задовольн¤ють телев≥з≥йн≥ смаки.

ўе з принад цив≥л≥зац≥њ у господар¤ Ї факс. …ого в≥н вважаЇ нев≥дТЇмною частиною своЇњ роботи головного сан≥тарного л≥кар¤ та голови депутатськоњ ком≥с≥њ, ¤ка не припин¤Їтьс¤ ≥ вдома.  омпТютер же - скор≥ше данина мод≥, н≥ж предмет першоњ необх≥дност≥ дл¤ нього. ¬≥ктор јк≥мов з≥знаЇтьс¤, що документи швидко набирати не може та й на програмах не розум≥Їтьс¤ (можливо, все це дл¤ нього ще попереду, адже вчитис¤ н≥коли не п≥зно). ≤нколи граЇ в компТютерн≥ Ђ≥грашкиї - що не каж≥ть, а доросл≥ чолов≥ки полюбл¤ють Ђбродилкиї та Ђстр≥л¤лкиї незалежно в≥д в≥ку. ≤нтернету теж немаЇ... Ђ“ак, ≥нколи приходить з¤ть та працюЇї, - по¤снюЇ власник будинку данину компТютеризац≥њ. ўе одна модна особлив≥сть  - вуг≥льний ф≥льтр дл¤ води у санвузл≥. Ќе занадто Ђнавороченийї, але з трьома ф≥льтруючими елементами. јга, виходить сан≥тарний л≥кар не дов≥р¤Ї ¤кост≥ води з крана? ¬≥ктор ≤ванович це заперечуЇ ≥ каже, що сам ф≥льтрованоњ води не пТЇ - надто г≥рка. ЌабираЇ у скл¤нку ≥ даЇ покуштувати. ƒ≥йсно, ¤кийсь г≥ркуватий присмак... “ож ¬≥ктор ≤ванович, за його словами, пТЇ звичайну воду з-п≥д крана: спочатку кипТ¤тить, пот≥м охолоджуЇ, ¤к ≥ б≥льш≥сть кременчужан. јле його з¤ть (не медик), навпаки, в≥ддаЇ перевагу ф≥льтрован≥й вод≥...

” ¬≥ктора ≤вановича Ї авто -  чеська Skoda Octavia. јвтомоб≥лю два роки.  уплений в≥н за грош≥, виручен≥ за трик≥мнатну квартиру. ¬ н≥й подружж¤ мешкало до того, ¤к отримало батьк≥вську спадщину неподал≥к в≥д р≥чки.  вартира, за словами ¬≥ктора ≤вановича, була досить пристойна, з великою заскленою лодж≥Їю. Ќин≥ подружж¤ јк≥мових нав≥ть шкодуЇ, що продешевили: тод≥ вторгували за квартиру 10 тис¤ч долар≥в. Ѕа, нав≥ть на - Skoda Octavia давню мр≥ю - довелос¤ докладати. “ож свого Ђзал≥зного кон¤ї господар береже ¤к з≥ницю ока ≥ ставитьс¤ до нього, ¤к до улюбленоњ ≥грашки. «а кермо н≥кого не пускаЇ, в тому числ≥ й р≥дного сина, на далек≥ в≥дстан≥ не њздить. ¬зимку машина б≥льше стоњть на в≥дпочинку. «а два роки ¬. јк≥мов нањздив лише 12 тис¤ч к≥лометр≥в...

Ђћ≥й оклад - 660 гривень. « бюджету прем≥й не плат¤тьї, - говорить ¬≥ктор јк≥мов. ќднак прем≥альн≥, ¤к ≥ в кожн≥й установ≥, все ж у санстанц≥њ Ї. 

Ђ–≥шенн¤м  абм≥ну нам дали дозв≥л на наданн¤ платних послуг, бо окр≥м зароб≥тноњ плати, все ≥нше  - утриманн¤ прим≥щенн¤ ≥нвентар, ремонти Ц з бюджету майже не ф≥нансуЇтьс¤,ї - розпов≥даЇ головний л≥кар м≥ськ—≈—. «а рахунок платних послуг (в залежност≥ в≥д њх к≥лькост≥) л≥кар≥ й отримують прем≥њ. 

«азвичай вони не бувають вищими за 250 гривень. √оловний державний сан≥тарний л≥кар, на в≥дм≥ну в≥д кер≥вника ветеринарноњ служби, не Ї державним службовцем. “ож виплати за ранг - не дл¤ нього.

ќкр≥м зарплати, ¬.јк≥мов отримуЇ ще пенс≥ю (близько 460 гривень) ¤к л≥кв≥датор авар≥њ на „ј≈—. “од≥ в≥н служив у склад≥ медичного батальйону в самому „орнобил≥ три м≥с¤ц≥. “епер, ¤к насл≥док, даЇ себе знати серце (нещодавно л≥кувавс¤ в кард≥олог≥њ), дошкул¤ють й ≥нш≥ хвороби. “ож чорнобильська пенс≥¤ практично повн≥стю йде на л≥ки, бо безплатне медичне забезпеченн¤ Ђчорнобильц≥вї - лише декларац≥¤ держави.

¬решт≥-решт у родини ще Ї ≥нш≥ невелик≥ прибутки - пенс≥¤ дружини, колишнього медичного прац≥вника. “ож подружж¤ на житт¤ не скаржитьс¤, хоча й не розкошуЇ.

¬≥ктор јк≥мов за родом своЇњ д≥¤льност≥ на посад≥ буваЇ у закордонних в≥др¤дженн¤х . ѕроте костюми та краватки у тамтешн≥х бут≥ках не купуЇ - од¤гаЇтьс¤ з наших магазин≥в та ринк≥в. «-за кордону привозить сувен≥ри дл¤ родини: дружини, сина, доньки, онук≥в. ј ще кв≥ти - це справжнЇ захопленн¤ родини јк≥мових. ќстаннього разу накупив р≥зноман≥тних цибулинок дл¤ посадки та нас≥нн¤ аж на 60 Ївро. ¬се те росте пот≥м б≥л¤ садиби та милуЇ око. ЂЎкода, що ви не прийшли вл≥тку, у нас так тут було гарно!ї, - каже ¬алентина јк≥мова.

Ђ¬≥кторе ≤вановичу, а х≥ба вам при ваш≥й посад≥ та впливовост≥ не можна було Ђрозкрутитис¤ї так, щоб ус≥ сус≥ди заздрили?ї - запитуЇмо наостанок. Ђћабуть, можна, але не з характером ¬≥ктора ≤вановичаї, - каже дружина. ј в≥н додаЇ: ЂЌехай соб≥ крутитьс¤, хто хочеї.

90% хвороб зубiв - звичайний карiЇс, тобто порушенн¤ мiнерального обмiну. ’ворi зуби св≥дчать про те, що людина маЇ звернути увагу на здоровТ¤ всього орган≥зму.

” стоматполiклiнiцi  є 1 (по вул.  ињвськiй) можуть обслужити безкоштовно ос≥б з гострим болем (або видалити зуб, використавши укол з новокањном).  ћожуть також запломбувати зуб цементною пломбою, про ¤ку ¬iктор ™лецький, головний лiкар стоматполiклiнiки, сказав, що гарантi¤ на нењ Ђдо военторгуї (був ранiше такий магазин на зупинц≥ ѕ  Ђ рј«ї).

ќкрiм хворих з гостим болем, безкоштовно у полiклiнiцi обслуговуютьс¤ iнвалiди та учасники вiйни, учасники бойових дiй.  ¬сi iншi - робл¤ть благодiйний внесок.

- ћи не пишемо, ¤к у iнших лiкарн¤х, список того, що потрiбно принести. “ому що найменувань лiкiв дл¤ пломби потрiбно багато, а сама кiлькiсть њх невелика дл¤ одного зуба. якщо не будемо брати благод≥йний внесок, ми зупинимос¤, -  зазначив ¬.™лецький. - ¬носити його обовТ¤зково потрiбно у касу ≥ отримати квитанцiю та гарантiйний талон.

- якщо Ї гарантiйний талон, то можна звертатис¤ й у реЇстратуру, а при потреб≥ не лише до р¤дового стоматолога, а й до головного лiкар¤, - говорить ¬.™лецький. - я хочу написати при вход≥ в пол≥кл≥н≥ку великими лiтерами ЂЎановнi пацiЇнти! ¬имагайти квитанцiю! ¬она - гарант≥¤ ¤кост≥!ї.

√арант≥¤ на пломбу - в≥д 6 м≥с¤ц≥в до року, в залежност≥ в≥д матер≥ал≥в. як жартуЇ приватний стоматолог ћихайло ћал≥гон: Ђ√арантi¤ на машину вартiстю 17 тис. доларiв даЇтьс¤ на рiк, i на пломбу варт≥стю 50 грн. - теж на рiк. јле ж ¤ка рiзниц¤ в цiнi товару!ї

ƒо м≥нус≥в державноњ стоматпол≥кл≥н≥ки можна в≥днести старе обладнанн¤, на ремонт ¤кого йдуть значн≥ кошти.

ƒо плюс≥в - те, що у державних стоматполiклiнiках громад¤нам надають повний спектр послуг: пломбуванн¤, протезуванн¤, хiрургiчне втручанн¤ та послуги ортодонта. ” приватних кабiнетах здебiльшого надають лише кiлька з перерахованих вище послуг, бо дл¤ кожноњ окремоњ потрiбна лiцензi¤.

¬≥ктор ™лецький говорить своњм п≥длеглим, що хворих потрiбно завжди запитувати - платне чи безплатне знеболюванн¤.  ўоправда, лiкарi не завжди це робл¤ть. «агалом, у пол≥кл≥н≥ц≥ на  ињвськ≥й ≥снуЇ неписаний закон - ¤кщо хворий не висловлюЇ побажань щодо ¤кост≥ пломби, ставл¤ть найдешевшу цементну (в≥д 3 до 8 грн). якщо вона рiк протримаЇтьс¤, то добре. ј недешева пломба iз сучасних матерiалiв може сто¤ти вiд 5 до 10 рокiв. –озц≥нки на послуги державних та приватних стоматпол≥кл≥н≥к див≥тьс¤ у таблиц≥ нижче.

” стоматпол≥кл≥н≥ц≥ намагаютьс¤ довести к≥льк≥сть пломб ≥з  хiмпол≥мер≥в до 30%,  а ≥з фотополiмерiв - до 3-5%.

«а останнiй рiк приблизно у пiвтора рази подорожчали матерiали, а в≥дпов≥дно  й л≥куванн¤ зуб≥в.

” приватних стоматкаб≥нетах пломби ставл¤ть лише ≥з х≥м≥чних пол≥мер≥в та фотопол≥мер≥в. ’iмполiмери рекомендуЇтьс¤ ставити пiд коронку та на кутнi зуби, ¤ких не видно, адже колiр такоњ пломби точно пiдiбрати неможливо.  ќстан≥ дос¤гненн¤ у пломбувальних матерiлах, ¤ке застосовуЇтьс¤ у нашому мiстi - фотополiмери. ¬они мають преваги у ¤кост≥, мiцнiсть у них вища, та й обробка зубiв краща. ј от дорожч≥ вони у 1,5-2,5 рази. Iз фотополiмерiв можна нарощувати на зуби коронки. «адоволенн¤ не з дешевих.

 анали пломбуютьс¤ за б≥льш сучасними методиками, наприклад мишТ¤к зараз менш небезпечний, не отруюЇ тканину ¤сен.

ј от протези на щелепи дл¤ л≥тн≥х людей приватнi лiкарi робл¤ть хiба що у крайнiх випадках, бо Ђвознiї багато, а цiна - така ж приблизно, ¤к i у державнiй клiнiцi.

÷iна залежить не лише вiд матерiала, а й вiд ступеню пошкодженн¤ зуба. “обто л≥куванн¤ зуба з трьома кореневими каналами сучасними пломбувальними матер≥алами може коштувати до 120 грн.

ƒо реч≥, зараз пломбують зуби менше, за рахунок того, що пломби сто¤ть довго.  јле турбуватис¤ про те, що пацiЇнтiв стане менше, мабуть не потрiбно. ƒiти пiдростають, й зуби у бiльшостi з них далекi вiд iдеалу.

- ¬iд медицини залежить всього 8% здоровТ¤, а iнше припадаЇ на умови житт¤ (в тому числ≥ спадков≥сть та еколог≥¤), - стверджуЇ пан ™лецький. - ≤ на молочнi зуби теж потрiбно ставити хорошi пломби, щоб не випадали, застосовувати дорогi цементи, ставити пломбу, ¤ка видiл¤Ї фтор i призупин¤Ї  карiЇс.

Ќараз≥ склоiнополiмернi цементи у приватних клiнiках майже не застосовують через високу вартiсть.

” приватних стоматкаб≥нетах д≥тей л≥кують, але здеб≥льшого з гострим болем. ЂЅережемо власнi нервиї, - говорить приватний лiкар. ’оча Ї два приватних стоматолога у м≥ст≥, ¤кi спец≥ал≥зуютьс¤ саме на наданн≥ допомоги дiт¤м. Ќа погл¤д автора цих р¤дк≥в, ¤кщо у д≥тей проблеми з прикусом, то краще ставити платну ортопедичну пластину (чи то у приватн≥й л≥карн≥, чи то на  ињвськ≥й), варт≥сть в≥д 70 до 160 грн. якщо батьки заплат¤ть чимал≥ грош≥ - вони примус¤ть носити дитину цю пластину. якщо ж ставл¤ть у дит¤ч≥й безкоштовно - то не завжди. јдже дiти не хочуть њњ над≥вати, це неприЇмно, та й бо¤тьс¤, що з них насм≥хатимутьс¤ ровесники.

ўоб  не втратити кл≥Їнт≥в, м≥ськ≥ стоматологи намагаютьс¤ йти у ногу з часом.

Ћ≥кар≥ ¤к державних, так ≥ приватних стоматкаб≥нет≥в њзд¤ть на спец≥ал≥зован≥ виставки, в≥дв≥дують лекц≥њ, сем≥нари. ўоправда, наш≥ стоматологи дещо в≥дстали в≥д ™вропи. «араз уже ≥снують технолог≥њ обробки зуб≥в лазером, але њх  м≥сцев≥ л≥кар≥ навiть не бачили.

–≥вень обслуговуванн¤ за останн≥й дес¤ток рок≥в значно вир≥с. —ам ¬≥ктор ™лецький л≥куЇ зуби у своњх п≥длеглих. ¬≥н дов≥р¤Ї ≥хн≥й квал≥ф≥кац≥њ. ќдин ≥з приватних стоматолог≥в, з ¤ким ми сп≥лкувалис¤,  вважаЇ, що до л≥кар≥в ход¤ть за рекомендац≥Їю, тож репутац≥¤ дл¤ них дуже важлива. ќсобливо зважаючи на те, що ц≥ни у м≥ст≥ на послуги стоматолог≥в (за де¤ким вин¤тком) не дуже в≥др≥зн¤ютьс¤, нав≥ть на де¤к≥ види роб≥т у приватних стоматолог≥в дешевше. ћабуть тому, що вони л≥кують лише за грош≥, ≥ њм не потр≥бно в плату за пломбу включати ще й додатков≥ витрати, ¤кими користуЇтьс¤ державна пол≥кл≥н≥ка, щоб мати можлив≥сть обслуговувати де¤к≥ категор≥њ населенн¤ безкоштовно.

ѕроте ≥снуЇ пон¤тт¤ Ђреальний прир≥ст зарплатиї Ц зб≥льшенн¤ наших з вами доход≥в з урахуванн¤м р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ (див. таблиц≥). ѕодивитись на них Ц пр¤мо душа рад≥Ї. ќднак ¤кщо ви не в≥дчуваЇте пол≥пшенн¤ по своЇму гаманцю, варто памТ¤тати, що р≥вень ≥нфл¤ц≥њ визначаЇтьс¤ з урахуванн¤м ц≥н на вс≥ групи товар≥в та послуги. “ак, за оф≥ц≥йними даними, у вересн≥ цього року р≥вень ≥нфл¤ц≥њ склав усього 0,4%, а в серпн≥ ≥нфл¤ц≥¤ взагал≥ не спостер≥галас¤. ѕо¤сненн¤ цьому лежить на поверхн≥: на промислов≥ товари ц≥ни пом≥тно не зросли, ≥ вони ур≥вноважують ц≥ни на продукти. јле ж що ми купуЇмо част≥ше? «в≥сно, що њжу. “од≥ й не дивуйтесь, що гаманець не товст≥шаЇ...

Ќовий бюджет-2006, за ¤кий сьогодн≥ знов сперечаютьс¤ депутати, об≥ц¤Ї зорепад соц≥альних благ у вигл¤д≥ зб≥льшенн¤ доход≥в.

«упинимос¤ на запланованому з≥бльшенн≥ м≥н≥мальноњ зарплати та м≥н≥мальноњ пенс≥њ (нин≥ ц≥ виплати складають 332 гривн≥).

¬они мають Ђп≥дростиї у три етапи:

ћ≥н≥мальна зарплата у 2006 роц≥ (грн.)
1 с≥чн¤	1 червн¤	1 грудн¤
350	360	400
ћ≥н≥мальна пенс≥¤ у 2006 роц≥ (грн.)
1 с≥чн¤	1 червн¤	1 грудн¤
350	359	366

“акий оптим≥стичний прогноз дають в управл≥нн¤х ѕенс≥йного фонду ”крањни јвтозаводського та  рюк≥вського району.

Ђћи вкладаЇмос¤ у власн≥ надходженн¤, тим б≥льше, що в≥драхуванн¤ до ѕенс≥йного фонду зростуть при зб≥льшенн≥ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати. ўом≥с¤ц¤ ми виплачуЇмо пенс≥онерам 17,5 млн. грн., при зб≥льшенн≥ пенс≥й ц¤ сума зросте до 19 млн. јле вже сьогодн≥ ми маЇмо так≥ надходженн¤ ≥ дотац≥й не потребуватимемої, - каже заступник начальника управл≥нн¤ ѕенс≥йного фонду ”крањни јвтозаводського району ћикола √ребенюк.

¬ управл≥нн≥ ѕенс≥йного фонду ”крањни   рюк≥вського району ще не робили прогнозних розрахунк≥в у звТ¤зку з≥ зб≥льшенн¤м пенс≥й, але теж впевнен≥, що впораютьс¤ ≥з п≥двищенн¤м власними силами. «а ≥нформац≥Їю начальника управл≥нн¤ ¬≥ри «осим, надходженн¤ за жовтень склали 11,97 млн. грн. ≥ перевищили потребу, ¤ка склала 9,6 млн.грн.

“ож кременчуцьк≥ пенс≥онери можуть не турбуватис¤.

Ђ«адов≥льно забезпечена галузь осв≥ти. јле медикам вс≥х надходжень, вид≥лених на галузь (38 м≥льйон≥в при потреб≥ 43 млн.), не вистачить нав≥ть на зарплатуї, - коментуЇ ситуац≥ю “ет¤на Ќе≥ленко. «а досв≥дом минулих рок≥в, на п≥двищенн¤ зарплат м≥сто отримувало додатков≥ кошти з держбюджету. јле чому, ¤кщо п≥двищенн¤ заплановане, одразу не закласти його до м≥сцевих бюджет≥в?

Ђѕ≥дкладе  свинюї ≥ так звана Їдина тарифна с≥тка бюджетник≥в. ЌагадаЇмо: вона введена з 1 вересн¤ поточного року ≥ забезпечуЇ розрив у зарплат≥ в залежност≥ в≥д р≥вн¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вника. ¬≥дтак при зб≥льшенн≥ Ђм≥н≥малкиї розрив у зарплат≥ не забезпечуЇтьс¤ автоматично - потр≥бн≥ спец≥альн≥ накази та постанови, п≥дкреслюЇ “ет¤на Ќе≥ленко. ¬≥дтак механ≥зму введенн¤ тарифноњ с≥тки при зб≥льшенн≥ Ђм≥н≥малкиї з 1 с≥чн¤ немаЇ. “аким чином, розрив у оплат≥ прац≥ м≥ж квал≥ф≥кованим ≥ неквал≥ф≥кованим прац≥вником знов може бути зн≥вельованим.

Ђƒбайливе ставленн¤ н≥мц≥в до сп≥льноњ власност≥ буквально р≥же око наш≥й людин≥: н≥хто не хр¤пне дверима, не штурне урну ногою. ¬ них ≥нше ставленн¤ до майна загального користуванн¤. Ќ≥мц≥ не в≥дчувають р≥зниц≥ м≥ж дверима власноњ квартири ≥ дверима у п≥дТњзд≥. ¬сюди пануЇ рац≥ональн≥сть ≥ пор¤докї, - розпов≥даЇ начальник  √∆≈ѕ Ђ÷ентральнеї —ерг≥й ярош. ” листопад≥ в≥н вз¤в участь у робот≥ сем≥нару з енергозбереженн¤ та експлуатац≥њ житла, ¤кий проводивс¤ в рамках м≥жнародноњ н≥мецько-украњнськоњ програми Ђ“рансформї. ”с≥ витрати, повТ¤зан≥ з проведенн¤м сем≥нару та участю украњнськоњ сторони, вз¤ло на себе м≥н≥стерство з буд≥вництва Ќ≥меччини. ”часник≥в сем≥нару вибирали на конкурсн≥й основ≥. Ќа проханн¤ Ђ¬ ї —ерг≥й ярош розпов≥в про систему обслуговуванн¤ житла в Ќ≥меччин≥.

Ђћи не наст≥льки багат≥, щоб купувати дешев≥ реч≥ї, - цей висл≥в ¤кнайкраще характеризуЇ ставленн¤ до ремонт≥в житла у Ќ≥меччин≥. ¬они вкладають велик≥ грош≥ у буд≥вельн≥ тенхнолог≥њ ≥ буквально одержим≥ ≥де¤ми енергосбереженн¤. ѕередус≥м вони витрачаютьс¤ на потужну тепло≥зол¤ц≥ю будинк≥в: ст≥н, покр≥вель, дах≥в. ўоб економити на спожит≥й електроенерг≥њ, зб≥льшують природне осв≥тленн¤: модерн≥зують в≥конн≥ системи, робл¤ть плануванн¤ так, щоб у квартири потрапл¤ло ¤кнайб≥льше сонц¤ за св≥тловий день.

” будинках обладнують дв≥ системи водогону: окремо дл¤ техн≥чноњ та дл¤ питноњ води. ÷≥каво, що в невеликих будинках, розрахованих на 2-4 родини, передбачають Їмкост≥ дл¤ збиранн¤ дощовоњ води. ѕот≥м вона подаЇтьс¤ по водогону в ¤кост≥  техн≥чноњ води. Ђя бачив так≥ проекти, ≥ дл¤ н≥мц≥в це вже не ноу-хауї, - зауважуЇ —ерг≥й ярош.

¬ Ќ≥меччин≥ немаЇ пон¤тт¤ Ђтерм≥н експлуатац≥њ житлаї, ¤к у нас. ¬ ”крањн≥ ми часто чуЇмо, що стар≥ Ђхрущовкиї варто зносити, а на њх м≥сц≥ будувати нове сучасне житло. ¬ Ќ≥меччин≥ ж основний акцент робл¤ть на реконструкц≥ю вже ≥снуючого, ≥ вкладають у це велик≥ кошти. ¬ ц≥й крањн≥ ≥ почали в≥дмовл¤тис¤ в≥д висотних будинк≥в ≥ робити переплануванн¤. яким чином? « панельних 9-ти поверх≥вок робл¤ть 5-поверх≥вки, а матер≥ал з роз≥браних верхн≥х поверх≥в (дл¤ украњнц≥в - це просто буд≥вельне см≥тт¤) використовують дл¤ заповненн¤ пустот у панел¤х, пол≥пшуючи таким чином над≥йн≥сть конструкц≥й та тепло≥зол¤ц≥ю будинк≥в.

„им н≥мц¤м не подобаютьс¤ 9-ти поверх≥вки? —ерг≥й ярош припускаЇ, що причина пол¤гаЇ у питанн≥ збереженн¤ житла та належного догл¤ду за ним: чим б≥льше мешканц≥в у будинку, тим менше в≥дпов≥дальност≥, ≥  навпаки.

—ередн¤ плата за квадратний метр житла у Ќ≥меччин≥ коливаЇтьс¤ в межах 4-6 Ївро.  вартири ж, в основному, б≥льш≥, н≥ж у нас - у середньому 100 квадратних метр≥в. “ож найманн¤ житла виливаЇтьс¤ у Ђкругленьку сумуї - 400-600 Ївро на м≥с¤ць. —юди входить орендна плата власнику та експлуатац≥йн≥ витрати. —труктура њх приблизно така сама, ¤к ≥ в нас: прибиранн¤, осв≥тленн¤ м≥сць загального користуванн¤, вивезенн¤ см≥тт¤, поточн≥ ремонти комун≥кац≥й та обладнанн¤ житла, а також враховуЇтьс¤ сума на страхуванн¤ житла та податки.

–≥зниц¤ м≥ж њхн≥м найманим житлом ≥ нашим приватизованим - на користь н≥мецькоњ зручност≥: там вс≥ поточн≥ ремонти, включаючи не лише м≥сц¤ загального користуванн¤, а й обладнанн¤ безпосередньо у квартирах, - пр¤мий обовТ¤зок власника (чи сп≥ввласник≥в) будинку. ƒл¤ обслуговуванн¤ вони наймають орган≥зац≥ю, ¤ка надаЇ послуги - це сфера д≥¤льност≥ малого б≥знесу. ¬с≥ проблеми окремого будинку вир≥шуЇ Ђхаусмастерї, ¤кому жильц≥ подають за¤вки на ремонти в раз≥ необх≥дност≥. ™ й соц≥альне (мун≥ципальне) житло, але в≥дсоток його невеликий. ќбслуговуванн¤ його зд≥йснюЇтьс¤ за тими ж принципами, що й приватного житла.

Ќаш≥ люди звикли скаржитис¤ на комунальник≥в: мовл¤в, за ексвитрати платимо, а послуг не отримуЇмо. ” н≥мц≥в такого не може бути:  вс≥ тонкощ≥ - в≥д лампочки в коридор≥ до п≥дстриганн¤ газон≥в - обумовлен≥ угодою з власником.

«а ≥нш≥ блага цив≥л≥зац≥њ, окр≥м житловоњ площ≥, - електроенерг≥ю, воду, газ, тепло (в основному, житло в Ќ≥меччин≥ оснащене автономним газовим опаленн¤м) - беретьс¤ окрема плата в залежност≥ в≥д к≥лькост≥ спожитого. “ам не знають, що таке норми споживанн¤ води чи газу на одну людину. ¬они не живуть без л≥чильник≥в, ≥ тому плат¤ть лише за реально отриман≥ послуги. ™ нав≥ть так≥ прилади, ¤к≥ обраховують спожите тепло в окрем≥й к≥мнат≥!

’то ж платить за кап≥тальний ремонт будинку? ¬ основному, сам≥ наймач≥ житла. Ђ¬ласник маЇ право п≥двищити квартирну плату на 11% терм≥ном на 10 рок≥в, ¤кщо житло потребуЇ кап≥тального ремонту. јле Ї й державн≥ дотац≥њ тим, хто займаЇтьс¤ б≥знесом у сфер≥ утриманн¤ та експлуатац≥њ житлаї, - розпов≥даЇ —ерг≥й ярош.

—ерг≥й ярош готовий вз¤ти на ЂозброЇнн¤ї дл¤ свого п≥дприЇмства Ївропейськ≥ технолог≥њ ремонт≥в покр≥вель. ўоправда, нов≥тн≥ матер≥али, ¤к≥ пропонують н≥мц≥, нашим ∆≈ѕам поки що не по кишен≥. јле все ж дещо з сучасного досв≥ду вже практикуЇтьс¤ у  √∆≈ѕ Ђ÷ентральнеї. Ђћи застосувуЇмо покр≥вл≥, що наплавл¤ютьс¤, а б≥тум та руберойд поступово п≥дуть у минулеї, - каже —ерг≥й ярош. ¬≥н - прихильник нових технолог≥й, бо хоча покр≥вл¤ з нов≥тн≥х матер≥ал≥в обходитьс¤ приблизно в п≥втора рази дорожче, однак терм≥н експлуатац≥њ такоњ покр≥вл≥ зб≥льшуЇтьс¤ м≥н≥мум у два рази. Ђћи плануЇмо в наступному роц≥ 40% ремонт≥в покр≥вель зд≥йснювати за Ївропейськими технолог≥¤миї, - д≥литьс¤ планами начальник  √∆≈ѕ Ђ÷ентральнеї.

- —ерг≥ю ћихайловичу, а коли ж наш≥ ∆≈ѕи будуть здатн≥ обслуговувати житло так само ефективно, ¤к у Ќ≥меччин≥? - це питанн¤ найб≥льше ц≥кавило Ђ¬ ї.

- ∆≈ѕ зможе стати ефективним управителем житлового фонду, ¤кщо зТ¤вл¤тьс¤ ефективн≥ власники самих будинк≥в. ћайбутнЇ, ¤ вважаю, за ќ—ЅЅ (обТЇднанн¤ сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в - прим.), домовими ком≥тетами. —ловом, ми зможемо ефективн≥ше працювати, коли зТ¤витьс¤ господар, ¤кий в≥дпов≥датиме за конкретний будинок  ≥ виступатиме у рол≥ замовника послуг, а також регулюватиме р≥вень њх оплати у своЇму будинку. ƒержава не повинна втручатис¤ у господарюванн¤. “≥льки-но момент цей момент настане, житлово-комунальне господарство почне реан≥муватис¤.

ƒо цього звикла б≥льш≥сть з нас. ѕокликати купу друз≥в та насолоджуватись св¤тковим столом та телев≥зором у себе вдома. ј години у три ноч≥ сходити веселою компан≥Їю до ¤линки. јле таке св¤ткуванн¤ не вс≥м у рад≥сть.

ѕо-перше, господин¤ буде ц≥лий день поратис¤ на кухн≥, готувати страви до столу, до того ж не сл≥д забувати, що перед цим треба ще зробити закуп≥влю продукт≥в та генеральне прибиранн¤. ≤, ¤кщо на прибиранн¤ треба витратити лише сили та час, то на продукти ще й грош≥. –ахувати затрати сл≥д виход¤чи з к≥лькост≥ запрошених гостей. «а моњми п≥драхунками це приблизно 80 грн. на людину на њжу ≥, в залежност≥ в≥д того, ¤к ≥ що хто пТЇ, ще десь гривень 30-40. „аст≥ше гост≥ приход¤ть з≥ Ђсвоњмї, однак у господар≥в теж повинна бути заначка, щоб не вийшло такого: Ђ¬се, пити у вас немаЇ чого, магазини вс≥ зачинен≥. “ак, св¤то вийшло у вас поганеньке!ї

ўо ж, ¤кщо до вас зав≥таЇ людей 10 ≥ вас ¤кнайменше двоЇ, то св¤ткуванн¤ Ќового року об≥йдетьс¤ вам у 960 грн. Ц ст≥л та 360 грн. Ц на випивку.

¬аша осел¤, т≥ сам≥ гост≥, ст≥л ≥ все необх≥дне, але грош≥ витрачаЇ не лише ваша родина. ¬с≥ гост≥ заздалег≥дь здають по 50-100 грн. та принос¤ть Ђпл¤шкуї. “аке св¤ткуванн¤ об≥йдетьс¤ вам у таку ж саму суму, ¤к ≥ вс≥м запрошеним, однак приготуванн¤ смачних страв, серв≥ровка столу та купа брудного посуду все ж таки залишатьс¤ на господин≥.

“акий спос≥б св¤ткуванн¤ став актуальним лише з по¤вою великоњ к≥лькост≥ ресторан≥в, бар≥в та кафе. ¬и за три-чотири тижн≥ до Ќового року бронюЇте м≥сц¤ у бар≥. ќплачуЇте вс≥ разом бронюванн¤ столику та замовленн¤. ≤нод≥ можна домовитись принести своњ напоњ. ѕравда, св¤то маЇ шанс перетворитис¤ з Ќового року на звичайне в≥дв≥дуванн¤ ресторану. ’оча там буде —н≥гуронька ≥ ƒ≥д мороз, та й до другоњ години ноч≥ вс≥ присутн≥ стають майже одн≥Їю родиною. ƒо реч≥, чим менше заклад, де ви св¤ткуЇте, тим краще, адже це допоможе люд¤м скор≥ше познайомитись ≥ в≥дчути Ђдухї Ќового року.  р≥м того, св¤ткуванн¤ у бар≥ зв≥льн¤Ї ж≥нку в≥д т¤гар¤ кухн≥. ј в≥ддати по 50-80 грн. з одн≥Їњ людини за м≥сце, ≥ ще ¤кнайменше по 100 грн. з кожного на замовленн¤ - це не так≥ вже й велик≥ грош≥. јдже родина з двох чолов≥к витратить приблизно 300-400 гривень.

“акий спос≥б справл¤нн¤ Ќового року, зв≥сно, п≥д≥йде не вс≥м, точн≥ше лише де¤ким, але ≥ студенти св¤ткують по-р≥зному:

- з≥брались у гуртожитку, витратили вс≥ грош≥ (наприклад, 150 грн.), на 6-8 чолов≥к вистачить лише на гор≥лку та три апельсини. ѕити почали рано, треба зустр≥ти Ќовий р≥к у ¬ладивостоц≥ ≥ у ћоскв≥,  иЇв≥... Ќа жаль, до  иЇва Ђдоживаютьї не вс≥. ¬ранц≥ люди лише пригадують, ¤к кого звали;

- з≥брались у гуртожитку, грошей вистачило лише на 2 пл¤шки гор≥лки (на 6-8 чолов≥к). ƒовго тримались ≥ дочекались Ќового року в  иЇв≥... швидко ск≥нчилос¤ все, що було на стол≥. ќ перш≥й годин≥ ноч≥ п≥шли до ¤линки. —в¤то? Ѕлизько двох годин до ¤линки приход¤ть ще люди. —в¤то!!! ¬ипити можна з кожним, на Ђшаруї. ћузика граЇ! ”ра! Ќовий р≥к!

- зустр≥лись б≥л¤ гуртожитку приблизно о друг≥й годин≥. ¬с≥ нањлись вдома, мають у кишен¤х  грош≥. ћагазин, ¤линка, ≥нш≥ студенти...

¬итрати - 30-60 грн. з одн≥Їњ людини.

÷е найдешевший вид св¤ткуванн¤ Ќового року. ¬итрати будуть м≥н≥мальн≥ Ц гривень 20. Ќа пл¤шку шампанського. „ас, коли ви њњ в≥дкоркуЇте, - не важливий, адже п≥сл¤ скл¤нки шипучого напою ви все одно будете спати вдома на р≥дному диван≥.

«розум≥ло, що це - п≥ти до когось у гост≥. ќдним постр≥лом ви вбиваЇте нав≥ть не двох, а трьох зайц≥в. ѕо-перше, буде д≥йсно св¤то, по-друге, витрати на двох максимально будуть складати 200-300 грн. ≥ по-третЇ, вам не потр≥бно готувати, прибирати, мити.

«в≥сно, можна проб≥гти по магазинах ≥ придбати щось дл¤ себе, однак сл≥д памТ¤тати, що лише у цю ¤скраву Ц Ќову н≥ч Ц можна бути ким завгодно. ћаскарад!  арнавал! ’≥ба Ї щось ¤скрав≥ше та приЇмн≥ше дл¤ душ≥? Ћише один раз на р≥к  соромТ¤злива д≥вчина може перетворитис¤ на дику  армен, а сол≥дний д¤дько Ц на Ќаф-Ќафа.

- ѕрост≥ше та швидше купити костюм. ¬≥н об≥йдетьс¤ вам у суму в≥д 400 грн. до 4 тис¤ч гривень.

- ѕошити од¤г - теж задоволенн¤ не з дешевих - в≥д 300 до 3 тис¤ч гривень.

- ј дешевше - ≥з того, що маЇш, зробити власне вбранн¤. ÷е буде вам коштувати майже н≥чого! «алишилось лише обрати, ким ви бажаЇте бути, й уперед!

¬она впевнено пос≥даЇ перше м≥сце серед речей, ¤к≥ створюють новор≥чний настр≥й.

Ўампанське. ¬и коли-небудь зустр≥чали Ќовий р≥к без келиха цього бурхливого напою? —аме ковток шампанського проводжаЇ нас з≥ старого у новий р≥к.

ѕромова президента - непохитне третЇ м≥сце. ѓњ не купують, але, обравши главу держави, ми обрали того, хто в≥татиме нас першим упродовж пТ¤тьох рок≥в.

ƒал≥ йде безл≥ч р≥зноман≥тних речей: б≥й курант≥в, ол≥вТЇ, салют, маскарад, гор≥лка, бенгальськ≥ вогники, сн≥г, ƒ≥д ћороз, —н≥гуронька, подарунки, червона ≥кра...

—писок можна продовжувати. јле зупинимось на головному ≥ зТ¤суЇмо, ск≥льки ми витрачаЇмо на ¤линку та ¤линков≥ прикраси.

Ќа «аход≥ ¤линки до –≥здва вирощують на спец≥альних ¤линкових фермах.

“ак≥ деревц¤ у 1,2-1,5 м заввишки вирощують за один р≥к виключно дл¤ продажу на св¤та. ” нас все трохи ≥накше. ўоб знайти д≥йсно красиву ¤линку, потр≥бно докласти певних зусиль.

Ѕ≥л¤ ÷ентрального ринку Ї к≥лька точок з продажу ¤линок. јле не вс≥ вони Ї красун¤ми, ≥ не вс≥ нав≥ть зеленимиЕ √аран-т≥йних талон≥в у таких випадках на них н≥хто не даЇ.

÷≥на на ¤линку залежить в≥д њњ вигл¤ду та розм≥ру.

“ак, крих≥тки не б≥льше 0,5 м коштують в≥д 8 грн.

ј б≥льш≥ - 1,5 - 2 м - уже в≥д 15 грн.

ѕроблему з≥ швидким засиханн¤м ¤линки можна вир≥шити. Ѕ≥л¤ магазину Ђ1000 др≥бницьї продають ¤линки у горщиках. «елен≥ - 70 грн., а з б≥лим штучним сн≥жком - 80 грн.

ќстанн≥м часом зТ¤вилось дуже багато штучних ¤линок. як на мене, це саме те, що потр≥бно. ѕухнаста зелена красун¤ правильноњ форми не сохне та не осипаЇтьс¤Е

 оштують штучн≥ ¤линки по-р≥зному: 30 см - 10 грн.; 90 см (зелена) - 45 грн. ј б≥ла такого ж розм≥ру - 30 грн.

Ўтучна ¤линка розм≥ром 1,2 коштуЇ в≥д 100 до 280 грн., в залежност≥ в≥д того, де ви њњ придбаЇте. “ак, на ринку ц≥на буде не б≥льше 150 грн., а в магазин≥ дешевше н≥ж за 200 грн. не знайдете.

якщо ж маленьк≥ деревц¤ вам не до смаку, то приготуйтесь викласти кругленьку суму: на ринку ¤линка заввишки у 2 м коштуватиме в≥д 280 до 400 грн., а в магазин≥ в≥д 350 до 800 грн.

 р≥м того, в де¤ких магазинах Ї с¤юч≥ ¤линки. ” них вогники вставлен≥ у голочки, тому ≥ нар¤джати њх не потр≥бно. ÷≥на такоњ краси - 280 грн., а розм≥р - лише 90 см.

ћинулого року ”крањна пережила помаранчевий бум, ≥ у мод≥ були помаранчев≥ ¤линки.

јле мода примхлива. ÷ього року жодноњ ¤линки такого кольору Ђ¬ ї не знайшов.

«ате зараз люди Ђган¤ютьс¤ї за ноу-хау (стов≥дсотковий х≥т дл¤ прихильник≥в к≥шок ≥ собак. јле також дл¤ молодих мам з маленькими д≥тьми) - це ¤линки, що кр≥пл¤тьс¤ на стелю!

“аке соб≥ дерево навпаки. ≤грашки на нењ потр≥бн≥ т≥ ж сам≥, що й на звичайну ¤линку, але ефект - дивовижний.

ќднак, незважаючи на вс≥ зусилл¤, знайти хоч одну Ђстельовуї ¤линку в нашому м≥ст≥ нам не вдалос¤. јле зважаючи на ту к≥льк≥сть та р≥зноман≥тн≥сть Ђновор≥чних деревї, ¤к≥ продаютьс¤, ви¤вл¤Їтьс¤, що ¤линку таки можна п≥д≥брати на будь-¤кий смак.

ѕрезидент ¬≥ктор ёщенко називаЇ новий бюджет результатом пол≥тичного, але не економ≥чного компром≥су. —турбован≥сть ѕрезидента викликаЇ деф≥цит у розм≥р≥ майже 13 м≥ль¤рд≥в гривень, що становить 2,5% валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ). Ђ÷е закладаЇ ризики щодо виконанн¤ бюджетуї, - сказав ёщенко. «а держбюджет-2006 проголосувало 226 депутат≥в (при необх≥дних 226 голосах). ЌагадаЇмо, першу редакц≥ю головного ф≥нансового документа ¬ерховна –ада не прийн¤ла.

” результат≥ ж доопрацюванн¤ ≥ зр≥с деф≥цит бюджету на 4 м≥ль¤рди - це саме та сума, ¤коњ не вистачало м≥сцевим бюджетам ≥ через ¤ку представники м≥сцевого самовр¤дуванн¤, в тому числ≥ й з  ременчука, п≥кетували бюджетну сес≥ю в листопад≥.

Ќараз≥, за д≥ючим законодавством, м≥н≥мальна пенс≥¤ маЇ бути не меншою за прожитковий м≥н≥мум дл¤ непрацездатних ос≥б. “ож держбюджет-2006 автоматично передбачаЇ п≥двищенн¤ пенс≥й у три етапи, в≥дпов≥дно з 1 с≥чн¤, 1 кв≥тн¤ та 1 жовтн¤ до розм≥р≥в прожиткового м≥н≥муму (розм≥ри новоњ м≥н≥мальноњ пенс≥њ сп≥впадають з останн≥м р¤дком таблиц≥).

 оментуючи бюджет-2006, ѕрезидент ¬≥ктор ёщенко наголосив, що Ђпенс≥њ  ≥нвал≥дам першоњ групи й учасникам л≥кв≥дац≥њ чорнобильськоњ авар≥њ зростуть у 2,5 рази. Ќа 50% п≥двищуютьс¤ пенс≥њ по ≥нвал≥дност≥ солдатамї, - пов≥домл¤Ї електронне виданн¤ podrobnosti.ua

¬она, ¤к ≥ пенс≥њ, маЇ зростати поетапно (див. д≥аграму). як бачимо, на в≥дм≥ну в≥д пенс≥й, м≥н≥мальна зароб≥тна на суму понад 100 гривень не доган¤Ї прожитковий м≥н≥мум. ” профес≥ональних ф≥нансист≥в - своњ застереженн¤ щодо житт¤ за новим бюджетом: м≥н≥малка зб≥льшуЇтьс¤, а дл¤ приведенн¤ у в≥дпов≥дн≥сть до цього оклад≥в (встановленн¤ розрив≥в в оплат≥ м≥ж квал≥ф≥кованим ≥ неквал≥ф≥кованим прац≥вниками) потр≥бн≥ спец≥альн≥ накази галузевих м≥н≥стерств щодо введенн¤ тарифноњ с≥тки.

„итаючи закон про держбюджет, вкотре переконуЇшс¤, що прожитковий м≥н≥мум в наш≥й крањн≥ - величина абстрактна, ≥ р≥ч не лише в його розм≥р≥. ≤снуЇ таке пон¤тт¤ ¤к Ђзабезпеченн¤ прожиткового м≥н≥мумуї, а воно менше за сам м≥н≥мум. як це так? ѕо¤сненн¤ знаходимо у «акон≥ Ђѕро державну соц≥альну допомогу малозабезпеченим с≥мТ¤мї: Ђƒо стаб≥л≥зац≥њ економ≥чного становища в ”крањн≥   розм≥р державноњ соц≥альноњ  допомоги  визначаЇтьс¤  з  урахуванн¤м р≥вн¤ забезпеченн¤ прожиткового м≥н≥мумуї. “ак триваЇ з року в р≥к, ≥ 2006-й - не вин¤ток.

ќтже, держбюджет передбачаЇ р≥вень забезпеченн¤ прожиткового м≥н≥муму (гарантований м≥н≥мум) дл¤ працездатних ос≥б у сум≥ 110 гривень, непрацездатних ос≥б - 155 гривень, ≥нвал≥д≥в - 165 гривень.

–озгл¤немо на приклад≥ малозабезпеченоњ с≥мТњ. якщо на одного члена с≥мТњ припадаЇ б≥льше 110 гривень на дорослого ≥ 155 на дитину, то соц≥альну допомогу не призначать. ≤ то вже ваш≥ проблеми, ¤к жити на ц≥ грош≥.

” 2006 роц≥ так само, ¤к ≥ в 2005-у, виплачуватиметьс¤ допомога при народженн≥ дитини. –озм≥р њњ не зм≥нивс¤ ≥ складаЇ  8500 гривень. ¬иплата допомоги зд≥йснюЇтьс¤ одноразово при народженн≥ дитини в сум≥ 3400 гривень, решту виплачують прот¤гом наступних 12 м≥с¤ц≥в р≥вними частинами у пор¤дку, встановленому  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

ўо стосуЇтьс¤ допомоги по догл¤ду за дитиною до дос¤гненн¤ нею трир≥чного в≥ку, то вона встановлена у розм≥р≥ не менше за 90 гривень. ’оча може й бути б≥льшою, але в тому випадку, ¤кщо ваш≥ доходи зовс≥м м≥зерн≥. ÷¤ допомога обчислюЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж 50 в≥дсотками прожиткового м≥н≥муму дл¤ працездатних ос≥б (див. таблицю), та середньом≥с¤чним сукупним доходом с≥мТњ в розрахунку на одну особу.

Ќаприклад, з 1 с≥чн¤ прожитковий м≥н≥мум - 483 гривн≥, але держава вважаЇ, що с≥мТњ з дитиною вистачить ≥ половини ц≥Їњ суми на кожного члена с≥мТњ. Ќе важко порахувати, що дох≥д на трьох ос≥б (мати, батько, дитина), до ¤кого вам будуть доплачувати - 724,5 гривн≥ (483 под≥лити на 2 ≥ помножити на 3). “обто, ¤кщо середньом≥с¤чний дох≥д вашоњ с≥мТњ за п≥вроку склав 500 гривень, то вам доплачуватимуть щом≥с¤ц¤ 224,5 гривн≥. якщо ж, скаж≥мо, тис¤чу на трьох - 90 гривень ≥ не б≥льше.

Ќе щедро розпор¤дивс¤ держбюджет ≥ з безплатним дит¤чим харчуванн¤м. ѕор≥вн¤ймо дв≥ цифри: прожитковий м≥н≥мум на дитину дошк≥льного в≥ку визначений ¤к 400 гривень з 1 с≥чн¤. ¬≥дтак с≥мТю зв≥льн¤ть в≥д оплати харчуванн¤ в дитсадку лише за умови, ¤кщо у ваш≥й с≥мТњ припадаЇ 121 гривн¤ на 1 особу. 

ѕрийн¤тий ще в 2004 роц≥ «акон ”крањни Ђѕро соц≥альний захист д≥тей в≥йниї не набирав чинност≥, оск≥льки не були передбачен≥ кошти в державному бюджет≥. Ѕюджет-2006 виправл¤Ї таке становище лише частково. √оловн≥ п≥льги, ¤к≥ отримують д≥ти в≥йни в≥дпов≥дно до закону про соц≥альний захист:

- право на 25-в≥дсоткову знижку при плат≥ за користуванн¤ комунальними послугами (газом,  електроенерг≥Їю  тощо) у межах середн≥х норм споживанн¤;

- пенс≥њ або щом≥с¤чне дов≥чне грошове утриманн¤ чи державна соц≥альна  допомога, що виплачуЇтьс¤ зам≥сть пенс≥њ, п≥двищуютьс¤ на 30 в≥дсотк≥в м≥н≥мальноњ пенс≥њ за в≥ком. Ќараз≥ д≥¤ цих положень закону зупинена, хоча п≥льги на компослуги в 2006 запроваджуватимуть, але поетапно, Ђу пор¤дку, визначеному  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни за погодженн¤м з  ом≥тетом ¬ерховноњ –ади ”крањни з питань бюджетуї (статт¤ 110 «акону про держбюджет).

ѕрезидент ”крањни, коментуючи бюджет, називаЇ серед позитив≥в зб≥льшенн¤ ф≥нансуванн¤ на осв≥ту (на п≥втора м≥ль¤рда б≥льше, н≥ж тор≥к), медицину.

ƒержбюджет 2006 року передбачаЇ на потреби охорони здоровТ¤ 14 млрд. 646 тис. гривень. « них 11 млрд. - ≥з м≥сцевих бюджет≥в (це на 2 млрд. б≥льше, н≥ж минулого року).

≤нтернет-виданн¤ Ђ—≥мТ¤ ≥ д≥мї порахувало: ¤кщо умовно розд≥лити 14 млрд. на 48 м≥льйон≥в мешканц≥в, то на одну людину припадаЇ 309 грн. 70 коп≥йок. якщо зауважити, що значна частина цих кошт≥в витрачаЇтьс¤ на утриманн¤ медичних заклад≥в, зарплатню персоналу тощо, то безпосередн¤ сума на л≥куванн¤ одн≥Їњ людини становить 30 грн. на р≥к. ≤ншими словами, задовольн¤Їтьс¤ т≥льки 58% потреб медицини. ¬ласне, те саме п≥дтверджують ≥ м≥сцев≥ управл≥нц≥ медицини.

” 2006 роц≥ держава продовжуватиме в≥ддавати борги осв≥т¤нам по ст.57 «акону ”крањни Ђѕро осв≥туї (надбавки за педстаж, вислугу рок≥в, щор≥чна винагорода за сумл≥нну працю та кошти на оздоровленн¤). Ќа ц≥ потреби у бюджет≥ вид≥лено 659,1 млн. грн., у тому числ≥ субвенц≥¤ з державного бюджету м≥сцевим бюджетам складе 531,2 млн. грн. ЌагадаЇмо, борги осв≥т¤нам реструктуризован≥ на пТ¤ть рок≥в, починаючи з 2005 року.

(ѕри п≥дготовц≥ публ≥кац≥њ використано «акон Ђѕро державний бюджет ”крањни на 2006 р≥кї (джерело: www.rada.gov.ua), а також матер≥али ≥нтернет-сайт≥в: podrobnosti.ua, ua.proua.com, ForUm, Ђјнал≥тикї та ≥нш≥).

Ќа 1 особу	453	465	472
ƒ≥ти в≥ком до 6 рок≥в	400	410	418
ƒ≥ти в≥ком в≥д 6 до 18 рок≥в	514	527	536
ѕрацездатн≥ особи	483	496	505
Ќепрацездатн≥ особи (пенс≥о-нери)	350	359	366

ћинулого тижн¤ на ≥мТ¤ м≥ського голови ћиколи √лухова над≥йшла факсограма за п≥дписом директора  ременчуцькоњ теплоелектроцентрал≥ ¬ј“ Ђѕолтаваобленергої ќлександра ћ≥нковича.

ѕосилаючись на постанову Ќ –≈ є 1272, ¤ка затверджуЇ граничн≥ р≥вн≥ оптових ц≥н на газ дл¤ п≥дприЇмств комунальноњ тепловоњ енергетики, що використовуЇтьс¤ дл¤ виробництва тепла та гар¤чоњ води дл¤ населенн¤, “≈÷ за¤вл¤Ї про нам≥р п≥двищити тарифи. ÷итуЇмо досл≥вно: Ђѕ≥двищенн¤ ц≥ни природний газ змушуЇ ¬ј“ Ђѕолтаваобленергої зб≥льшити тарифи на теплову енерг≥юї. Ќадал≥ йде проханн¤ до ћиколи √лухова з розум≥нн¤м поставитис¤ до проблеми...

ѕроблема минулого тижн¤ дл¤ м≥сцевих енергетик≥в - нестача л≥м≥т≥в.

Ђ¬ј“ Ђ ременчукгазї поки що дозвол¤Ї нам брати щогодини лише 60 тис¤ч куб≥чних метр≥в природного газу. Ќеобх≥дно ж 80ї, - так коментував нещодавню ситуац≥ю —ерг≥й јндр≥Ївський, кер≥вник  ременчуцькоњ ф≥л≥њ ¬ј“ Ђѕолтаваобленергої.

ѕроблема нин≥шнього тижн¤ - варт≥сть тепла та електроенерг≥њ, котру виробл¤тимуть на Ђновому газ≥ї та можлив≥ збитки компан≥њ. ¬же в≥домо, що частина прац≥вник≥в обленерго перебуваЇ у вимушених в≥дпустках.

Ђ≈кономимо кошти. Ќам ≥ так не компенсували паливну складову у виробництв≥ електричноњ енерг≥њї, - каже —. јндр≥Ївський.  

 рем“≈÷, нагадаЇмо, Ї виробником тепла та гар¤чоњ води дл¤ л≥вобережноњ частини м≥ста. як в≥домо, виконком лише погоджуЇ, а не      затверджуЇ тарифи дл¤ населенн¤, ¤кщо п≥дприЇмство не Ї комунальним.

ѕостанова Ќ –≈ є 1272, на ¤ку посилаЇтьс¤ кер≥вник “≈÷, прийн¤та 30 грудн¤ минулого року. ј 10 с≥чн¤, зв≥туючи у ¬ерховн≥й –ад≥ з приводу газовоњ кризи, премТЇр ёр≥й ™хануров пооб≥ц¤в, що газ дл¤ населенн¤ не дорожчатиме. јле ж ¤кщо ви живете не в приватному будинку ≥ користуЇтесь централ≥зованим опаленн¤м, то вам буде мало корист≥ в≥д гучноњ за¤ви премТЇра. ѕодорожчаЇ газ дл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ забезпечують наше опаленн¤ - ≥ енергетики кинутьс¤ в≥дшкодовувати своЇ з наших гаманц≥в. ¬ласне, вже кинулись. як стало в≥домо Ђ¬ ї, под≥бний до отриманого у виконком≥ лист про перегл¤д тариф≥в на тепло ≥ гар¤чу воду нараз≥ розгл¤дають ≥ органи влади у ѕолтав≥. Ђѕот¤гї п≥шов, зупинити ж його може скасуванн¤ постанови Ќ –≈. ≤ аж н≥¤к не картинна в≥дставка ур¤ду. (як не згадати афоризм про под≥ю, ¤ка в≥дбуваЇтьс¤ дв≥ч≥: спочатку ¤к трагед≥¤, пот≥м - ¤к фарс.)

ќлександр ћ≥нкович, директор  рем“≈÷, 10.01.06, дл¤ Ђ¬ ї

- я зараз ≥ сам н≥чого не можу зрозум≥ти. ” мене Ї постанова Ќ –≈ в≥д 30.12 про п≥двищенн¤ ц≥ни на природний газ дл¤ п≥дприЇмств комунальноњ енергетики. Ќа п≥дстав≥ њњ ми й направили пропозиц≥ю виконкому перегл¤нути тарифи. ќр≥Їнтовно необх≥дн≥сть п≥двищенн¤ тариф≥в - на 16-18%. ƒумаю, пройде пару дн≥в, доки ми отримаЇмо ч≥тку ≥нформац≥ю. «араз ми працюЇмо, л≥м≥ти газу отримали, але ¤кою буде його ц≥на - достеменно не знаЇмо. ѕоки що договор≥в за новою ц≥ною, оприлюдненою на сайт≥ Ќ –≈, не укладалос¤, але цей документ Ї, ≥ немаЇ ≥нформац≥њ про те, що ц≥на залишитьс¤ старою, ¤к в минулому роц≥. “ому ми всюди направили пропозиц≥њ про перегл¤д тариф≥в.

—в≥тлана Ўутько, начальник планово-економ≥чного в≥дд≥лу Д¬ј“ Д ременчукгазФ

- ћи отримали постанову Ќ –≈, ¤кою вже з 1 с≥чн¤ затверджен≥ нов≥ ц≥ни на газ дл¤ бюджетних орган≥зац≥й, на 25% вищ≥ за т≥, що д≥¤ли. ћи готуЇмо дл¤ оприлюдненн¤ оф≥ц≥йну ≥нформац≥ю щодо нового тарифу. ѕ≥двищенн¤ тариф≥в дл¤ населенн¤ прогнозувалос¤ з 1 лютого, Ќ –≈ направило тарифи на узгодженн¤ в м≥н≥стерство юстиц≥њ, але вони не затверджен≥ ≥, суд¤чи ≥з за¤в ур¤ду, затверджен≥ не будуть. “ож тарифи на газ дл¤ населенн¤ залишаютьс¤ незм≥нними: 17,5 коп. за 1 куб≥чний метр газу при на¤вност≥ л≥чильника ≥ 19 коп. - без л≥чильник≥в, плюс ц≥льова надбавка 0,21 коп. на кожному куб≥ на буд≥вництво газопровод≥в, ¤к це передбачено «аконом ”крањни про держбюджет.

ћ≥ський бюджет-2006 нараз≥ обговорюЇтьс¤ депутатами. ќр≥Їнтовно його мають затвердити 24 с≥чн¤, вже п≥сл¤ обласноњ бюджетноњ сес≥њ, ¤ка розпод≥лить суми державних субвенц≥й на п≥льги р≥зним категор≥¤м населенн¤, субсид≥њ тощо.  онтрольн≥ ж показники нашого майбутнього бюджету оприлюден≥ на депутатському сем≥нар≥ 13 с≥чн¤.

Ђ” ц≥лому бюджет кращий, н≥ж був минулого рокуї, - зазначаЇ м≥ський голова ћикола √лухов. “акоњ ж думки ≥ кер≥вник м≥ського ф≥нансового управл≥нн¤ “ет¤на Ќењленко. ¬она пор≥внюЇ дв≥ цифри: ¤кщо на 2005 р≥к ћ≥нф≥н пропонував до затвердженн¤ доходи м≥ського бюджету в сум≥ 112 млн. грн, визначен≥ за допомогою формульних розрахунк≥в, то зараз ц¤ сума складаЇ 172 млн. грн. Ђћи отримали додатково понад 10 млн. гривень на соц≥ально-культурну сферуї, - коментуЇ “ет¤на Ќе≥ленко. «а њњ ж ≥нформац≥Їю, при формуванн≥ бюджету-2006 закладаЇтьс¤ прогнозований р≥вень ≥нфл¤ц≥њ на поточний р≥к - 9,6%.

¬≥дтак, попри схвальн≥ в≥дгуки, м≥н≥мальн≥ потреби галузей забезпечен≥ в середньому на 80% (детальн≥ше див. схему). « року в р≥к м≥сцев≥ ф≥нансисти нар≥кають на недосконал≥сть формульних розрахунк≥в, за ¤кими держава формуЇ попередньо вс≥ м≥сцев≥ бюджети. 2006 р≥к - не вин¤ток.

Ђ™дина галузь, ¤ка забезпечена на 100,5% - осв≥та. ѓй дуже поталанило з м≥н≥стром. ¬≥н пост≥йно працюЇ над удосконаленн¤м формули, чого не робитьс¤ в ≥нших трьох галуз¤х - спорт≥, культур≥, медицин≥ї, - такоњ думки ћикола √лухов.

Ќа депутатському сем≥нар≥ ≥з зали пролунало запитанн¤, чи означаЇ, що за такого ф≥нансуванн¤ осв≥ти Ђприпин¤тьс¤ побори в школахї у вигл¤д≥ батьк≥вських внеск≥в. ћер по¤снив: м≥н≥мальн≥ потреби галуз≥ - це виплата зарплати, оплата енергонос≥њв, харчуванн¤. јле це не ремонти, ¤ких потребують заклади осв≥ти. Ќа них все ще немаЇ ф≥нансуванн¤ в необх≥дних обс¤гах. “ож зрозум≥ло, що на ремонти в школах за усталеною практикою все ж збиратимуть грош≥ з батьк≥в.

ћедицина проф≥нансована г≥рше за осв≥ту, тож чекати, що вона цього року стане безплатною дл¤ пац≥Їнт≥в, не доводитьс¤.

‘онд зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в бюджетних установ м≥ста зб≥льшивс¤ на 19,3% пор≥вн¤но з 2005 роком. ÷е та величина, на ¤ку (в середньому) у поточному роц≥ мають зрости њхн≥ оклади.

 ошти, потр≥бн≥ дл¤ забезпеченн¤ виплати п≥двищених зарплат бюджетникам в≥дпов≥дно до введеноњ у вересн≥ 2005 року Їдиноњ тарифноњ с≥тки, вид≥лен≥ окремим р¤дком у розрахункових показниках бюджету-2006, доведених  ременчуку м≥н≥стерством ф≥нанс≥в. —ума њх складаЇ 7,18 млн. грн. кожна бюджетна установа отримаЇ частину цих кошт≥в в≥дпов≥дно до частки (у в≥дсотках) њњ питомоњ ваги у загальному обс¤з≥ зароб≥тноњ плати в м≥ст≥.

ЌагадаЇмо, Їдина тарифна с≥тка забезпечуЇ розрив у оплат≥ м≥ж прац≥вниками в залежност≥ в≥д р≥вн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ за допомогою коеф≥ц≥Їнт≥в. —тартовою  ж величиною дл¤ обчисленн¤ слугуЇ м≥н≥мальна зароб≥тна плата. ¬≥дпов≥дно, ¤кщо вона п≥двищуЇтьс¤, то п≥двищуютьс¤ ≥ оклади квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в.

ƒо реч≥, з 1 с≥чн¤ встановлено новий розм≥р м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати - 350 гривень зам≥сть 332. “ож на бюджетник≥в знов оч≥куЇ незначне, але п≥двищенн¤.

...але можлив≥ затримки виплат

ѕричиною такого стану Ї невиконанн¤ м≥стом бюджету-2005. ћ≥ськ≥ ф≥нансисти неодноразово наголошували, що м≥нф≥н неправильно порахував наш≥ прогнозован≥ доходи, ≥ м≥сто не отримаЇ ст≥льки грошей, ск≥льки запланували державн≥ чиновники. —ума недовиконанн¤ склала на к≥нець року 2,5 млн. грн.

 ременчук опинивс¤ у рол≥ господин≥, ¤ка ледь зводить к≥нц≥ з к≥нц¤ми ≥ оч≥куЇ майбутньоњ зарплати, щоб в≥ддати борги минулого м≥с¤ц¤. ј саме: зарплату за грудень бюджетникам виплачували вже надходженн¤ми до бюджету нового, 2006 року. «а ≥нформац≥Їю м≥ськф≥нуправл≥нн¤, затримки виплат за граф≥ком становили 3-4 дн≥. ” подальшому прогнозуютьс¤ приблизно так≥ ж короткотерм≥нов≥ затримки.

 оментар начальника бюджетного в≥дд≥лу м≥ськф≥нуправл≥нн¤ “ет¤ни “етьорк≥ноњ: Ђћи виходимо з пропозиц≥Їю до м≥н≥стерства ф≥нанс≥в, щоб нам дали чи субвенц≥ю, чи дотац≥ю на цю суму або зменшили вилученн¤ до державного бюджету. ≤ деф≥цит - це сума недовиконанн¤ минулого року. ƒоки ми не отримаЇмо 2,5 млн. грн. у вигл¤д≥ дотац≥њ чи субвенц≥њ, в нас будуть затримки виплат на 3-4 дн≥ї.

- закладено 37 тис¤ч гривень на щор≥чне безплатне медичне обстеженн¤ педагог≥чних прац≥вник≥в з розрахунку 20 грн. на одну особу (ран≥ше прац≥вники ц≥Їњ галуз≥ нар≥кали на те, що з них вимагають грош≥ за флюорограф≥чне обстеженн¤, а при робот≥ з д≥тьми воно Ї обовТ¤зковим);

- районн≥ бюджети перерахують грош≥ з частини видатк≥в, призначених на соц≥альний захист, на центр реаб≥л≥тац≥њ д≥тей-≥нвал≥д≥в, що в  рюков≥, в залежност≥ в≥д того, ск≥льки д≥тей району користуютьс¤ послугами цього закладу (загальна сума складе 230 тис. грн.);

- вид≥лено 800 тис. грн. на утриманн¤ 5-њ м≥ськоњ л≥карн≥ (це водол≥карн¤, ¤ка не Ї загальнопроф≥льною, в≥дпов≥дно на нењ не розраховане бюджетне ф≥нансуванн¤, ¤ке закладаЇтьс¤ в розрахунку на одного мешканц¤).

« перших рок≥в незалежност≥ ми вс≥ живемо оч≥куванн¤м зрушень та перетворень в економ≥ц≥ крањни, а значить, у ¤кост≥ нашого житт¤. Ќапередодн≥ минулих президентських вибор≥в прихильники ¬.януковича розпов≥дали нам про Ђеконом≥чне дивої його ур¤ду ≥ зростанн¤ валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) на 12,1%. ќпозиц≥¤ ж те диво критикувала. —ьогодн≥ вже ¬.янукович став опозиц≥Їю ≥ тепер критикуЇ нин≥шн≥й ур¤д, в основному, за пад≥нн¤ ¬¬ѕ.

“им часом ѕрезидент ¬≥ктор ёщенко 23 с≥чн¤, п≥дбиваючи п≥дсумки через р≥к п≥сл¤ ≥навгурац≥њ, назвав позитивн≥ показники: реальн≥ доходи населенн¤ зросли на 20% вперше за роки незалежност≥, доходи держбюджету зросли в 1,5 раза. ≤ пооб≥ц¤в, що 2006 р≥к стане роком впровадженн¤ соц≥альних реформ.

“ак ми м≥цн≥Їмо економ≥чно чи падаЇмо в пр≥рву?

ќф≥ц≥йно п≥дсумки 2005 року ще не п≥дбит≥, однак м≥неконом≥ки оприлюднювало розрахунков≥ показники росту ¬¬ѕ. «а останн≥ми даними, вони склали 2,5% проти 12,1% у 2004 роц≥.

ћ≥н≥стр економ≥ки јрсен≥й яценюк по¤снив упов≥льненн¤ темп≥в росту ¬¬ѕ  боротьбою в минулому роц≥ з  з т≥ньовими схемами, результатом чого стало пад≥нн¤ показник≥в в оптов≥й торг≥вл≥ п≥сл¤ штучного росту у 2004 роц≥, звТ¤заного з≥ значним числом посередник≥в. Ђѕереоц≥нений експорт ≥ недооц≥нений ≥мпорт - от зв≥дк≥л¤ бралос¤ позитивне сальдо поточного рахунка плат≥жного балансуї, - сказав ј. яценюк (цитуЇмо за матер≥алами ≥нтернет-виданн¤ Ђѕодробностиї). –езюме дл¤ непосв¤ченого в тонкощ≥ бухгалтер≥њ: м≥н≥стр ставить п≥д сумн≥в показники 2004 року.

≤ не в≥н один. ѕ≥д час п≥дготовки матер≥алу Ђ¬ ї сп≥лкувавс¤ з фах≥вц¤ми-економ≥стами. ¬они теж беруть п≥д сумн≥в статистичн≥ дан≥. “а ≥нших у нас все одно немаЇ...

«а тими ж статистичними даними, ≥нфл¤ц≥¤ у 2005 роц≥ знизилас¤ до 10,3% з 12,3% у 2004 роц≥.

ўо стосуЇтьс¤ перспектив, то ¬сесв≥тн≥й банк пог≥ршив прогноз росту валового внутр≥шнього продукту ”крањни на 2006 р≥к з 3,5-5,5 до 1,5-3,5%. ѕро це пов≥домив директор ¬сесв≥тнього банку в ”крањн≥, Ѕ≥лорус≥ ≥ ћолдов≥ ѕол Ѕермингхем (джерело: UA.Today.net). ”крањна ж прогнозувала зростанн¤ ¬¬ѕ на р≥вн≥ 7%, проте нараз≥ п≥сл¤ ситуац≥њ з ц≥ною на газ м≥неконом≥ки в≥дкликало св≥й прогноз.

Ђѕад≥нн¤ промисловост≥ - б≥льше 10%ї, - про це теж сказав ¬.янукович п≥д час в≥зиту в наше м≥сто. «азирнувши на сайт держкомстату, Ђ¬ ї таких даних не знайшов. Ќатом≥сть у граф≥ Ђ≤ндекси промисловоњ продукц≥њї (тобто вим≥ри обс¤г≥в у в≥дсотках) ф≥гуруЇ цифра 103,1% за 2005 р≥к у пор≥вн¤нн≥ з 2004 роком, тобто зростанн¤ склало 3,1%.

ћожливо, у л≥дера ѕарт≥њ рег≥он≥в ≥нше джерело, альтернативне держкомстату? Ѕо ≥накше використанн¤ ним даних дуже схоже на ман≥пул¤ц≥ю цифрами.

ўо стосуЇтьс¤  ременчука, то д≥йсно, спостер≥гаЇтьс¤ пад≥нн¤ обс¤г≥в промислового виробництва в середньому на 7,3 в≥дсотки (статистичн≥ дан≥ на к≥нець року) за рахунок ј“ Ђ”кртатнафтаї, ¬ј“ Ђ—талеливарний заводї, ¬ј“ Ђ рюк≥вський вагонзаводї, ¬ј“ Ђ редмашї, “ќ¬ Ђ ременчуцький автоскладальний заводї.  –азом ≥з тим з Ђплюсомї спрацювала легка та харчова промислов≥сть.

—еред продукц≥њ п≥дприЇмств машинобудуванн¤ зросло виробництво вантажних автомоб≥л≥в (’  Ђјвто рј«ї), пасажирських вагон≥в (Ђ рюк≥вський вагонзаводї).

“ож це ще не схоже на катастрофу. јле й на розвиток Ђне т¤гнеї.

™ пон¤тт¤ ном≥нальних (у грошовому вим≥р≥) ≥ реальних доход≥в (з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ).

«а даними держкомстату, в грудн≥ 2005 року пор≥вн¤но з груднем 2004 року ном≥нальн≥ доходи зросли на 27,4%, реальн≥ - на 8,4%; реальне зростанн¤ зарплат (дан≥ за с≥чень-листопад) заф≥ксоване на р≥вн≥ 19,2% пор≥вн¤но з 2004 роком.

”  ременчуц≥, за даними в≥дд≥лу економ≥чного розвитку м≥ськвиконкому, реальн≥ зарплати зросли на 7%.

—татистичн≥ дан≥ св≥дчать ≥ про зб≥льшенн¤ витрат населенн¤, що, в свою чергу, ¤к стверджують економ≥сти, стимулюЇ розвиток виробництва.

¬≥дтак п≥д час зустр≥ч≥ з громадськ≥стю п≥д час в≥зиту ¬≥ктор януковича до  ременчука м≥сцевий представник ѕарт≥њ рег≥он≥в говорив, серед ≥ншого, ≥  про зменшенн¤ зарплат. 

„и то в≥н л¤кав прогнозами?