¬ес≥льна сукн¤! «а статистикою 90% д≥вчат, ж≥нок та бабусь ц≥ два словосполученн¤ зачаровують. ƒл¤ ж≥нок та бабусь - це чудов≥ спогади, а д≥вчата мр≥ють про той день, коли сам≥ вд¤гнуть вес≥льну сукню. ÷≥каво, що одружуватис¤ бажають не вс≥, а покрасуватись у сукн≥ - кожна.

ќтже, останн≥ тенденц≥њ модноњ пари.

—укн¤ маЇ бути простою. Ѕанти, рюш≥, велика к≥льк≥сть оборок залишились у минулому.

Ќаречена повинна бути у сукн≥ майже без прикрас, лише на корсет≥ припустимий ненавТ¤зливий малюнок з б≥серу чи декоративних жгут≥в. ћожуть бути маленьк≥ кв≥точки. јле зараз експериментують з тканинами. ¬икористовують дивн≥ поЇднанн¤ тканин р≥зних за фактурою та кольором.

ќстанн≥й Ђшикї - вес≥льне вбранн¤, розмальоване художниками. Ќа тканин≥ спец≥альними фарбами найзвичайн≥с≥нькими пензликами робл¤ть малюнок.  в≥ти, незвичайн≥ орнаменти - ≥ все це в Їдиному екземпл¤р≥, - тобто ексклюзив.  оштуЇ це приблизно 2 тис¤ч≥ 400 грн.

јле, що не кажи, кременчуцьк≥ наречен≥ все ще полюбл¤ють традиц≥йн≥ сукн≥ б≥лого кольору, що символ≥зують недотркан≥сть нареченоњ. «а словами фах≥вц≥в одного з салон≥в м≥ста, дуже р≥дко хтось купуЇ чи бере напрокат кольоров≥ сукн≥. ≤нколи в≥ддають перевагу рожевому чи блакитному, а от ¤скрав≥ червон≥ та син≥ - справжн¤ р≥дк≥сть.

“ут все залежить в≥д гаманц¤ молод¤т чи њх батьк≥в. ÷≥лком реально вкластис¤ у суму 400 грн., а, ¤кщо бажаЇш, дл¤ тебе особисто привезуть сукню ≥ за 5000 грн. —ередн¤ ц≥на головного атрибуту справжнього вес≥лл¤ коливаЇтьс¤ в≥д 750 до 1200 грн.

Ќе сл≥д забувати ≥ про нареченого - гарний костюм теж коштуЇ чимало. Ѕежев≥ та б≥л≥ костюми в≥д в≥домого модельЇра чолов≥чого од¤гу ¬орон≥на об≥йдутьс¤ у 600-800 грн., а чорний, тобто традиц≥йний, - 1000-1200. –еч≥ п≥д замовленн¤ - до 2500 грн.

¬зутт¤ маЇ бути гарним! ќбовТ¤зково хтось вкраде туфельку в нареченоњ, а вс≥ ж≥нки будуть оц≥нювати туфл≥ майбутнього чолов≥ка. ј достаток людини визначають саме за варт≥стю њњ взутт¤. “ож додавайте до загальних витрат ще п≥втори тис¤ч≥ гривень - ≥ до магазину.

—аме тут, власне, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ все св¤то. Ћюди в≥дпочивають, розважаютьс¤, њд¤ть ≥ пТють. —т≥л Ї обличч¤м усього вес≥лл¤. “ому в багатьох випадках батьки молодих вигадують незвичайн≥ меню з величезною к≥льк≥стю страв.

–ан≥ше особливого вибору не було. —в¤ткували вдома, у родич≥в (¤кщо дозвол¤ла площа), у њдальн≥. «араз усе зовс≥м ≥накше. «а вашим бажанн¤м, ≥, зв≥сно, за ваш≥ грош≥, гостей зустр≥нуть у будь-¤кому бар≥ або ресторан≥ м≥ста. ѕрофес≥йн≥ шеф-кухар≥ запропонують к≥лька меню, ¤к≥ повинн≥ бути узгоджен≥ з замовником... Ќа цьому ваша роль в оформленн≥ св¤ткового стола завершена.

” њдальн≥, замовивши ст≥л, ви витратите 10 грн. за людину, однак до цього додайте варт≥сть ус≥х продукт≥в, адже купувати њх будете самост≥йно.

” кафе - жодних проблем дл¤ вас, розрахунок - 50 грн. за людину, але, ¤кщо на стол≥ у самому розпал≥ св¤та щось зак≥нчитьс¤, добавки не принесуть.

–есторан. “ут ц≥на коливаЇтьс¤ в≥д 100 до 200 грн. за людину. —т≥л не обмежений, ≥, нав≥ть ¤кщо серед ваших гостей буде ненажера –об≥н-Ѕоб≥н, ≥нш≥ цього нав≥ть не пом≥т¤ть.

÷≥каво, що у  ременчуц≥ довол≥ часто Ђграютьї вес≥лл¤ гост≥ з≥ столиц≥. ћабуть, ки¤нам до вподоби р≥вень обслуговуванн¤ у ресторанах нашого м≥ста. ƒо того ж приваблюють ц≥ни - у столиц≥ на одного гост¤ сл≥д витрати не менше, н≥ж 250 грн.

Ђ—олодкий ст≥лї, ¤к в≥домо, Ї кульм≥нац≥Їю вес≥льного банкету. ќстанн≥м часом, за зах≥дною традиц≥Їю, це стало справжн≥с≥ньким ритуалом. Ќаприк≥нц≥ св¤та п≥д чудову музику та оплески гостей вес≥льний торт вивоз¤ть до центру зали. ѕочинаЇтьс¤ ц≥ла вистава, ¤ка, ¤к правило, стаЇ найулюблен≥шою темою п≥сл¤вес≥льних розмов. —аме у цей час запалюють феЇрверки та салюти - ¤скраве св¤то у розпал≥.

÷≥на торту коливаЇтьс¤ в≥д 10 грн. за 1 кг. ј на феЇрверк витрачають у середньому 500 грн.

ћожливо, шановн≥ читач≥, у вас виникло враженн¤, що вес≥лл¤ Ц суц≥льний клоп≥т та велик≥ втрати. ј ось ≥ н≥! ќкр≥м урочистост≥ моменту, Ї ще один дуже приЇмний аспект Ц подарунки. ј ¤кщо до цього питанн¤ поставитись ≥з в≥дпов≥дальн≥стю Ц тобто запропонувати запрошеним обрати подарунок за заздалег≥дь п≥дготовленим списком, то можна Ђвкластиї витрачен≥ на св¤то грош≥ у безл≥ч корисних, а головне необх≥дних у побут≥ речей.

≤ гост¤м буде приЇмно зробити корисний подарунок, ≥ молодому подружжю не доведетьс¤ п≥сл¤ св¤та Ђрозгр≥батиї вс¤кий непотр≥б.

“ож, вес≥лл¤ бувають дуже р≥зн≥. ¬се залежить в≥д того, ¤кого масштабу ви забажаЇте.

…ого можна в≥дсв¤ткувати вдома в кол≥ р≥дних та не витрачатис¤ нав≥ть на вес≥льну сукню. ћожна влаштувати банкет на теплоход≥.

ј можна взагал≥ одразу п≥сл¤ реЇстрац≥њ шлюбу вирушити у вес≥льну подорож ≥ запамТ¤тати њњ на все житт¤.

¬изначатис¤ з варт≥стю вес≥лл¤, шановн≥ закохан≥, саме вам.

јдже, ¤к казав ƒмитро Ќаг≥Їв, спостер≥гаЇтьс¤ обернена пропорц≥йн≥сть: к≥льк≥сть грошей, витрачених на вес≥лл¤ дор≥внюють рокам щасливого подружнього житт¤.

√оловне не те, ск≥льки грошей ви витратите на влаштуванн¤ св¤та, а ¤к ви проживете решту подружнього житт¤.

ќтже, кохайтес¤ ≥ будьте щаслив≥!

Ѕ≥льш≥сть магазин≥в на початку вересн¤ пропонуЇ знижки на л≥тню колекц≥ю од¤гу.

 ожен товар за час свого ≥снуванн¤ ЂпроживаЇї дек≥лька етап≥в: народженн¤, р≥ст, розкв≥т ≥ смерть. ≤ щоб ¤кось Ђпродовжити житт¤ї, продавц≥ та виробники використовують знижки.

якщо маЇш багато часу та безмежне терп≥нн¤, то можеш знайти д≥йсно ц≥кав≥, гарн≥ реч≥ за низьку ц≥ну. ≤ не варто перейматис¤: Ђ« чого це магазин Ђподобр≥шав?ї.

«нижкам Ї лог≥чне по¤сненн¤: по-перше, нац≥нки ≥ накрутки в магазинах здеб≥льшого бувають до 200%.

“ож, чому б не занизити ц≥ну на морально застар≥лий товар на 10-15%?

ѕо-друге, саме так магазин привертаЇ увагу потенц≥йних покупц≥в - не треба витрачати кошти на рекламу.

Ћ≥кв≥дуючи сезонну колекц≥ю, магазин хоч ≥ втрачаЇ частину торговоњ нац≥нки, але значно зб≥льшуЇ товарооб≥г, - що економ≥чно виг≥дн≥ше.

Ѕути впевненою на сто в≥дсотк≥в, що п≥дбереш на себе таку р≥ч, про ¤ку давно мр≥¤ла п≥д час сезонних знижок, навр¤д чи варто.

як правило, на полиц¤х залишаютьс¤ або ж нестандартн≥ розм≥ри, або ж реч≥ колекц≥њ минулого року. ≤ все ж ц≥ни ¤вно здатн≥ п≥двищити настр≥й.

ўо пропонували магазини кременчужанам цими вих≥дними?

–озпродаж у магазин≥ Ђ анзасї. ƒжинси з попередньоњ колекц≥њ можна купити за 99 грн. Ћ≥то продовжуЇтьс¤?!

ћагазин Ђ¬≥ктор≥¤ї. “ут пропонують сукн≥ та костюми по 150-200 грн. Ћ≥тн≥ футболки - в≥д 30 до 80 грн. ¬зутт¤ - в≥д 70 до 250 грн.

 р≥м того, пост≥йно Ї реч≥ за см≥шн≥ грош≥. ѕолиц¤ ≥з взутт¤м Ђвсе по 30 грнї. (ƒо реч≥, пристойн≥  туфл≥ та босон≥жки). “а невеличке в≥дд≥ленн¤, де штани, куртки, п≥джаки, сп≥дниц≥ - залишки з минулого року, - все в≥д 20 до 40 гривень.

“аку ж поличку, - Ђвсе по 25ї, - ¤ побачила у магазин≥ ЂЋед≥-класї.

÷≥каво, що б≥л¤ самого входу вис¤ть красив≥ реч≥ - веч≥рн¤ кофточка з≥ стразами. ўе к≥лька в≥шалок в≥дведено дл¤ речей з ц≥ною 50 грн. ƒивно, красива сукн¤, шерст¤на сп≥дниц¤... ≥ лише 50 грн. ћожливо, на цих речах брак?

јж, н≥. як по¤снила продавець, ц≥ реч≥ чомусь не подобались покупц¤м - то розм≥р не п≥дходив, то кол≥р - у мод≥ ж були ¤скрав≥ реч≥, а ц≥ - с≥р≥.

«нижки знижками, а ц≥ни р≥зн≥  

—еред товар≥в, ¤к≥ зараз у сезонному розпродажу - л≥тн≥ сп≥дниц≥ (знижка 50%), але ц≥ни на них кусюч≥. –ожева сп≥дниц¤ з вишивкою та по¤сом з бусинок за 350 грн. (з≥ знижкою - 175), ≥нша, майже така ж - 280 грн., ≥ все у такому ж дус≥.

¬загал≥ у магазин≥ ЂЋед≥-класї без знижки н≥чого дешевшого за 200 грн. немаЇ.

ћагазин Ђ‘лам≥нгої. Ќа його в≥трин≥ н≥коли не бачила напис про знижки чи розпродаж. ќднак, ¤кщо добре придивитись, то ≥ тут Ї що купити за низьку ц≥ну. Ќа скл¤н≥й в≥трин≥, де завжди найдорожч≥ реч≥, у самому низу лежать складен≥ зимов≥ реч≥! “епл≥ сп≥дниц≥ та брюки, джинси - все це лишилось з минулоњ осен≥ та зими, зараз же кожен може придбати њх не по 100 долар≥в за штуку, а лише по 50-100 грн.

якщо з л≥тн≥м од¤гом в магазинах все добре, то од¤гнутис¤ на ос≥нь вам навр¤д чи вдастьс¤. ¬с≥ магазини, ¤к≥ ми в≥дв≥дали, пропонують безл≥ч л≥тн≥х сп≥дниць, костюм≥в, а от щось потепл≥ше - лише з колекц≥њ минулих сезон≥в.

’оча приЇмно здивував магазин Ђ∆≥ночий од¤гї на вул. Ћен≥на. “ам пропонують ос≥нн≥ костюми за 200-300 грн. ≤, ¤к запевнили, при покупц≥ вам зробл¤ть знижку - 10 грн.

“акож ос≥нн≥й од¤г пропонуЇ ф≥рмовий магазин Ђ ремтексї. ј ось л≥тню колекц≥ю тут продають з≥ знижкою 50%. ѕ≥д≥брати щось дл¤ себе б≥льше мають шанс≥в ж≥нки в≥д 45 рок≥в.

”ф, т¤жка це робота - Ђгул¤тиї по магазинах. ¬биваЇш щонайменше 5 годин  в≥льного часу (част≥ше вих≥дного дн¤), приходиш додому, ¤к то кажуть, Ђбез задн≥х н≥гї (та ≥ передн≥ вже майже не рухаютьс¤) - ≥... встаЇш до плити.

—аме тому, жал≥ючи вас, люб≥ читачки, к≥лька порад з власного досв≥ду:

по-перше, ч≥тко визначитьс¤ з≥ стилем од¤гу, ¤кий ви носите ≥ збираЇтесь купувати;

по-друге, з самого початку визначте, ск≥льки грошей ви збираЇтесь витратити;

по-третЇ, напиш≥ть список необх≥дних вам речей у магазин≥, а то в≥д к≥лькост≥ товару оч≥ розб≥жатьс¤ ≥ купите не те, що потр≥бно;

≥ головне - зателефонуйте подруз≥, можливо, вона не читала нашоњ газети ≥ своњ вих≥дн≥ змарнувала, б≥гаючи по магазинах. “од≥ вона зможе вас проконсультувати, де ≥ що можна купити.

ѕом≥тивши привабливу ц≥ну, все ж не втрачайте голову. ”важно огл¤ньте: чи не пропонуЇтьс¤ знижка на браковану реч. ƒо реч≥, ви маЇте право повернути покупку прот¤гом двох тижн≥в за умови, ¤кщо товар не був у використанн≥, з нього не з≥рвано пломби, фабричн≥ ¤рлики.

¬раховуйте також Ђспец≥ал≥зац≥юї магазин≥в: б≥знес-лед≥ - магазин Ђ™ваї, спортивний стиль - Ђћультиспортї, молод≥жний - ЂSelaї, витончений - ЂЋед≥- ласї, Ђ‘лам≥нгої, ексклюзив - Ђƒжей ≈льї.

ј загалом гарного вам настрою, адже в≥н так т≥сно повТ¤заний з гарним од¤гом!

якщо ви зТњсте к≥лограм картопл≥ з перевищенн¤м вм≥сту н≥трат≥в, то вона вам суттЇво не зашкодить. јле њсти таку картоплю всю зиму навр¤д чи варто. —имптом≥в  отруЇнн¤ н≥тратами вона не викличе, але самопочутт¤ може пог≥ршити: можливо, зТ¤витьс¤ головний б≥ль, вТ¤л≥сть.

як≥сть овоч≥в, що потрапл¤ють на ринки м≥ста, контролюЇ ветеринарна служба. ƒе-к≥лька хвилин - ≥ анал≥з на н≥трати готовий.

як саме це в≥дбуваЇтьс¤, Ђ¬ ї перев≥р¤в на власному досв≥д≥, вз¤вши зразки картопл≥ та цибул≥, ¤ку прац≥вники редакц≥њ купували або вирощували на городах.

’арактерно, що вз¤та нами картопл¤ була з р≥зних земельних д≥л¤нок. ќтже, прац≥вники ветлаборатор≥њ на наших очах подр≥бнюють картоплю, розчин¤ють у вод≥ ≥ вим≥рюють вм≥ст н≥трат≥в спец≥альним приладом ≥онометром. –езультати анал≥з≥в (див. таблицю) - вс¤ картопл¤ в≥дпов≥даЇ норм≥, за вин¤тком т≥Їњ, що куплена на Ќово≥ван≥вському ринку (вирощена фермером з √лобиного). Ѕезпечною ви¤вилас¤ й цибул¤.

Ђѕеревищенн¤ вм≥сту н≥трат≥в не характерне дл¤ староњ картопл≥. «азвичай це трапл¤Їтьс¤ з ранн≥ми овочами,ї - каже кер≥вник ветеринарноњ лаборатор≥њ центрального ринку “ет¤на —ливка. 

¬она заспокоюЇ: нашою Ђн≥тратноюї картоплею ми не отруњмось. јле, ви¤вивши таку парт≥ю, ветслужба б њњ забракувала. ’оча не факт, що цю саму картоплю не продадуть вам в ≥ншому м≥сц≥, поза ринком. “ому, готуючись запасатис¤ на зиму, варто поц≥кавитис¤ анал≥зом ветлаборатор≥њ у продавц¤. якщо у вас виникають сумн≥ви щодо безпечност≥ продукту, ветлаборатор≥¤ зробить анал≥з безкоштовно.

” цьому сезон≥ небезпечноњ картопл≥, завезеноњ з п≥вденних областей (’ерсонськоњ, ћиколањвськоњ), не ви¤вл¤ли. Ќадм≥рною любовТю до азотних добрив, ¤к правило, гр≥шать м≥сцев≥ фермери.

Ќ≥трати шк≥длив≥ тим, що, п≥д впливом м≥крофлори кишечнику, вони перетворюютьс¤ в н≥трити, котр≥ позбавл¤ють гемоглоб≥н кров≥ здатност≥ переносити кисень, що перешкоджаЇ Ђдиханнюї кл≥тин, призводить до њхньоњ  загибел≥. ѕри сильному отруЇнн≥ н≥тратами спостер≥гаЇтьс¤ задуха, синюшн≥сть шк≥ри та н≥гт≥в, п≥двищене серцебитт¤. √ранично припустима дл¤ людини концентрац≥¤ н≥трат≥в - близько п≥вграма на добу. ќсобливо небезпечн≥ концентрац≥њ н≥трат≥в бувають у вод≥ ≥з забруднених ними колод¤з≥в. “ому л≥кар≥ категорично заборон¤ють вживати таку воду ваг≥тним, адже вона може стати причиною смерт≥ дитини або патолог≥њ.

«в≥сно, ¤кщо водою ≥з забрудненого колод¤з¤ поливають земельну д≥л¤нку, то й овоч≥ вбирають у себе н≥трати. “ож не завжди нав≥ть вирощена дл¤ себе картопл¤ буде ц≥лковито безпечною, ¤кщо господар не ц≥кавивс¤ ¤к≥стю води з≥ своЇњ садиби. јле найпоширен≥ша причина перевищенн¤ вм≥сту н≥трат≥в у овочах - зловживанн¤ добривами (¤к гноЇм, котрий не встиг перепр≥ти, так ≥ азотними). ќтруЇн≥ рослини зазвичай спочатку жовт≥ють, а пот≥м ≥дуть у шалений зр≥ст. Ќедобросов≥сн≥ фермери щедро п≥дсипають добрива, готуючи ранню продукц≥ю городництва на продаж - щоб швидше росла. “ому й перевищен≥ концентрац≥њ н≥трат≥в характерн≥ дл¤ весн¤них овоч≥в та зелен≥.

ќзнаки Ђн≥тратнихї овоч≥в - вод¤нист≥сть. ƒо реч≥, зразок глобинськоњ картопл≥ одразу здавс¤ п≥дозр≥лим фах≥вц¤м: вона ви¤вилас¤ надто великою (памТ¤тайте, що вм≥ст н≥трат≥в зазвичай б≥льший ¤краз у крупних плодах), соковитою ≥ з прожилками. ’оча зовн≥шн≥ ознаки не завжди зрозум≥л≥ перес≥чним покупц¤м. “ому все ж вимагайте талончик     досл≥дженн¤ ветлаборатор≥њ. ƒодам, що у глобинського фермера покупц≥ ним не поц≥кавилис¤...

¬исновок фах≥вц≥в щодо нашоњ Ђн≥тратноњї картопл≥: навр¤д чи до весни долежить - овоч≥ з п≥двищеним вм≥стом н≥трат≥в швидше гниють. «агалом њсти можна, але обережно. «аборон¤ють до вживанн¤ овоч≥, в ¤ких вм≥ст н≥трат≥в перевищуЇ гранично припустиму концентрац≥ю у два рази. ј нашу (глобинську) картоплю можна варити дл¤ себе, але зливати овочевий в≥двар, у ¤кий виход¤ть н≥трати, не використовувати його на пюре. Ќе рекомендують вживати цю картоплю у перших стравах. јбо знов-таки попередньо обробл¤ти картоплю (див. рекомендац≥њ).

—л≥д бути обережним ≥ п≥д час загот≥вл≥ цибул≥. ≤ побоюватись варто нав≥ть не н≥трат≥в, а с≥роњ гнил≥ (бактер≥альна хвороба). як св≥дчить досв≥д роботи ветслужби, нин≥ нею уражена значна частина цибул≥.  оли запасаЇшс¤ нею на зиму, не зайве попросити продавц¤ розр≥зати навп≥л цибулину, ¤ка здалас¤ вам п≥дозр≥лою ≥ знов-таки вимагати талончик ветеринарного обстеженн¤. ≤накше ризикуЇте викидати гнилу цибулю.

ѕровокуЇ цю хворобу рослин надм≥рний полив та уражен≥ ірунти. ѕричина ж - неправильна агротехн≥ка вирощуванн¤. ‘ах≥вц≥ кажуть, що рослини-попередники мають велике значенн¤. —каж≥мо, щоб оздоровити уражений с≥рою гниллю ірунт, варто с≥¤ти жито, б≥лу г≥рчицю. Ќа невеликих городах - р≥пу. ј ¤кщо вирощувати на одному й тому ж м≥сц≥ ту саму культуру, то врешт≥ матимете мороку зам≥сть врожаю. “ож городникам варто ц≥кавитис¤ агротехн≥кою.

ћорква найчаст≥ше уражаЇтьс¤ чорною гниллю, так≥ уражен≥ корнеплоди видно.

ƒошкул¤Ї городникам й грибкова хвороба - ф≥тофтороз. “емн≥ пл¤ми - ураженн¤ на томатах надто пом≥тн≥, щоб продати такий товар покупц¤м. јле з картоплею складн≥ше. ¬арто обдивитис¤ дек≥лька корнеплод≥в, заготовл¤ючи на зиму. ‘≥тофтору ще називають сухою гниллю за характерн≥ ураженн¤ плод≥в: чорноту ≥ загруб≥нн¤.

Ўл¤х зменшенн¤ к≥лькост≥ хворих на грип та √–¬≤ - вакцинац≥¤. « проханн¤м детально розпов≥сти про њњ переваги ми звернулис¤ до “ет¤ни ѕетрусенко, м≥ського дит¤чого ≥нфекц≥он≥ста. ¬она зазначила, що вакцинац≥ю потр≥бно робити вже зараз, адже ≥мун≥тет виробл¤Їтьс¤ прот¤гом 30-40 дн≥в.

¬акцина готуЇтьс¤ щор≥чно на еп≥дем≥чний пе-р≥од, включаЇ в себе штами двох тип≥в в≥русу грипу Ђјї та  Ђ¬ї. Ќа пер≥од зими 2005-2006 - Ђ‘люор≥тї (бельг≥йського виробництва) та Ђ¬акс≥грипї (бельг≥йського). Ђ≤нфлувакї зараз не випускаЇтьс¤.

ƒо реч≥, це - ≥нактивован≥ вакцини останнього покол≥нн¤, що м≥ст¤ть окрем≥ частки в≥рус≥в, на ¤к≥ орган≥зм виробл¤Ї антит≥ла. —аме ц≥ частки в≥д≥грають основну роль у розвитку захворюванн¤ ≥ зазвичай не викликають ускладнень при вакцинац≥њ.

¬ ос≥б, ¤ким зробили щепленн¤, нав≥ть у раз≥ захворюванн¤, грип прот≥катиме легше, адже вакцинац≥¤ направлена на п≥двищенн¤ захисних сил орган≥зму. –обити њњ варто не п≥зн≥ше, н≥ж на початку листопада, щоб орган≥зм встиг виробити ≥мун≥тет. якщо людина не встигла вчасно, то п≥д час еп≥дем≥њ робити щепленн¤ не варто.

- ¬акцинац≥ю робити потр≥бно лише в умовах пол≥кл≥н≥ки, обовТ¤зково п≥д нагл¤дом л≥кар¤: пед≥атра чи терапевта. ¬акцину краще купувати в аптеках, у пол≥кл≥н≥ках, щоб не порушувати температурний режим, при ¤кому вона повинна збер≥гатис¤. ≤ за цим ≥снуЇ жорсткий контроль, - говорить “ет¤на ћиколањвна. - ¬ середньому вакцина коштуЇ близько 40 грн.

™ р≥зниц¤ м≥ж вакцинац≥Їю д≥тей та дорослих. ƒ≥т¤м в≥д 6 м≥с¤ц≥в до трьох рок≥в вводитьс¤ половина дози. якщо ж д≥т¤м до 9 рок≥в жодного разу не робили щепленн¤, то њм потр≥бно зробити його дв≥ч≥.

ѕротипоказань мало. ¬ основному, ¤кщо у людини алерг≥¤ на ¤Їчний б≥лок, бо в≥н входить до складу вакцини. ќсобам, ¤к≥ страждають на алерг≥ю, потр≥бно робити вакцинац≥ю в умовах денного стац≥онару, щоб запоб≥гти ускладненн¤м.  

ƒ≥т¤м взагал≥ краще робити вакцинац≥ю саме в стац≥онар≥, особливо - з групи ризику, ¤к≥ часто хвор≥ють на √–¬≤.

“акож щепленн¤ бажано зробити люд¤м з патолог≥¤ми серцево-судинноњ та центральноњ нервовоњ системи, ¤кщо немаЇ протипоказань. ¬≥рус грипу впливаЇ здеб≥льшого на серцево-судинну, нервову та дихальну системи.

јле, зв≥сно, 100-в≥дсотковоњ гарант≥њ, що вакцина не викличе ускладнень, не дасть н≥хто, адже людський орган≥зм складний, ≥ чекати в≥д нього можна усього.

ќск≥льки не вс≥ бажають робити щепленн¤, ≥мун≥тет можна зм≥цнювати й ≥ншими засобами, наприклад, приймати ≥муномодул¤тори, тобто л≥ки, ¤к≥ при застосуванн≥ в терапевтичних дозах його в≥дновлюють: Ђ–емантад≥нї дл¤ дорослих та д≥тей, старших за 12 рок≥в, Ђјльг≥ремї, Ђјмексинї, Ђјмезонї, Ђјнаферонї, ¤кий можна давати нав≥ть д≥т¤м починаючи з шестим≥с¤чного в≥ку. “ак≥ препарати корисно приймати люд¤м, ¤к≥ страждають на р≥зн≥ види алерг≥њ. јле, перш н≥ж почати њх вживати, потр≥бно порадитис¤ з л≥карем. “им б≥льше, що з проф≥лактичною метою вони застосовуютьс¤ за одн≥Їю схемою, можливо, нав≥ть раз на день чи раз на тиждень, а ¤к л≥ки - за ≥ншою.

“акож з метою п≥двищенн¤ ≥мун≥тету л≥кар ѕетрусенко рекомендуЇ вживати насто¤нки ех≥нацењ, елеутерококу, женьшеню, а також ех≥нацею у форм≥ п≥гулок. ѕриймають њх прот¤гом к≥лькох тижн≥в, у жовтн≥-листопад≥, до ≥ п≥д час еп≥дем≥њ.

ћожна також змащувати внутр≥шню поверхню носа в холодну пору року, коли п≥двищуЇтьс¤ ризик захвор≥ти на в≥русну ≥нфекц≥ю, оксол≥новою маззю чи нав≥ть звичайним кремом, тому що на жирну основу в≥рус не прикр≥плюЇтьс¤. ¬ранц≥, перед виходом на вулицю, сл≥д зробити цю нескладну процедуру, а увечер≥ обовТ¤зково вимити порожнину носа з милом, бо за день вдихаЇтьс¤ багато шк≥дливих часток, ¤к≥ ос≥дають на ворсинках носа ≥ можуть викликати захворюванн¤.

“акож корисно увечер≥ полоскати горло в≥дваром ромашки чи календули.

Ќу, ≥ незм≥нна порада, - часто мити руки.

ј ¤кщо вже захвор≥ли, краще два-три дн≥ залишатис¤ вдома. “им б≥льше, що саме в≥русн≥ ≥нфекц≥њ найт¤жч≥. Ѕо в≥рус - найменша частка, ¤ка проникаЇ в орган≥зм  ≥ може там залишатис¤ надовго, нав≥ть на все житт¤. јнтиб≥отики на нього не д≥ють, тому вживати њх потр≥бно лиш за призначенн¤м л≥кар¤, ¤кщо Ї дл¤ цього п≥дстави.

“акож не потр≥бно одразу приймати жарознижуюч≥ препарати, не збивати температуру нижчу, н≥ж 38,5 градус≥в, ¤кщо дл¤ цього немаЇ показань. (Ќаприклад, у окремих людей нав≥ть при незначному п≥двищенн≥ температури можуть бути судоми). ¬≥рус гине при висок≥й температур≥. ј жарознижуюч≥ препарати далеко не вс≥ безпечн≥.

ѕри збиванн≥ температури орган≥зм не встигаЇ виробити власний ≥нтерферон дл¤ захисту орган≥зму. Ѕагато р≥дини, пост≥льний режим, лимони - корисн≥ при грип≥ та √–¬≤. ѕри в≥русних ≥нфекц≥¤х орган≥зм зазвичай сам справл¤Їтьс¤ з хворобою, головне - йому допомогти.

≤ потр≥бно памТ¤тати, що п≥сл¤ хвороби  к≥лька дн≥в часто в≥дчуваЇтьс¤ слабк≥сть, роздратован≥сть, безсонн¤. ÷е - небезпечний пер≥од, п≥д час ¤кого можна заразитис¤ в≥русною чи бактер≥альною ≥нфекц≥Їю, тому потр≥бно прид≥лити власному здоровТю максимум уваги. јдже недарма вважаЇтьс¤, що грип небезпечний не так сам по соб≥, ¤к ускладненн¤ми, що можуть п≥сл¤ нього виникнути.

«а п≥драхунками анал≥тичних агентств, середньостатистичний випадок грипу обходитьс¤ кожному хворому в суму в≥д 100 до 550 грн. ÷¤ цифра наведена без урахуванн¤ витрат на додатков≥ продукти (наприклад, м≥неральна вода дл¤ надм≥рного питт¤, фрукти), орган≥зац≥ю виклику л≥кар¤ додому, догл¤ду за хворим та ≥нш≥ Ђневидим≥ї дл¤ оф≥ц≥йноњ статистики потреби.

ѕочнемо з того, що у магазин≥ найкоротший робочий день - 12 годин. ” г≥ршому випадку де¤к≥ власники магазин≥в вимагають в≥д прац≥вник≥в сумл≥нноњ прац≥ по 16 годин на добу. ƒо того ж ≥снуЇ таке пон¤тт¤ ¤к передача зм≥ни та переобл≥к - тод≥ продавець знаходитьс¤ на робочому м≥сц≥ ¤кнайменше 24 години.

¬важаЇтьс¤ за диво, ¤кщо п≥сл¤ переобл≥ку вийшов на Ђнульї, рад≥ють в≥д Ђплюсуї та безрезультатно шукають товар, ¤кщо вийшли в Ђм≥нусї. “обто недостача.

—аме ц¤ тема Ї найболюч≥шою дл¤ кожного продавц¤.

Ўл¤х до недостач≥ завжди р≥зний:

¬загал≥ у великому в≥дд≥л≥ працюють, ¤к правило, дв≥ людини, а то й б≥льше.  оли магазин працюЇ ц≥лодобово, продавц≥в може бути аж ш≥сть. —аме за такого Ђрозкладуї найчаст≥ше бувають недостач≥. јдже не вс≥ люди чесн≥, ≥ у де¤ких п≥д≥ймаЇтьс¤ рука, ¤к то кажуть, на чуже. ј що такого? я т≥льки поњла та цигарок уз¤ла Ч виправдовуютьс¤ д≥вчата.

ƒо того ж, за великоњ плинност≥ кадр≥в часто трапл¤ютьс¤ випадки недостач в≥д 500 до 1000 грн., а то й б≥льше. ¬ласники довго не розбираютьс¤, а д≥л¤ть загальну суму Ђборгуї на вс≥х, не виплачуючи зарплатню не лише винному, а й ус≥м ≥ншим. “ак можна ≥ п≥вроку н≥чого не отримувати, а лише працювати на чиюсь кишеню.

“ут все прост≥ше: десь не побачила накладну, не вз¤ла на обл≥к товар, забула, коли здала касу тощо. як правило, така недостача Ђзнаходитьс¤ї, ¤кщо, звичайно, у вас з напарниц¤ми нормальн≥ стосунки ≥ вони не захочуть нажитис¤ на вашому Ђпрокол≥ї.

“ака хитра штука повн≥стю залежить в≥д хаз¤њна. ¬≥н може св≥домо привезти вам меншу к≥льк≥сть товару або не розписатис¤ за отриман≥ грош≥ з каси. “аким чином в≥н зменшуЇ ваш зароб≥ток, а то й повн≥стю в≥дбираЇ.

ќсь розпов≥дь одного мого знайомого, ¤кий займаЇтьс¤ продажем оселедц¤:

Ђћоњ продавц≥ торгують на ринку, ¤ кожного дн¤ привожу њм д≥жки з рибою. ѕри цьому в день, коли прињжджаю за грошима, продавець в≥ддаЇ њх мен≥, а товар у нењ ще залишаЇтьс¤. ќт ¤ ≥ вир≥шив трохи Ђпод≥литис¤ї.

ѕривожу д≥жку, в ¤к≥й не вистачаЇ 2 кг: грош≥ отримав, ≥ товар, ¤к завжди, залишивс¤. Ќаступного дн¤ вже 5 кг Ђвз¤вї - грош≥ також отримав ус≥. Ќа трет≥й день ще б≥льше води налив, а риби 7 кг в≥д≥брав! √рош≥ здала, правда, товару залишилось зовс≥м мало.

“ак ¤ б≥льше повну д≥жку н≥коли не привожу. ј нав≥що? ѕродавц≥ ≥ так соб≥ заробл¤ть!ї

«вичайно, ≥мТ¤ м≥й знайомий називати не захот≥в. јле сказав, що продавц≥ довол≥ часто працюють з такими роботодавц¤ми, ¤к в≥н сам.

÷е б≥ль ≥ сум кожного, хто працюЇ у торг≥вл≥. ≤ винних немаЇ, ≥...

јле про все по пор¤дку. «а рад¤нських час≥в була добре налагоджена система роботи продуктових магазин≥в: там Ђсписувалиї б≥й, залежалий товар, Ђусушку й утрускуї. «араз лише 2-3 в≥дсотки власник≥в робл¤ть такий жест Ђдоброњ вол≥ї, списуючи нел≥кв≥д.

ј ск≥льки проблем створюЇ Ђусушкаї!

” звичайному м≥шку цукру (50 кг), ¤к правило, реально Ч 45-47 кг.

« м≥шка макарон≥в на 20-30 кг одразу в≥дн≥майте 2-3 кг зламаних, ¤к≥ жоден покупець не в≥зьме. ѓх викидають одразу.

 овбаса взагал≥ - горе продавц¤. ўоденно палка нап≥вкопченоњ ковбаски ЂусихаЇї на 20-40 грам≥в, тобто приблизно на 2 грн. за сьогодн≥шн≥ми ц≥нами.

“ож арифметика проста: ¤кщо на в≥трин≥ мТ¤сного товару на 2000 грн., то щоденно Ђгубитьс¤ї в≥д 30 до 50 грн.

ѕро розбит≥ пл¤шки нав≥ть казати не будемо. як кажуть, Ђ—ама винна, що незграбаї.

ќднак Ї к≥лька ун≥версальних способ≥в, уникнути цих проблем. “а й чи повинен продавець платити? јдже Ї покупц≥, за рахунок ¤ких можна Ђперекритиї всю Ђприроднуї та Ђштучнуї недостачу.

“аЇмниц¤ перша. Ќайпрост≥ше - обважити. ≤снуЇ можлив≥сть Ђвиставитиї ваги не лише на 10 грн., а й на 50 Ђупередї. ≤ зовс≥м непом≥тно.  оли приходите до магазину, можна побачити, що н≥жки на терезах р≥зноњ висоти. ÷е ≥ Ї один ≥з метод≥в переведенн¤ стр≥лки на Ђпотр≥бнуї позначку.

ѕ≥д тар≥лку, на ¤ку кладуть товар, можна п≥дкласти додатковий вантажик, а стр≥лку поставити на Ђнульї. Ќав≥що нервувати покупц≥в? ¬се одно вага вже зб≥льшена.

“аЇмниц¤ друга. Ћ≥ска. ≤снуЇ така чудова р≥ч, ¤к л≥ска, на ¤ку можна в≥шати додатковий вантаж. “овар кладетьс¤ на терези, а вантажок тихенько скидаЇтьс¤ вниз.

јле потр≥бно з силою покласти товар на терези, щоб стр≥лка в≥дчутно коливалась.

“аЇмниц¤ трет¤. √ир≥. —л≥д знати, що њх  часто розпилюють ≥ зам≥сть свинцю вливають олово або алюм≥н≥й. “аким чином гир¤ в      1 кг стаЇ гирею у 800 грам≥в.

“аЇмниц¤ четверта. —тарий в≥рний метод Ђпальц¤ї. ѕоки покупець уважно стежить за стр≥лочкою, продавець  на тар≥лку з товаром н≥жно кладе палець, додавши тим самим грам≥в 50 до вашоњ покупки.

“аЇмниц¤ пТ¤та. ¬ода. «авд¤ки њй можна Ђреан≥муватиї ковбасу, додавши до нењ не лише втрачену за день вагу, а й ще грам≥в 20. ÷е не говор¤чи про те, що воду п≥дливають у цукор, сир, використовують дл¤ зб≥льшенн¤ ваги риби.

ѕроцес такий. Ѕерете картонну коробку, щ≥льно складаЇте в нењ ковбасу, накриваЇте мокрою ганч≥ркою. —тавите у холодильник, ще тр≥шечки поливаЇте водою, закриваЇте коробку. Ќа ранок ковбаса готова! “≥льки покупц≥ мають памТ¤тати, що вода може бути брудною, а ганч≥ркою можуть мити п≥длогу.

¬с≥ ц≥ методи - довол≥ затерт≥. јле ≥снують ≥ нов≥, ¤к≥ вимагають б≥льшоњ майстерност≥. Ќаприклад, на електронних вагах продавець встигаЇ непом≥тно Ђнакинутиї грам≥в 5 перед кожним покупцем. јбо, рахуючи на калькул¤тор≥, додавати до вартост≥ кожноњ покупки в≥д 5 до 20 коп. јле дл¤ цього необх≥дно швидко натискати на цифри, добре знати ц≥ни ≥ усм≥хатись покупц¤м. ј ¤кщо останн≥й раптом щось зап≥дозрить, потр≥бно усм≥хнутис¤ щир≥ше, аби в≥н вир≥шив, що помиливс¤.

–ецепти вареник≥в - дл¤ першого президента ”крањни Ћеон≥да  равчука - це хоб≥. ¬≥н збираЇ рецепти начинок, вишукуючи њх нав≥ть у стародавн≥х манускриптах. ≤ чого там т≥льки немаЇ: вареники з начинкою з ¤зик≥в жар-птиц≥, щитовидних залоз кажан≥в, поперечно-смугастих мТ¤з≥в краб≥в ≥ вугр≥в, чайних листк≥в з ≥зюмом, вТ¤лених банан≥в, мТ¤кот≥ фейхoа тощо.

™ в Ћ. равчука ≥ спец≥альне блюдо дл¤ таких вареник≥в. ¬иконане воно у вигл¤д≥ ромашки з р≥знобарвними пелюстками з найтоншого фарфору.  ожен пелюсток маЇ св≥й п≥д≥гр≥в ≥ музичний супров≥д. ѕовертаЇш до себе, скаж≥мо, Ђпелюстокї з варениками з полуницею чи малиною, натискаЇш кнопку ≥ - будь ласка - звучить Ђ алинкаї. «ахот≥в вареники з картоплею на шкварках - њж ≥ слухай, ¤к Ђкосив ясь конюшинуї. ј ¤кщо з грибами чи крабами, так узагал≥...

Ђ«олотий вареникї - це спец≥альний нагрудний знак дл¤ кращих кул≥нар≥в ≥ кондитер≥в ”крањни (знаки вручаютьс¤ за п≥дсумками щор≥чного в≥дкритого конкурсу).

¬ища нагорода заснована в 1999 роц≥. « 2000 року вручаЇтьс¤ по с≥м таких знак≥в у р≥зних ном≥нац≥¤х. ѕерший власник знака - ќлександр «венигородський. ¬≥н одержав його в 1999 роц≥.  ругла двосантиметрова основа нагороди виконана з≥ ср≥бла 925 проби. —ам же Ђ«олотий вареникї зроблений ≥з золота 583 проби, ¤к ≥ його кружечок, що обрамл¤Ї, на емал≥ (начебто на тар≥лку поклали маленький золотий вареник). ¬ареник по канв≥ Ђтар≥лкиї обсипаний Ђалмазамиї з циркон≥ю - 38 штук д≥аметром один м≥л≥метр кожний.

«наки були розроблен≥ ≥ виготовлен≥ в —≥мферопол≥ народним майстром ”крањни —ерг≥Їм —кл¤рем. ≤дею символу Ђ«олотого вареникаї запропонував продюсер –оман ¬оробйов.

Ќа центральн≥й площ≥ м≥стечка √лендон у канадськ≥й пров≥нц≥њ јльберта поставлений памТ¤тник... варенику. Ђ—камТ¤н≥лийї кул≥нарний шедевр маЇ висоту 9 метр≥в ≥ важить 2700 к≥лограм≥в.

ѕамТ¤тник варенику встановлений у √лендон≥ неспроста. —права в т≥м, що вареник - оф≥ц≥йний символ цього м≥ста. «розум≥ло, що предки нин≥шн≥х глендонц≥в боготворили вареники, прибувши в ц≥ крањ, швидше за все, з простор≥в ”крањни. ¬≥домо, що в саме  анад≥ ≥сторично склалас¤ одна з найб≥льших у св≥т≥ украњнських д≥аспор.

” XVI стол≥тт≥ на –ус≥ аметист ≥з червонуватим в≥дт≥нком називали Ђвареникомї чи Ђамеф≥сомї, ≥ ц≥нувавс¤ в≥н дорожче руб≥ну. “ак, корона рос≥йськоњ цариц≥ ≤рини √одуновоњ була прикрашена величезними аметистами (Ђвареникамиї), що чергувалис¤ ≥з  сапф≥рами. јметист - улюблений кам≥нь служител≥в церкви. Ќим прикрашали ≥кони, в≥втар≥, наперсн≥ хрести ≥ панаг≥њ. ѕри посв¤ченн≥ в сан кардинала, посв¤ченому вручавс¤ перстень з аметистом, тому в католицьких крањнах кам≥нь називавс¤ Їпископським, пастирським, а на –ус≥ Ц арх≥Їрейським.

јсортимент собачого од¤гу в нашому м≥ст≥ досить великий, ≥ власник майже кожного пса може п≥д≥брати щось дл¤ свого улюбленц¤.

Ќайб≥льшим попитом у кременчужан користуютьс¤ реч≥ дл¤ маленьких пс≥в, таких ¤к такси, мопси, карликов≥ терТЇри.

—еред гладкошерстих собак середнього розм≥ру част≥ше за вс≥х од¤гають п≥тбультерТЇр≥в та стаффардшер≥в. —кладн≥ше п≥д≥брати щось дл¤ б≥льш високих собак.

Ђћерзл¤киї Ц боксери, добермани та доги не мають змоги добре од¤гнутис¤ Ч у наших крамничках дл¤ тварин костюм≥в на довгоногих пс≥в просто немаЇ.

—обачий комб≥незон маЇ закривати не лише спину, а й жив≥т собаки.

’ороший од¤г повинен бути зшитим так, щоб не заважати рухатись вашому улюбленцю. “акож тварина повинна робити своњ Ђвелик≥ї та Ђмаленьк≥ї справи, ≥ од¤г не повинен ¤кось впливати на повед≥нку собаки.

ƒуже зручно використовувати од¤г дл¤ довгошерстих собачок невеликого зросту в погану погоду. ¬≥н не лише захищаЇ песика в≥д негоди та бруду, а й полегшуЇ житт¤ власникам, адже п≥сл¤ кожноњ прогул¤нки не треба в≥дмивати тварину у ванн≥й.

” нашому м≥ст≥ так≥ зимов≥ та ос≥нн≥ реч≥ дл¤ собак можна придбати майже у кожному магазин≥ дл¤ собак. ÷≥на на такий Ђсобачий комфортї коливаЇтьс¤ в≥д 68 до 300 гривень.

ƒл¤ власник≥в великих собак набагато важлив≥ше, ¤кий на н≥й буде нашийник та пов≥док. јдже в≥д його м≥цност≥ залежить спок≥й ¤к власника, так ≥ тих, хто живе поруч. “радиц≥йну Ђзбруюї можна купувати у магазинах, на ринках, робити на замовленн¤.

Ѕ≥л¤ Ђѕридн≥провськогої ринку працюЇ ћикола ¬ласюк, в≥н сам виготовл¤Ї будь-¤ке приладд¤ дл¤ собак. ÷е ≥ нашийники, намордники, обт¤жувач≥ й нав≥ть шлейки.

- ¬ам щось потр≥бно дл¤ собаки? Ц ѕриходьте до мене. ¬с≥ Ђсобачникиї мене знають. я вже майже дес¤ть рок≥в займаюсь виготовленн¤м Ђзбруњї дл¤ собак,  Ц каже ћикола. Ц я сам маю двох собак, н≥мецьких в≥вчарок, тож знаю, ¤ким маЇ бути нашийник чи пов≥док. ƒуже важливо, ¤к в≥н зроблений: чи не пожал≥в вигот≥вник шк≥ри, чи поставив зал≥зн≥ пластинки коло караб≥на Ч саме в≥д ¤кост≥ товару залежить, ¤к довго ви зможете ним користуватис¤.

«в≥сно, маючи, наприклад, в≥вчарку, одним пов≥дком не об≥йдешс¤. ѕотр≥бен довгий пов≥док дл¤ прогул¤нок (зручн≥ше за все, ¤кщо в≥н буде з брезенту), короткий (не б≥льше 80 см) дл¤ прогул¤нок м≥стом; та довгий шк≥р¤ний (1,5 Ц 2 м) або ланцюжок такого ж розм≥ру.

«в≥сно, що на виставку потр≥бен не лише зал≥зний ланцюжковий пов≥док, а й зал≥зний нашийник.

—еред виробник≥в од¤гу дл¤ собак Ї ≥ ел≥тн≥ Ђбудинки модї, ¤к≥ виробл¤ють дуже дорог≥ модел≥. ≤ноземн≥ ф≥рми, що спец≥ал≥зуютьс¤ на речах дл¤ тварин, враховують останн≥ тенденц≥њ моди не лише собачоњ, а й моди св≥ту людей.

“ому продукц≥¤ Ђстовп≥в собачоњ модиї, ¤кими, наприклад, Ї англ≥йськ≥ ф≥рми ЂBurberryї и ЂCosupetї, дуже попул¤рна серед собаковод≥в, особливо серед тих, хто не обмежений у коштах.

≤снують ≥ Ђсобач≥ кутюрТЇї. ¬они готов≥ зробити авторськ≥ реч≥, вт≥лити ус≥ фантаз≥њ замовника. Ќаприклад, власник хоче, щоб Ђкостюмчикї собаки гармон≥ював з його од¤гом, так би мовити, був у Їдиному стил≥. ћодельЇр повинен не лише подивитис¤ на людину в од¤з≥, зн¤ти м≥рки з собаки, а й зробити дек≥лька рисунк≥в та показати њх власнику тварини. ѕ≥сл¤ цього сам власник обираЇ найб≥льш вдалу р≥ч, на власний смак, ≥ т≥льки тод≥ песик отримуЇ щось новеньке haut coutur.

«араз нав≥ть проход¤ть модн≥ Ђпокази зоомодиї Ц з музикою, под≥умом та чотирилапими модел¤ми.

ƒовол≥ часто господар≥ не обмежуютьс¤ од¤гом дл¤ прогул¤нок, а й дома вд¤гають тварину в домашнЇ. ÷е дуже зручно - ¤к дл¤ власник≥в, так ≥ дл¤ ...власник≥в. Ўерсть з собаки не сиплетьс¤ по вс≥й осел≥, а залишаЇтьс¤ в халатиках та комб≥незонах.

ќднак, самих собак домашн≥й од¤г навр¤д чи радуЇ Ц вони нав≥ть вдома не в змоз≥ нормально в≥дпочити.

ќднак халати п≥сл¤ купанн¤ д≥йсно потр≥бн≥, особливо дл¤ довгошерстих собак. ѕ≥сл¤ ванни пес довго сохне, його потр≥бно к≥лька раз≥в обтирати рушником, а спец≥альний халат вбираЇ воду набагато краще н≥ж рушники. ѕесик швидше сохне ≥ маЇ менше можливостей захвор≥ти.

÷≥каво, що Ї нав≥ть взутт¤ дл¤ тварин. ¬оно захищаЇ лапи в≥д пор≥з≥в або взимку обер≥гаЇ подушечки в≥д розтр≥скуванн¤ та намерзанн¤ сн≥гу.

¬зутт¤ дл¤ собак част≥ше продаЇтьс¤ не четв≥рками ≥ нав≥ть не парами, а поштучно.

“ак, витрати на домашн≥х улюбленц≥в зростають з кожним роком. “≥льки в јмериц≥ у 2004 роц≥ на кот≥в та собак люди витратили б≥льш н≥ж 34 м≥ль¤рда долар≥в. «в≥сно ми тратимо на них менше, але...

“варини - це дуже важлива частина нашого житт¤, однак чи треба робити з них паталог≥чних fashion-victims? ¬ир≥шуЇте сам≥...