‘ах≥вц≥ транспортного управл≥нн¤ м≥ськвиконкому завершили попередню розробку принципово новоњ схеми м≥ських маршрут≥в. ѕередбачаЇтьс¤ суттЇве скороченн¤ к≥лькост≥ маршрут≥в ≥ маршрутних такс≥. “епер ц¤ ≥де¤ чекаЇ на масове обговоренн¤.

¬≥домо, що традиц≥йний конкурс, ¤кий визначатиме нових перев≥зник≥в, в≥дбудетьс¤ наприк≥нц≥ цього року.

ўо ж до нововведень, то вони мають зробити так, щоб рух маршруток став безавар≥йним. ¬ управл≥нн≥ говор¤ть, що авар≥њ за участю маршруток виникають з одн≥Їњ причини: вод≥њ не дотримуютьс¤ правил дорожнього руху.

¬они, вод≥њ,  посп≥шають доњхати до наступноњ зупинки першими ≥ забрати вс≥х пасажир≥в. ≤накше т≥ д≥станутьс¤ конкуренту, ¤кий б≥льше наповнить св≥й гаманець.

ћаршрути у м≥ст≥ дублюютьс¤ - вулиц¤ 60-р≥чч¤ ∆овтн¤ у  ременчуц≥ лише одна, й саме по н≥й њде практично увесь пасажирський транспорт л≥вобережж¤.

Ќин≥ ж у ком≥с≥њ об≥ц¤ють це ¤вище подолати.

”никнути неймов≥рноњ конкуренц≥њ серед вод≥њв ком≥с≥¤ пропонують, серйозно скоротивши к≥льк≥сть маршрут≥в. “ак, зам≥сть чотирьох, що мають назву Ђномер триї (з додатком Ђаї та ≥нших л≥тер) залишити лише один, ¤кий починатиметьс¤ в≥д зупинки Ђ¬улиц¤ 50 рок≥в —–—–ї ≥ завершуватиметьс¤ поблизу хл≥бозаводу, що у ¬елик≥й  охн≥вц≥.

“ака ж дол¤ й тих маршрут≥в, за ¤кими  город¤ни њзд¤ть до м≥крорайону Ђ–ак≥вкаї у  рюк≥в. « трьох, ¤к≥ мають номер Ђ2ї, ком≥с≥¤ прагне залишити лише один. Ќайб≥льш Ђживучимї, схоже, ви¤витьс¤  маршрут Ђ÷ентр - Ќабережна лейтенанта ƒн≥проваї.

ўе одне у зм≥нах крюк≥вського напр¤мку - орган≥затори хочуть починати рух транспорту є9 з Ђ≥сторичноњ зупинкиї - неподал≥к колишн≥х артсклад≥в, на вулиц≥ ѕролетарськ≥й.

–еорган≥зац≥њ зач≥пл¤ть також маршрути є15-а та 16-а.

ћаршрут є 15 взагал≥ повинен зникнути з≥ шл¤х≥в м≥ста, залишивши м≥сце своЇму дублеру - є17.

Ђћи прагнемо зробити так, аби на зупинках не було скупчень м≥кроавтобус≥в,- так коментуЇ принципов≥ моменти новоњ схеми ¬алер≥й  аль¤нов, головний спец≥ал≥ст транспортного управл≥нн¤. - √оловне ж завданн¤ - уникнути змагань у швидкост≥ на дорогах та обмежити монопол≥ст≥в у справ≥ перевезеньї.

јби завершити схему, фах≥вц≥ управл≥нн¤ пропонують перенести до  ременчука досв≥д ѕолтави - зробити к≥льцевий маршрут є20. ¬ обласному центр≥ маршрут теж маЇ таку назву й номер. «а пропозиц≥¤ми розробник≥в, маршрутки п≥д цим номером обТњжджатимуть окрањни м≥ста та вивозитимуть зв≥дти пасажир≥в до центру.

якщо цю частину проекту вт≥л¤ть у житт¤, то в≥дкриЇтьс¤ рух на вулиц¤х «ал≥зничн≥й, Ћеонова, ћосковськ≥й, ’орольськ≥й та —умськ≥й.

ќстанн¤ новац≥¤ пол¤гаЇ в тому, що в≥дтепер вс≥ велик≥ м≥крорайони м≥ста звТ¤жуть напр¤му з правим берегом. ƒо  рюкова можна буде доњхати не лише з ћолод≥жного, але й з вулиц≥  ињвськоњ. «агалом нова  схема перевезень пасажир≥в залишаЇ лише 27 маршрут≥в. –ан≥ше ж њх було 43.

ѕопередн≥ розрахунки, проведен≥ фах≥вц¤ми транспортного управл≥нн¤, св≥дчать, що м≥сту вистачить 160 великих автобус≥в ≥ 100 маршрутних такс≥. —ьогодн≥ у м≥ст≥ малих маршруток понад 500.

ЂЌав≥ть ¤кщо њх буде 200 й не б≥льше, то ми вже добТЇмос¤ певного результатуї,- вважаЇ ¬. аль¤нов.

Ђћи приберемо Ђ√азел≥ї з центральноњ частини м≥стаї, - говорить ¬олодимир  ургаЇв, начальник транспортного управл≥нн¤.  –ан≥ше збирались взагал≥ в≥дмовитис¤ в≥д авто, в ¤ких менше 17 м≥сць.  Ќин≥ ж про це вже не йдетьс¤.

Ќатом≥сть на вулиц¤х м≥ста мають зТ¤витис¤ звичайн≥ автобуси - ЂЅогданиї та Ђ≈талониї. Ќими планують зам≥нити не надто комфортн≥ маршрутн≥ такс≥.

ќднак, це лише попередн≥ пропозиц≥њ. ўо саме буде в остаточному вар≥ант≥ п≥сл¤ того, ¤к новац≥њ винесуть на обговоренн¤ громадськост≥, н≥хто зараз сказати не може.

Ђћожливо, у м≥сто прийде новий ≥нвестор, ¤кий обмежить нин≥шн≥х монопол≥ст≥вї,- прогнозуЇ ѕетро ћ≥рошник, ≥нший розробник новоњ схеми перевезень.

¬же в≥домо, що одна з вимог конкурсу стосуватиметьс¤ саме к≥лькост≥ м≥сць у маршрутц≥. ” м≥ськвиконком≥ напол¤гають на 18-и й б≥льше.

јле добре в≥домо, що, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших м≥ст ”крањни, де громад¤н перевоз¤ть м≥кроавтобусами Ђћерседесї,  ременчук переповнений Ђ√азел¤миї.

«в≥дки мають прийти нов≥ перев≥зники, ¤к≥ на в≥дм≥ну в≥д своњх попередник≥в вкладатимуть кошти у розвиток своњх авто - нев≥домо.

ќдин ≥з можливих й реальних ≥нвестор≥в - ¬олодимир ћатицин - каже, що в≥н не маЇ транспортних нам≥р≥в ≥ план≥в.

ƒо сьогодн≥ у м≥ст≥ суттЇвих зм≥н в ≥нвестуванн≥ пасажирських перевезень не пом≥чено. ¬ин¤тком Ї ≥стор≥¤ зникненн¤ з≥ шл¤х≥в  ременчука в≥дносно нових Ђ—кан≥йї ≥ ЂЌеоплан≥вї та по¤ви з дес¤тка польських Ђ‘орланд≥вї -  малих автобус≥в - б≥льше схожих на спец≥ально переобладнан≥ вантаж≥вки.

« нового року ситуац≥ю об≥ц¤ють покращити...

P.S.

ўо таке канал≥зац≥¤ ≥ чим вона пахне? ¬≥дпов≥дь на це питанн¤ тепер добре знають сторож≥ територ≥њ колишн≥х артсклад≥в та мешканц≥ двоповерхових котедж≥в, котр≥ будувалис¤ з таким розрахунком, аби бути поближче до природи.

” суботу та нед≥лю, 10-11 вересн¤, природа сама прийшла до цих людей... Ќеймов≥рний смор≥д та риба, ¤ка  все ще плаваЇ догори пузом.

—аме таке ¤вище можна було спостер≥гати в к≥нц≥ вулиц≥ ѕролетарськоњ - у тому район≥, ¤кий вважають одним з найчист≥ших з точки зору еколог≥њ.

—постер≥гали за тим, що в≥дбуваЇтьс¤ на њхн≥х округах два депутати-соц≥ал≥сти: м≥ськоњ ради  - ћикола Ћевченко та јвтозаводськоњ - ¬асиль ’оменко.

јби вр¤тувати ситуац≥ю, вони вже в≥д ≥мен≥ —ѕ” викликали на м≥сце под≥њ контролер≥в-еколог≥в та л≥кар≥в з м≥ськоњ —≈—.

јле що можуть зробити в цьому випадку перев≥р¤юч≥? Ћише встановити сам факт масового походу на той св≥т вс≥х карас≥в. ¬се ≥нше - хто саме зробив шкоду ≥ ¤кими будуть насл≥дки - залишилос¤ без в≥дпов≥д≥.

ўе зовс≥м недавно дехто з околиц≥ ловив у канал≥ рибу. “епер там можна виловити х≥ба що рибТ¤ч≥ скелети.

≤нша прикр≥сть дл¤ мешканц≥в, котр≥ живуть поруч та сторож≥в колишнього в≥йськового обТЇкту, -  вимушен≥сть дихати смородом.

’то познущавс¤ над природою? 

’то саме вчинив наругу над рибою, навколишн≥м середовищем ≥ ƒн≥пром?

¬с¤ вода з каналу б≥л¤     артсклад≥в потрапл¤Ї в ƒн≥про, з ¤кого дал≥ пТють воду мешканц≥  омсомольська та м≥ст, розташованих нижче за теч≥Їю. ”с≥м њм кременчужани передали св≥й Ђдружн≥й прив≥тї у вигл¤д≥ Ђневеликоњї к≥лькост≥ канал≥зац≥йного багатства...

¬≥ктор —амойленко, заступник головного л≥кар¤ м≥ськоњ —≈—, маЇ на цей рахунок свою верс≥ю:

Ђ” мене немаЇ н≥¤ких сумн≥в≥в, що це зроблено м≥ським водоканалом. Ѕ≥льше н≥кому. “а справа в тому, що њх необх≥дно п≥ймати за руку, коли вони це робл¤ть...ї

ќкр≥м верс≥й у фах≥вц¤ немаЇ жодних ≥нших аргументованих висновк≥в щодо цього випадку.

ЌемаЇ над≥њ ≥ на те, що —≈— зможе запоб≥гти повторенню под≥бноњ ситуац≥њ ≥ в майбутньому: 

Ђ” м≥ськоњ сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ  служби  немаЇ прилад≥в, ¤кими можна все вим≥р¤тиї,- говорить ¬.—амойленко.

Ђя знаю, що такий випадок був, але не буду розсл≥дувати цю справуї, -  висловлюЇтьс¤ ќлександр  очубей, начальник м≥жрайонноњ еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ. Ђћи вже розсл≥дували схож≥ випадки, але б≥льше цього робити не будемо. я не сл≥дчийї, - додаЇ в≥н.

≈кологи вважають , що  на так≥ розсл≥дуванн¤ Ї правоохоронн≥ органи. (÷≥каво, ¤кою буде реакц≥¤ сп≥вроб≥тник≥в м≥ського в≥дд≥лу  м≥л≥ц≥њ, коли вони д≥знаютьс¤, що це -  њх обовТ¤зок Ч розсл≥дувати так≥ злочини, - авт). Ђя не можу через пТ¤ть дн≥в робити х≥м≥чний анал≥з водиї, - говорить ќ. очубей.

„ому через пТ¤ть, а не одразу? Ѕо, ¤к стверджуЇ охоронець природи, йому зап≥зно пов≥домили. ј ще штат еколог≥чноњ ≥нспекц≥њ (вона м≥жрайонна, а працюЇ всього три фах≥вц≥) не дозвол¤Ї оперативно реагувати на так≥ под≥њ.

™дине, в чому ≥нспектор д≥йсно впевнений - два дн≥ посп≥ль у цей канал скидали канал≥зац≥йн≥ стоки. јле хто це зробив - д≥знатис¤ неможливо...

Ђя вперше про це чуюї, - в≥дпов≥даЇ на запитанн¤ щодо причетност≥ до масового  самогубства карас≥в ≤гор ≤гнатенко, головний ≥нженер Ђ ременчукводоканалуї. јргумент у прац≥вник≥в м≥ського водоканалу зал≥зний: ЂЌашоњ канал≥зац≥њ там немаЇ, лише ст≥чна дл¤ дощовоњ води, ¤ку ми перекачуЇмо у ƒн≥прої. “вердженн¤ головного ≥нженера сьогодн≥ спростувати неможливо.

–иба, тим б≥льше померла, мовчатиме, а випадок вже н≥хто не розсл≥дуватиме.

ƒо того ж, у кер≥вник≥в м≥ського водоканалу вистачаЇ ≥нших проблем. « одного боку п≥дприЇмство  Ђштурмуютьї парт≥йц≥ з в/о ЂЅатьк≥вщинаї, з ≥ншого -  сам≥ прац≥вники, котр≥ скаржатьс¤ на жахливу й неск≥нченну газову атаку.

ѕрихильники ё.“имошенко стверджують, що за згоди дирекц≥њ комунального п≥дприЇмства, вже на станц≥њ очищуванн¤ ст≥чноњ води приватна ф≥рма Ђѕарадоксї встановила обладнанн¤ з виробництва кур¤чих добрив. “епер цю м≥сцевину, через смор≥д, дес¤тою дорогою оминають тварини. Ћюди ж, ¤к≥ там працюють, дихають, плачуть ≥ пишуть листи протесту...

“емпература в пол≥тичному бомонд≥ област≥ поступово п≥дбираЇтьс¤ до своЇњ найвищоњ в≥дм≥тки. ѕричина - новий помаранчевий губернатор-соц≥ал≥ст не знаходить сп≥льноњ мови з≥ Ђстаримиї чиновниками та народними депутатами.

≤деолог≥чн≥ в≥йни —.Ѕульби з≥ своњми опонентами тривають. √убернатор поступово Ђтопитьї нар-депа јнатол≥¤  укобу - колись особу є1 у ѕолтав≥. …ого опонент ЂкопаЇї п≥д —тепана Ѕульбу. ∆орстк≥ боњ не обход¤тьс¤ без переможених.

Ќин≥ ѕолтава - духовна столиц¤ ”крањни, (так написано на одному з плакат≥в у центр≥ м≥ста) - стала еп≥центром п≥кетувань та м≥тинг≥в.

ќдин≥ з таких приклад≥в - облога п≥кетувальниками обласноњ дит¤чоњ б≥бл≥отеки.

«а час≥в кер≥вництва тод≥шнього мера ѕолтави це прим≥щенн¤ продали. Ќин≥ Ђрозбирати завалиї доводитьс¤ одному —тепану Ѕульб≥. ” ц≥й справ≥ в≥н воюЇ проти вс≥х - судд≥в,  кер≥вник≥в обласноњ ради, депутат≥в та чиновник≥в полтавського м≥ськвиконкому.

ƒал≥ буде ще г≥рше. —упротивник губернатора, нардеп ј. укоба, через своњх друз≥в п≥дставл¤Ї  Дп≥дн≥жкуФ. ¬ кулуарах облради вже прот¤гують проект р≥шенн¤ про ≥мп≥чмент перш≥й особ≥ област≥. 

“акий ≥мп≥чмент, або недов≥ра облради до губернатора, Ї ц≥лком можливим. —ьогодн≥ голова облдержадм≥н≥сторац≥њ критикуЇ обласну раду через невир≥шен≥ питанн¤ - ту ж б≥бл≥отеку.

«автра ж депутати, не переобт¤жен≥ в≥дпов≥дальн≥стю, можуть повернути все у протилежний б≥к. “од≥ не вр¤туЇ нав≥ть терм≥ново створена фракц≥¤ —оц≥ал≥стичноњ парт≥њ в обласному парламент≥.

ƒо того ж в ц≥й ситуац≥њ —.Ѕульб≥ н≥хто не допоможе. ѕомаранчев≥ союзники з Ќ—Ќ”, Ќ–” та ”Ќѕ, котр≥ теж претендують на посаду кер≥вника област≥, лише спостер≥гатимуть, ¤к чиновники Ђтопитимутьї свою Ђсоц≥ал≥стичнуї жертву. Ђ—воњї дуже ображен≥ на губернатора, тож  втручатис¤ в конфл≥кт не будуть.

—ьогодн≥, п≥сл¤ семи м≥с¤ц≥в роботи  новоњ команди —. Ѕульби, це питанн¤, певно, в останн≥й раз залишитьс¤ без в≥дпов≥д≥. ѕричини дл¤ невизначеност≥ серйозн≥. ѕолтавщина Ђвпалаї у своњх виробничих показниках. …мов≥рно, пад≥нн¤ буде ще б≥льш зат¤жним та бол≥сним дл¤ вс≥х. ќбс¤ги виробництва знижуютьс¤. Ќа дно економ≥ку област≥ т¤гне «ј“ Ђ”кртатнафтаї з њњ одв≥чними питанн¤ми належност≥ акц≥й та постачанн¤м татарськоњ нафти. ћ≥с¤ць тому губернатор побував у  азан≥, де зустр≥вс¤ з премТЇром “атарстану –устамом ћ≥ннЇхановим.

Ќачебто —.Ѕульба домовивс¤ про все (щодо нафти). јле коли в≥н вињхав з  азан≥, в≥дбувс¤ √осподарський суд ”крањни. Ќа ньому вир≥шували, ¤к бути з 18 в≥дсотками акц≥й цього «ј“. ÷е питанн¤ усп≥шно розвТ¤зали - в татар акц≥њ в≥д≥брали...

Ќин≥шн≥ статистичн≥ зв≥ти говор¤ть, що  ременчук недоотримав понад 7 в≥дсотк≥в обс¤г≥в традиц≥йних надходжень Ђчорного золотаї.

–езультат жахливий. ѕолтавська область через  ременчуцький Ќѕ«  провалюЇ вс≥ плани надходжень з акциз≥в та прибутку. ѕерспективи - невт≥шн≥. ѕостачанн¤ нафти може зовс≥м припинитис¤.

ўе б≥льше п≥двела м≥сцева металург≥¤ - заводи не мають замовлень, про що чесно зв≥тують. ўо повинен робити в ц≥й ситуац≥њ губернатор?

Ќин≥  в≥н говорить, що Ї усп≥хи в машинобудуванн≥ та в харчов≥й промисловост≥. ўе - на сел≥ зросло виробництво  молока та ¤Їць, а мТ¤са - навпаки. ќбласть не в≥таЇ нин≥ тих, хто пускаЇ кор≥в п≥д н≥ж.

¬ рег≥он≥ зросла к≥льк≥сть ≥нвестиц≥й, але й заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати теж не спить. ¬она росте, ¤к на др≥жджах, ≥ з цим н≥чого не можуть вд≥¤ти...

ѕозитиви в робот≥ губернатора не переважують к≥льк≥сть м≥нус≥в.

”сп≥хи - темпи економ≥чного росту ковбасноњ та гор≥лчаноњ промисловост≥. јле на ѕолтавщин≥ вони були високими за вс≥х попередник≥в —.Ѕульби.

ўодо прокол≥в в економ≥ц≥, то њх причини - за межами впливу нин≥шнього губернатора.

” кер≥вника област≥ Ї спод≥ванн¤ на нов≥ проекти. «аплановано збудувати завод з виробництва метанолу у √ад¤ч≥ та гранд≥озний кур¤чий комплекс на 200 тис¤ч тонн мТ¤са щор≥чно.

ѕро комплекс журнал≥стам пов≥домл¤ли  ще в червн≥. Ќин≥ землю п≥д комплекс в≥двод¤ть лише у першому з 5 майбутн≥х Ђкур¤чихї район≥в - –ешетил≥вському.  оли ≥нвестори почнуть робити фундамент п≥д корпуси - нев≥домо.

Ђ” середньому на 5 коп≥йок п≥двищили з 1 жовтн¤ ц≥ни на борошн¤н≥ вироби кременчуцьк≥ виробники хл≥ба. ÷е повТ¤зано ¤к ≥з п≥двищенн¤м ц≥н на цукор так ≥ на бензин та енергонос≥њї, Ч вважаЇ Ћ.∆орн¤к.

¬одночас вона говорить, що управл≥нн¤ провело переговори з найб≥льшими постачальниками хл≥ба на кременчуцький ринок -  ременчуцьким комб≥натом хл≥бопродукт≥в та  охн≥вським хл≥бокомб≥натом. “≥ не планують найближчим часом п≥дн≥мати ц≥ну на соц≥альн≥ сорти хл≥ба Ч тобто пшеничний 1 гатунку ≥ подовий.

¬иробники хл≥ба поки що не уклали довгострокових контракт≥в з постачальниками зерна, оск≥льки немаЇ ч≥тко  визначеноњ ц≥ни.

јби закупити зерно до держрезерву хоча б на 3 м≥с¤ц≥ ≥ таким чином забезпечити потреби кременчужан, м≥ськ≥й влад≥ потр≥бно додатково в≥дшукати 3 м≥льйони гривень. ÷е, звичайно, надто обт¤жливо дл¤ м≥сцевого бюджету, в ¤кому вже зараз не вистачаЇ кошт≥в на зарплату бюджетникам.

–≥шенн¤ про створенн¤ м≥ського в≥дд≥лу осв≥ти, нагадаЇмо, було прийн¤то на одн≥й з минулих сес≥й м≥ськради. «алишилос¤ т≥льки розписати повноваженн¤ новоствореного м≥ськво. јле на завад≥ стали грош≥, а точн≥ше те, хто ≥ ¤к розпор¤джатиметьс¤ Ђгаманцемї осв≥ти. 

« јвтозаводського райвиконкому надыйшли пропозиц≥њ на сес≥ю 3-го листопада: не узгоджувати з м≥ськво оренду прим≥щень.  ер≥вник јвтозаводського району ¬олодимир  оваленко п≥дтвердив: в≥ддавати Ђгаманецьї в≥н не збираЇтьс¤! ћовл¤в, напередодн≥ сес≥њ м≥ськради сес≥¤ райради розгл¤нула  проект р≥шенн¤ про поверненн¤ м≥сту повноваженн¤ щодо ф≥нансового забезпеченн¤ осв≥ти, наданого м≥ськрадою ще у 2002 роц≥. Ђ« присутн≥х на сес≥њ 30 депутат≥в лише 11 проголосували за цей проектї, - резюмував ¬.  оваленко. (÷≥каво, що на зас≥данн¤ сес≥њ пресу Ђзабулиї запросити, вт≥м, така практика јвтозаводськоњ райради Ї усталеною.)

 ер≥вник проф≥льноњ ком≥с≥њ з питань осв≥ти ќлександр ”р≥н нар≥кнув на недотриманн¤ ¬. оваленком чолов≥чого слова. “ут варто згадати, ¤к приймалос¤ р≥шенн¤ про створен¤ м≥ськво: у пакет≥ з р≥шенн¤м  про створенн¤ районних у м≥ст≥ рад (на нове скликанн¤).  “обто кер≥вникам  обох м≥ських район≥в залишили недвозначний виб≥р: або добров≥льно в≥ддати частину повноважень у галуз≥ осв≥ти, або - взагал≥ залишитис¤ без район≥в... «вичайно, на той момент ¬. оваленко погодивс¤ з першою пропозиц≥Їю, але, ¤к бачимо, в його район≥ почали активно шукати Ђобх≥дн≥ шл¤хиї.

« виступу ќ.”р≥на:  Ђ¬≥дбуваЇтьс¤ вистава, по-≥ншому ¤ сказати не можу. ’то коли чув, щоб на јвтозаводськ≥й районн≥й рад≥ голова ¬олодимир  оваленко голосував Ђзаї внесенн¤ зм≥н, а його не п≥дтримали?  оли це ви, ¬олодимире ћиколайовичу, втратили авторитет у своњх депутат≥в?.. якщо проводитьс¤ Їдина пол≥тика в м≥ст≥, то проводитьс¤ нормально. јндр≥¤ ¬олодимировича ( оваленка, кер≥вника  рюк≥вськоњ райради та виконкому - прим.) це не л¤каЇ. „ому л¤каЇ ¬олодимира ћиколайовича? “ому що зникаЇ можлив≥сть в черговий раз поповнити статутний фонд ¤когось п≥дприЇмства Ђ√осподарї, в черговий раз зам≥сть даху дит¤чого садочка в≥дремонтувати прим≥щенн¤ штабу кандидата в президенти януковича, де нин≥ розм≥щуЇтьс¤ громадська орган≥зац≥¤ Ђ–≥дне м≥стої, ¤ка теж за народ, але ремонт прим≥щенн¤ - за рахунок осв≥т¤нських кошт≥в! „ому л¤каЇтьс¤ район узгодженн¤ з м≥ським управл≥нн¤м осв≥ти здаванн¤ прим≥щень в оренду?... ”ход¤ть чергов≥ год≥вниц≥!..ї Ќаостанок             ќ.”р≥н пооб≥ц¤в ≥н≥ц≥ювати питанн¤ л≥кв≥дац≥њ јвтозаводського районного в≥дд≥лу осв≥ти разом з повноваженн¤ми району в ц≥й галуз≥ через неналежне виконанн¤ обовТ¤зк≥в.

Ќатом≥сть м≥ський голова ћикола √лухов вважаЇ, що причиною лав≥руванн¤ јвтозаводськоњ райради з повноваженн¤ми в осв≥т≥ Ї нав≥ть не грош≥, а пол≥тика. ÷итуЇмо виступ: Ђя д≥йшов висновку, що шановний ¬олодимир ћиколайович у район≥ не керуЇ. Ќаводжу аргументи. ѕо-перше, прим≥щенн¤, ¤ке передали Ђ–≥дному м≥стуї. ћен≥ кер≥вники дит¤чих заклад≥в криком кричали за гар¤чу воду, за труби, ¤к≥ треба м≥н¤ти. 800 тис¤ч отримали за садочок - куди д≥ли грош≥? ј на громадських слуханн¤х просид≥ли мовчки... ÷е перше п≥дтвердженн¤, що ¬олодимир ћиколайович не керуЇ. …ому сказали - зроби ≥ в≥ддай, в≥н зробив ≥ в≥ддав. ѕо-друге, зн¤тт¤ кер≥вника јвтозаводського райв≥дд≥лу осв≥ти, це що, його пропозиц≥¤? …ому сказали - зн≥ми, постав ≥ншу людину, тому що потр≥бен вплив на осв≥т¤нську галузь на майбутн≥ вибори. ¬олодимир ћиколайович не лише це зробив, а й дав дорученн¤ своњм штатним прац≥вникам оргв≥дд≥лу працювати на Ђ–≥дне м≥стої. ≤ цей факт п≥дтверджений. ÷е не моњ слова.

Ќаступне. ѕамТ¤таЇте, ми розгл¤дали створенн¤ м≥ськво? ћен≥ дзв≥нки були, ≥ тут  ор¤г≥н виступав з пропозиц≥Їю перенести терм≥н введенн¤ в д≥ю р≥шенн¤ про створенн¤ м≥ськво.  ому це потр≥бно? ¬олодимир ћиколайович у цьому участ≥ не бере, в≥н  сторонн≥й. ѕрийн¤ли р≥шенн¤, ком≥с≥¤ напрацювала перший вар≥ант положенн¤. ¬олодимир ћиколайович за своњм п≥дписом подаЇ зауваженн¤. ћи ставимо запитанн¤: Ђўо сталос¤? як це ти п≥дписуЇш?ї ј в≥н каже: Ђя не читавї. ¬иходить так: що не скажуть ¬олодимиру ћиколайовичу, в≥н все п≥дписуЇ, всл≥пу! ™дине, що ми не називаЇмо пр≥звище того, хто керуЇ, але ми його знаЇмо!..-¬олодимир ћиколайович - не кер≥вник району, там т≥ньовий кер≥вник. ј ¤к сказати...мар≥онетка, вес≥льний генералї. ћер нагадав ¬. оваленку, що в≥н маЇ виконувати р≥шенн¤, ¤к≥ приймаЇ м≥ська рада, бо вона Ї вищим представницьким органом у м≥ст≥.

ѕ≥д час виступу м≥ського голови депутат ¬олодимир ¬олод≥н  не без Їхидства вигукнув про ¬. оваленка: Ђ“ак в≥н же почесний громад¤нин!ї

¬итримц≥ ¬. оваленка можна й справд≥ позаздрити. ¬≥н тихцем щось писав, сид¤чи на своЇму м≥сц≥ в зал≥ (чи вдавав що пише?). ” в≥дпов≥дь не виступив. Ќаступного дн¤ на апаратн≥й нарад≥ у виконком≥ поводивс¤ так, н≥би н≥чого не трапилос¤...

–≥шенн¤ ж про повноваженн¤ м≥ського управл≥нн¤ осв≥ти прийн¤то. „и й над≥л≥ район з його кер≥вником (чиннним чи т≥ньовим) встромл¤тиме палки в колеса м≥ськ≥й рад≥?

Ч ѕозитивним ¤ вважав би те, що ми знайшли кошти ≥ продовжили роботу з вир≥шенн¤ питань водозабезпеченн¤. ¬икористали на це ≥ власн≥ кошти, ≥ кошти держави.

ƒуже вдалим Ї також те, що нам вдалос¤ в≥дшукати кошти ≥ допомогти медичн≥й галуз≥ техн≥чно: було реконструйовано опалювальну систему в пологовому будинку, котельн≥ 1-оњ та 4-оњ л≥карень, у дит¤ч≥й л≥карн≥ кап≥тально в≥дремонтовано ≥нфекц≥йне в≥дд≥ленн¤, на вид≥лен≥ з бюджету кошти було придбано медикаменти (зокрема, ≥нсул≥н ≥м-портного виробництва), медичне обладнанн¤ та сан≥тарн≥ автомоб≥л≥, знайшли друз≥в у ‘ранц≥њ ≥ отримали б≥льш н≥ж на 2 м≥льйони гуман≥тарноњ допомоги - медичного облад-нанн¤.

ўе хорошою под≥Їю року можна вважати зростанн¤ буд≥вництва. Ѕ≥льш ¤к 450 с≥мей отримали квартири. ’ай це житло будувалось переважно за кошти населенн¤, ≥ все ж це покращенн¤ умов житт¤ кременчужан.

ўо ще визначного було? ™ дос¤гненн¤ ≥ в наших спортсмен≥в. „емп≥оном ”крањни з боксу  серед профес≥онал≥в у 2005 роц≥ став кременчужанин ¬алер≥й Ѕражник, майстер спорту м≥жнародного класу, вихованець комунальноњ спортивноњ школи з боксу.

Ч ƒл¤ мене? ƒл¤ мене найкраще, коли в м≥ст≥ все працюЇ ≥ вс≥ наш≥ р≥шенн¤ спр¤мован≥ на покращенн¤ житт¤. 

ј найг≥рше?  ћи змушен≥ були прийн¤ти, мабуть,  найскладн≥ше р≥шенн¤ про п≥двищенн¤ комунальних тариф≥в. јле сьогодн≥шн≥ под≥њ з газом св≥дчать: ¤кщо нам доведетьс¤ використовувати ¤к альтернативне паливо мазут, то, за розрахунками фах≥вц≥в, ц≥на може зрости б≥льше н≥ж удв≥ч≥. «вичайно, ми цього не допустимо. Ѕудемо робити все, аби тарифи дл¤ населенн¤ не зм≥нилис¤. јле, разом з тим, вважаю, що прийн¤те нами р≥шенн¤ щодо тариф≥в було виваженим ≥ своЇчасним.

Ч  я б це питанн¤ розгл¤дав у такому ключ≥: правила наданн¤ житлово-комунальних послуг передбачали близько 25 послуг. ƒо п≥двищенн¤ тариф≥в комунальники виконували в основному лише прибиранн¤ прибудинковоњ територ≥њ, вивезенн¤ см≥тт¤ ≥ п≥дготовку системи опаленн¤ до роботи в зимовий пер≥од Ч ≥ все. ≤нше майже не робилось, бо не було кошт≥в. («вичайно, ще видавались  дов≥дки дл¤ субсид≥й, зд≥йснювались перерахунки). Ќе було грошей н≥ на ремонт п≥дТњзд≥в, н≥ на утриманн¤ п≥двал≥в та горищ, н≥ на що. „ерез брак кошт≥в ∆≈ƒи майже на дв≥ третини скоротили чисельн≥сть своњх прац≥вник≥в.

ћоже, велика к≥льк≥сть людей там ≥ не потр≥бна, бо нормативи розроблен≥ давно, а зараз треба переходити на сучасн≥ методи роботи. “а все ж фах≥вц≥в ∆≈ƒи втратили. ≤ нав≥ть п≥сл¤ введенн¤ нових тариф≥в, в≥дновити все це надзвичайно складно. ∆итловий же фонд у м≥ст≥ дуже великий. Ѕагато рок≥в через брак кошт≥в у житлово-комунальному господарств≥ практично не оновлювалось н≥чого. ≤ в≥дновити все в≥дразу надзвичайно складно. “ому з прийн¤тт¤м нових тариф≥в ми, по-перше, скоротили перел≥к послуг до найнеобх≥дн≥ших, аби не п≥двищувати тарифи ще б≥льше. ѕо-друге, не закладали ∆≈ƒам н≥¤ких кошт≥в на в≥дновленн¤ њхньоњ виробничоњ бази (тарифи передбачають нульову рентабельн≥сть). “обто, ¤кщо зараз трапл¤ютьс¤ ¤к≥сь збоњ у робот≥ (наприклад, хтось вчасно не платить квартплату), то дл¤ ∆≈ƒа це пр¤м≥ збитки. ћи зобовТ¤зали ∆≈ƒи розробити граф≥ки проведенн¤ ремонт≥в, надрукували њх в прес≥. ≤ сьогодн≥ контролюЇмо виконанн¤ ц≥Їњ роботи.

≤нше дуже важливе, що вдалос¤ зробити за два м≥с¤ц≥ проплат за новими тарифами - ∆≈ƒи акумулювали кошти ≥ закупили необх≥дне обладнанн¤ дл¤ п≥дготовки теплових мереж (оновлено елеваторн≥ вузли в кожному будинку; засувки та ≥нше обладнанн¤, ¤ке дуже швидко виходить з ладу) ≥ завд¤ки цьому м≥сто без проблем за чотири дн≥ було п≥дключене до тепла.

’очу, щоб ми вс≥ розум≥ли: в робот≥ ∆≈ƒу надолужити за день-два чи нав≥ть за м≥с¤ць або квартал те, що втрачено за попередн≥ роки, не можна. ¬се треба робити поступово. ≤ ¤кщо робити, то робити ¤к≥сно, аби цим можна було користуватись к≥лька рок≥в. ƒуже б хот≥лось, щоб ми памТ¤тали про це ус≥ разом. ўоб не було так, що сьогодн≥ пофарбували п≥дТњзд, а завтра у цьому ж п≥дТњзд≥ уже гв≥здками видр¤пано ≥мена вс≥х мешканц≥в        будинку.

Ч ¬загал≥  ременчук пос≥даЇ одне з перших м≥сць за к≥льк≥стю обТЇднань сп≥ввласник≥в багатоквартирних будинк≥в не лише по ѕолтавщин≥, але, думаю, ≥ по ”крањн≥. “ак склалос¤ традиц≥йно, що в м≥ст≥ багато будувалос¤ кооперативного житла. јле сьогодн≥ ≥снують певн≥ складнощ≥, зокрема, ≥ на законодавчому р≥вн≥. јдже ќ—ЅЅ Ц не прибуткова орган≥зац≥¤. ≤ ¤кщо людей т≥льки за те, що вони обТЇдналис¤,  ще й обкладати податками, то хто ж в такому раз≥ схоче витрачати на це кошти? “а, на мою думку, саме за такими обТЇднанн¤ми Ц майбутнЇ.

я вважаю, що м≥ж ∆≈ƒом ≥  будинком чи будинками (¤кий представл¤Ї ќ—ЅЅ чи домовий ком≥тет) повинна бути ¤кась посередницька структура, що  виступатиме замовником на певн≥ види послуг ≥ пот≥м контролюватиме ¤к≥сть виконанн¤ цих послуг. Ѕо зараз нав≥ть кер≥вництво б≥льшост≥ ќ—ЅЅ Ц це  люди, дл¤ ¤ких ц¤ робота не основна. “обто у них не вистачаЇ часу пост≥йно займатис¤ лише проблемами будинку. ј ц¤ посередницька орган≥зац≥¤ могла би контролювати ¤к≥сть послуг (¤к≥ надаЇ чи то ∆≈ƒ чи ≥нш≥ орган≥зац≥њ) ≥ вимагати перерахунк≥в, ¤кщо послуги  надан≥ не¤к≥сно. я цю схему в≥дстоював у ƒержавному ком≥тет≥ житлово-комунального господарства. “ак живе весь св≥т. ѕравда, на «аход≥ будинки утримуютьс¤ приватними власниками. ƒумаю, у нас також перспектива за приватними ∆≈ƒами.

Ч  ўе у 2000 роц≥, коли  в т≥ економ≥чно важк≥ часи ≥ дл¤ ”крањни, ≥ дл¤  ременчука ¤ прийн¤в р≥шенн¤ балотуватись на посаду м≥ського голови, ¤ говорив люд¤м п≥д час зустр≥чей: ≥ду працювати не на п≥втора року, а ¤к м≥н≥мум, рок≥в на дес¤ть. “ому що реал≥зувати ¤к≥сь ≥дењ, плани за короткий терм≥н неможливо.

≤ т≥ плани, ¤к≥ були в мене тод≥, зараз не зм≥нились. я не об≥ц¤тиму, що п≥дн≥му, ска-ж≥мо, пенс≥њ на к≥лька гривень. Ѕо нав≥що говорити те, чого не зможеш зробити?

јле Ї питанн¤, ¤кими ¤ займаюсь, мабуть, з того моменту, ¤к почав працювати в органах м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зокрема водозабезпеченн¤.  ¬важаю: ¤кщо ми завершимо той водог≥н, ¤кий будуЇмо сьогодн≥ ≥ побудуЇмо ще один невеличкий, що спланували на цей р≥к з водоканалом по вулиц≥ ћосковськ≥й, Ч ми забезпечимо вс≥ райони м≥ста  водою ц≥лодобово.  

ƒруге, що нам сьогодн≥ вдалос¤ - п≥двищити ¤к≥сть води. якщо поњхати ≥ подивитис¤ на водоочисну станц≥ю в „ервон≥й «намТ¤нц≥ й пор≥вн¤ти з тим, що там було до 2000 року, Ч то це значний крок вперед. ѕровод¤чи реконструкц≥ю, ми залучили нов≥тн≥ технолог≥њ.

Ч ћ≥ст Ц стратег≥чна проблема м≥ста. Ќа сьогодн≥ нам з ¬.¬.√аврилюком вдалос¤ залучити на ц≥ потреби перш≥ 10 м≥льйон≥в з держбюджету. ÷е велик≥ кошти, ≥ треба  думати, ¤к њх використати. 

ј взагал≥, найкращою памТ¤ттю про  людину, ¤ка дуже багато зробила дл¤ того, щоб розпочати це буд≥вництво - ≤вана  ≥ндратовича ѕономаренка Ц буде забита перша пал¤ на тому м≥сц≥, де на берез≥ ƒн≥пра  в≥н сто¤в з проектувальниками, показував на р≥чку ≥ казав Ђ“ут буде побудований м≥стї.

Ч ћи ставили питанн¤ так: оск≥льки держава не маЇ кошт≥в ≥ не може виступити гарантом буд≥вництва Ц давайте будувати м≥ст в складчину Ц частину кошт≥в шукатиме м≥ський бюджет, частину Ц держава. « моменту, ¤к нам вдастьс¤ забити першу палю, приблизний терм≥н буд≥вництва  Ч 7 рок≥в. якщо залучити сучасн≥ технолог≥њ, темпи можна скоротити вдв≥ч≥.

Ч “ак, ¤ колись об≥ц¤в, що в раз≥ перевиконанн¤ бюджету, будемо вид≥л¤ти по м≥льйону дл¤ таких ц≥лей. Ќа жаль, два роки ми такого перевиконанн¤ не мали. ј р≥к, що завершивс¤, нам м≥нф≥н спланував так, що ми не виконали бюджет взагал≥.

Ќайнезахищен≥шими у нас лишаютьс¤ бюджетн≥ орган≥зац≥њ: ≥ медицина, ≥ осв≥та, ≥ спорт, ≥ культура. ¬ дуже поганому стан≥ Ч житлово-комунальне господарство. Ѕо воно повинно утримуватись за рахунок власних надходжень. ј оск≥льки держава недоф≥нансовуЇ делегован≥ повноваженн¤ щодо бюджетноњ сфери, ми змушен≥ частково утримувати њњ за рахунок  власних надходжень. 

‘ормуючи бюджет, звичайно, ставимо пр≥оритети. ¬ минулому роц≥ ми максимально використали кошти на пологовий будинок ≥ дит¤чу л≥карню. ўоб наш≥ д≥ти, ¤кщо захвор≥ють (дай Ѕоже, щоб такого не трапл¤лось) Ц мали належн≥ умови дл¤  њх л≥куванн¤.

ј т≥ компТютери, ¤к≥ ми колись купили дл¤ шк≥л Ц  сьогодн≥ уже вчорашн≥й день.  ≤ ¤кщо тод≥ за к≥льк≥стю ц≥Їњ техн≥ки в навчальних закладах ми були л≥дерами, то зараз нас випереджають с≥льськ≥ школи. Ѕо вони забезпечуютьс¤ за рахунок державноњ програми, а нам треба вишукувати своњ кошти.

ўе одне з головних питань, ¤ке залишаЇтьс¤ Ц дорожн¤ безпека. —ьогодн≥ майже зак≥нчуЇмо осв≥тленн¤ дор≥г, де рухаЇтьс¤ громадський транспорт. ј також намагаЇмось налагодити осв≥тленн¤ п≥дход≥в до бюджетних орган≥зац≥й Ц шк≥л, л≥карень. «акупили маркувальну машину ≥ тепер нам не треба ходити з прост¤гненою рукою, щоб зробити розм≥тку  на дорогах. јле лишаЇтьс¤ складне питанн¤ з≥ св≥тлофорами, ≥нод≥ вони працюють не в тому режим≥ або взагал≥ не працюють,  питанн¤ перевезень пасажир≥вЕ “обто ц≥лий комплекс невир≥шених проблем. “акож кожен депутат маЇ потреби свого округу, ≥ њх теж треба ф≥нансувати.

Ч ѕол≥треформа н≥¤к не зач≥паЇ м≥сцеве самовр¤дуванн¤ на р≥вн≥ м≥ст. Ѕо вона передбачаЇ реформуванн¤ облдержадм≥н≥страц≥й ≥ утворенн¤ виконавчих орган≥в при с≥льських та обласних радах.

≤нше питанн¤ Ц вибори на пропорц≥йн≥й основ≥. ћожу висловити своњ баченн¤: за новим законодавством, з виборами до ¬ерховноњ –ади певн≥ пол≥тичн≥ сили, обТЇднуючись в б≥льш≥сть, беруть на себе всю в≥дпов≥дальн≥сть за стан справ у держав≥ Ц формують ур¤д, призначають премТЇр-м≥н≥стра  та в≥дпов≥дають ≥ за законодавчу, ≥ за виконавчу владу. ≤ тод≥ по завершенн≥ терм≥ну повноважень парламенту ми можемо сказати: Ђ¬они гарно працювали, ≥ ми дал≥ голосуватимемо за нихї, або навпаки Ц Ђ¬они погано працювали Ц ≥ ми проголосуЇмо за опозиц≥юї. Ќа м≥й погл¤д, на м≥сцевому р≥вн≥ не треба проводити окремих вибор≥в. ƒостатньо було б, ¤кби п≥сл¤ вибор≥в до ¬ерховноњ –ади кожна пол≥тична сила, в≥дпов≥дно до набраноњ к≥лькост≥ голос≥в, дала б списки своњх депутат≥в. “од≥ виникла б вертикаль ≥ парт≥йна п≥дпор¤дкован≥сть. “обто ¤кщо ¤кась парт≥¤ (в≥зьмемо, скаж≥мо, компарт≥ю, чи соц≥ал≥ст≥в, чи Ѕё“, чи ЂЌашу ”крањнуї чи ≥ншу) набираЇ б≥льш≥сть у парламент≥, њњ низов≥ структури зобовТ¤зан≥ вести  центральну л≥н≥ю.

ј за ≥снуючоњ нин≥ виборчоњ системи, коли парт≥њ на м≥сц¤х можуть блокуватись по-своЇму чи ≥ти самост≥йно, п≥сл¤ вибор≥в може статись так, що нагор≥ буде одна б≥льш≥сть, а на м≥сц¤х Ц зовс≥м ≥нша.   

Ч ¬ раду прийдуть люди р≥зн≥ ≥, ¤кщо кременчужани дов≥р¤ть мен≥ керувати ц≥Їю радою,  не хочу, щоб мене звинувачували в прихильност≥ до т≥Їњ чи ≥ншоњ парт≥њ.  ћ≥ський голова  повинен обТЇднувати ≥нтереси людей, а не пол≥тичних сил.

Ч Ќа ту б≥льш≥сть, ¤ка мене буде п≥дтримувати, ¤кщо ¤, Ч дуже спод≥ваюсь, Ч буду м≥ським головою. Ѕ≥льш≥сть усе одно сформуЇтьс¤. ј протисто¤нн¤ м≥ж б≥льш≥стю ≥ м≥ським головою неможливе. “ому що ¤ налаштований працювати над вир≥шенн¤м проблем, ≥ б≥льш≥сть депутат≥в налаштована на те ж саме. “ож у нас можуть бути т≥льки р≥зн≥ погл¤ди на шл¤хи  вир≥шенн¤ тих чи ≥нших питань. ј в тому, ¤к≥ саме питанн¤ Ї найважлив≥шими, думаю, розб≥жностей не буде. ¬ ус¤кому раз≥, саме на це ¤ спод≥ваюс¤.

Ч ƒумаю, в такому в≥ц≥, ¤к ¤, багато зм≥нити не можна. “а й немаЇ чого зм≥нювати. Ћюди мого в≥ку пройшли ≥ пер≥од перебудови √орбачова, ≥ час становленн¤ Ќезалежност≥, ≥ час   найб≥льшоњ економ≥чноњ кризи  та й ≥нш≥ негаразди нашого сусп≥льстваЕ ”же певн≥ погл¤ди сформован≥. “ому ¤ лишаюс¤ на тих же центристських позиц≥¤х, на ¤ких завжди був. Ќамагавс¤ навколо себе згуртувати людей, ¤к≥ могли б спок≥йно, виважено приймати р≥шенн¤, незалежно в≥д тих чи ≥нших пол≥тичних амб≥ц≥й, незалежно в≥д того, подобаЇтьс¤ це ¤к≥йсь груп≥ чи не подобаЇтьс¤. Ѕо за кожне р≥шенн¤ треба нести в≥дпов≥дальн≥сть. ≤ керуватись не миттЇвими ≥нтересами, а прогнозувати, ¤к це р≥шенн¤ в≥д≥бТЇтьс¤ на ≥нтересах м≥ста та громади в майбутньому.    

Ч Ќа зраду. Ќа зраду ≥нтерес≥в ≥ благополучч¤ м≥ста.

Ч јбсолютноњ свободи немаЇ на жодн≥й посад≥. јле, знаЇте, при прийн¤тт≥ р≥шенн¤ можлив≥ два вар≥анти: колег≥альний ≥ особистий. я прихильник колег≥ального. Ѕо ¤кою б розумною людина не була, все одно вона не може врахувати ус≥х тонкощ≥в т≥Їњ чи ≥ншоњ справи. ≤ тому треба дослухатись до думки ус≥х, особливо фах≥вц≥в. јле р≥шенн¤ приймати потр≥бно самому. я вважаю, що значно краще порадитись, н≥ж не роз≥бравшись, сказати Ђроб≥ть ось такї. ’оча, звичайно, ≥нод≥ доводитьс¤ використовувати другий шл¤х Ц приймати р≥шенн¤ швидко. јле це переважно в екстремальних ситуац≥¤х. “од≥ ¤ спираюсь на св≥й досв≥д ≥ на досв≥д  того оточенн¤, ¤ке пор¤д з≥ мною.

Ч ¬се можливо. я не можу однозначно стверджувати, що працюватиме саме ц¤ команда. ÷е один ≥з тих можливих компром≥с≥в з б≥льш≥стю. ƒумаю, кожна пол≥тична сила, особливо та, що набере б≥льш≥сть, мабуть, буде думати ≥ про майбутнЇ. ¬ тому числ≥ й про майбутнЇ посади м≥ського голови. √адаю, прац≥вники виконкому Ч це той кадровий резерв, ¤кий в ≥нститутах не навчитьс¤. ’оч теоретичну базу там дають хорошу, але практики можна набути лише, сид¤чи в цьому кр≥сл≥ ≥ знаючи, що газу може не стати, а м≥сто розморозити не можна, ≥ треба забезпечити його ≥ хл≥бом, ≥ електроенерг≥Їю, ≥ ус≥м необх≥дним. 

Ч я так вважаю: хороший п≥длеглий той, за ¤кого начальник не виконуЇ його роботи.  ј це, в першу чергу, профес≥онал≥зм. ўе б≥льш важливо Ц ум≥нн¤ працювати з людьми. якщо  не маЇш терп≥нн¤ вислухати людину Ц нехай ти будеш найкращим спец≥ал≥стом у галуз≥ Ч не зможеш тут працювати. ƒумаю, у нас в м≥ст≥ достатньо людей, ¤к≥ на сьогодн≥ п≥дготовлен≥ дл¤ того, щоб працювати у виконком≥ м≥ськоњ ради.

Ч ∆≥нками! ∆≥нки у нас найкращ≥. (”см≥хаЇтьс¤). ≤ ще ¤ не в≥дчував, перебуваючи у багатьох крањнах, такого ставленн¤ людей один до одного, ¤ке Ї у нас. ¬се ж таки, ми Ч люди з в≥дкритою душею. “ам, на «аход≥, все по-≥ншому.

Ђя дос≥ в≥рю в чар≥в-н≥сть новор≥чноњ ноч≥Еї

Ч «≥брались ус≥Їю нашою великою родиною Ц з ус≥ма онуками, з ус≥ма д≥тьми, з≥ сватами. ѕод¤кували 2005 року за те, що у нас ус≥ були жив≥-здоров≥Е ѕрив≥тали по телефону ус≥х своњх друз≥в, знайомихЕ

Ч ¬дома ¤ прикрашав, разом з онуком.

Ч ƒружина мо¤ працюЇ ≥нженером в ≤нститут≥ вагонобудуванн¤. ƒонька Ц в Ђ≤ндустр≥албанкуї (ран≥ше в≥н називавс¤ Ђћ“-банкї), син Ц на вагонобуд≥вному завод≥, здаЇтьс¤, зав≥дуючим групою. Ќев≥стка теж працюЇ ≥нженером. ƒв≥ онучки ход¤ть до школи, онук Ч ще до садочка. «вичайна родина. √адаю,  ми маЇмо так≥ ж проблеми, ¤к у кожн≥й с≥мТњ з ус≥ма питанн¤ми вихованн¤ д≥тей, стосунк≥в старшого  та молодшого покол≥нн¤Е

«устр≥чаючись, особливо на прийомах, з багатьма людьми, сп≥лкуючись, в≥дчуваю, що проблеми в родинах у нас ус≥ однаков≥. “ому ¤ б дуже хот≥в, щоб у моњх онук≥в д≥ти виховували, в першу чергу, повагу до ≥нших людей. ј особливо до старшого покол≥нн¤. ÷е головне.

Ч –≥здво менше памТ¤таю, бо тод≥ його не дуже св¤ткували. ј Ќовий р≥к подобалось в≥дзначати у школ≥. ћи ус≥м  класом по-особливому готувалис¤ до цього св¤та. ” нас був дуже дружний клас. ј ¤ ще й брав участь у художн≥й самод≥¤льност≥.. “обто, готувались  до загальношк≥льного вечора,  а пот≥м ще разом з класом в≥дзначали. “ак що це св¤то було дл¤ мене не ст≥льки домашн≥м, ск≥льки шк≥льним.

Ч ƒо ¤когось в≥ку людина в≥рить, що новор≥чна н≥ч чар≥вна? Ѕула у вас ¤кась особлива новор≥чна мр≥¤?     

Ч я дос≥ в≥рю в чар≥вн≥сть новор≥чноњ ноч≥. ≤ ми вс≥, в≥таючи одне одного, в≥римо, що ƒ≥д ћороз почуЇ наш≥ добр≥ побажанн¤ ≥ перетворить њх в д≥йсн≥сть у новому роц≥.

Ч Ѕажати можна багато чого. јле, думаю, дл¤ кожного з нас найкраще -  ¤кщо у м≥ст≥ збережетьс¤ спок≥й ≥  злагоджена робота, ¤ка була в цьому роц≥. ¬ажливо також, щоб т≥ р≥шенн¤, ¤к≥ приймаютьс¤ на державному р≥вн≥, н≥¤к не впливали на роботу наших п≥дприЇмств. якщо це буде Ч ми в м≥ст≥ сам≥ все зробимо.